Ми довели, що термін "російськомовне населення" не є юридичним, а суто політичним, – Головатий

Микола Княжицький
18 липня, 2021 неділя
10:05

Судді Конституційного суду не піддались на політичний тиск та підтвердили конституційність закону Про мову.

Конституційний суд 14 липня визнав закон України Про мову таким, що відповідає Конституції. За це проголосувала більшість суддів. Суддею-доповідачем на засіданні був заступник голови КСУ Сергій Головатий. Саме він готував і зачитував рішення.

Про те, коли воно було написане і що стало підґрунтям для такого рішення, Сергій Головатий розповів у програмі "Вечір з Миколою Княжицьким", – повідомляє "Еспресо.Захід".

 

Хочу подякувати Вам як судді-доповідачу за рішення КСУ, яке Ви готували і писали. І як автору першого закону про мову. Ми його багато використовували, коли писали сучасний закон. Повертаючись до рішення суду, хочу відзначити, що воно є революційним, адже дає дуже чіткі дефініції, яких досі ще не було. Чи складно було приймати рішення?

Не можу розповідати, як ухвалювалось рішення у суді – це внутрішня кухня. Та й заперечу вам, що це рішення є революційним, радше я б назвав його історичним. Тут немає революції, а є підведення матерії конституційного права до стану, напрацьованого міжнародним досвідом, що є нормою у практиці фактично кожної держави. А от у нашій країні, як виявилось, це було не можливим тривалий час. І, напевне, підґрунтям тому є наша історія.

Для мене тут наче замкнулось коло. Уперше, коли постало питання про державну мову і було ухвалено рішення про внесення змін до конституції УРСР, у далекому 1989 році ми у Спілці письменників працювали над ним.

І у теперішньому рішенні КС зазначається, що у цьому 30-літньому конституційному статусі української мови як державної, безвідносно від того, що це почалося ще в Радянському Союзі і остаточно завершилось у 1996 році, з ухваленням нової Конституції вже незалежної держави, за цей час можна було оволодіти кожному, хто вважає себе усвідомленим громадянином держави.

Між іншим, у Конституції згадується і російська мова серед низки інших мов національних меншин. Судді у своєму рішенні дають своє пояснення і тлумачать, що згадка про російську мову жодним чином не означає її винятковості до інших мов нацменшин, оскільки це було б дискримінацією інших мов. Хоча саме на цю норму часто посилались скаржники, які хотіли, щоб російська мова мала певний пріоритет. Як тлумачив суд цю норму Конституції?

Мені легко було це тлумачити, оскільки я, як ніхто інший, знав, що це означає. Адже це була моя формула, на підставі якої відбулося об'єднання депутатів у "конституційну ніч". Ця компромісна формула, яка дала тоді 328 голосів за статтю 10 Конституції. Я тоді був і міністром юстиції, і депутатом, і членом робочої групи. Головою цієї групи був румун Іван Попеску, і до неї входили представники різних національностей. Коли ми вже проголосували цю статтю, то пан Іван подякував за те, що нам вдалося знайти компроміс.

В чому полягала ця формула? Справді у Конституції російська мова згадана, але там стоїть кома і написано: "й інших мов національних меншин".

Таким чином від 1996 року статус російської мови радикально змінився. Якщо доти, ще з Радянського Союзу, вона була мовою міжнаціонального спілкування і офіційною мовою і навіть зі здобуттям незалежності фактично залишалась такою, то 28 червня 1996 року вона втратила цей статус і стала однією з мов національних меншин.

Хоч і продовжувала бути надзвичайно поширеною і займати панівні позиції. Вона й досі використовується у середовищі спілкування національних меншин, хоч її мала б уже виконувати українська, яка мала б уже стати тим лінгвальним інтегратором, який забезпечує єднання усіх громадян єдиної країни у єдиний соціум і в єдину українську політичну та громадянську націю. Бо немає іншого міцнішого розчину, який міг би склеїти це різноманіття. І це підтверджує досвід інших держав.

Тому ми стверджуємо, що жодної дискримінації російської мови як мови національної меншини немає. І ми у своєму рішенні також стверджуємо, що упродовж тривалого періоду питання мови було тим інструментом, який політики використовували задля різних політичних цілей, використовуючи різні маніпуляції.

Особливо цей конструкт, штучний, створений у радянський час. Йдеться про єдиний радянський народ, який мав постати після тотального зросійщення усіх народів СРСР. І цей конструкт досі використовує теперішня Росія, модифікувавши його у "російськомовне населення".

Ми звертались за поясненнями у різні наукові інституції і усі нам відповідали, що термін "російськомовне населення" – це політичне визначення, яке не позначає жодної соціальної групи. І тим більше воно не є спільнотою, яка має окремі юридичні права.

Адже в Україні, через історичні обставини, справді більшість людей використовують російську мову, але вони не є російськомовними громадянами, а людьми, які всього лише послуговуються російською мовою. В Україні зараз фактично немає громадян, які не знали б цієї мови, хоча поле її функціонування поступово звужується. І з об’єктивних причин, і з причин посилення юридичного статусу української мови.

Але щоб сказати, що люди, які послуговуються російською мовою потребують захисту російськими танками, то так не є. Це лише випливає з документів, які ухвалила російська Госдума під диктовку президента Путіна.

Тому ми і зазначаємо, що все це інструментарій, який Росія завжди застосовувала і застосовує донині задля реалізації своїх гегемоністських планів і здійснення своєї геополітичної експансії, наслідком якої стала окупація Криму та частини Донбасу.

Ми спростовуємо і юридично доводимо, що словосполучення "російськомовні громадяни" – це не юридична категорія. Воно увійшло у публічний вжиток як політичний інструмент, і відтак перейшло на рівень побутового застосування. Тому воно не може мати юридичних наслідків.

Ми доводимо, що немає дискримінації у застосуванні кримськотатарської мови. Наголошуємо, що цей народ, унаслідок історичного минулого, потребує особливого захисту. І його мова упосліджена, як у минулому українська, тому потребує ширшої підтримки і певної "позитивної дискримінації", що мовою міжнародної юридичної практики означає заходи підтримчої дії.

Ми зазначаємо у рішенні, що у кримських татар як у корінного народу немає іншої Батьківщини, ніж Крим, а він є невіддільною частиною України. Тому для них Батьківщиною є Крим і держава Україна. Тому ми і пишемо, що Україна має використовувати заходи підтримчої дії на користь кримськотатарського народу і його мови.

І ще, - що стосується заходів підтримчої дії, – ми наголошуємо, що у нас є регіони, де титульна нація, українці, опиняються у середовищі, де вони є меншиною. І там вони теж потребують заходів підтримчої дії з боку держави.

Коли ви готували певні абзаци, де йдеться про поневолення України з боку Росії та про упослідження української мови, чи це писалось до статті Путіна, після, чи вже у відповідь на неї?

На написання цього рішення в мене пішов рівно місяць – серпень минулого року. Я досліджував проблему у багатьох джерелах, творах наших істориків і мовознавців про історію нашої мови, коли вона була упосліджена, заборонена пригнічена і спотворена. Її робили такою, щоб вона мало чим відрізнялась від російської. Тим самим прокладався шлях до уніфікації і майбутньої радянської мети – створити єдиний радянський народ. Тобто, в основу цієї роботи покладена наукова база і жодного зв'язку з публікаціями Путіна вона не має. Але у ній є посилання на всі документи, підписані Путіним задля продовження своєї геополітичної експансії із застосуванням мовного питання в Україні.

Мова важлива як культурна цінність, як забезпечення права людей спілкуватись нею. Але мова є й важливим інструментом для побудови ефективної держави. Є багато думок, що не важливо, якою мовою говорять громадяни, лиш би вони були патріотами своєї держави. Чи так воно є насправді?

Коли спостерігаю за такими дискусіями у публічному просторі, то мені здається, що вони відбуваються у якомусь збоченому напрямку. І прості люди, і політики, і журналісти, і навіть юристи дуже часто змішують явище застосування мови і говоріння. Мовляв, я хочу говорити тією мовою, якою звик. Я їм відповідаю у цьому випадку, що говорять мовою навіть звірі. Тому не питання, якою мовою говорить людина. А якщо йдеться про закон, що забезпечує функціонування української мови як державної, то тут не йдеться про культуру, про рідну мову – а йдеться про функціонування мови у державі. Тому ми й зазначаємо, що у період бездержав'я саме мова була одним з чинників, який забезпечив існування українського народу, українського етносу, його буття впродовж тисячоліть.

Тому у контексті нашого рішення ми говоримо про те, що мова – це інститут державності, це конституційна цінність, без якої не може існувати держава. Мова – це чинник, що забезпечує соборність українського суспільства і української держави.

Тому ми і говоримо про її статус державного чинника. Не про поезію, не про культуру, а про ту сферу, де вона захищає українську державу як таку. Тому ми і пишемо, що українська мова – це доконечна умова, без якої не може існувати сама українська держава.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.

Читайте також:
24 липня, 2021 субота
У Краковці прикордонникам пропонували хабар за пропуск жінки з дитиною до Польщі
Андрій Андрейків
25 липня, 2021 неділя
"Мінський формат себе вичерпав", – правник-міжнародник Андрій Андрейків
Євген Павленко
25 липня, 2021 неділя
У Львові помер учасник АТО Євген Павленко
Львів
+20
  • Львів
  • Київ
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 26.95
    Купівля 26.95
    Продаж 27.2
  • EUR
    Купівля 31.67
    Продаж 32.09
  • Актуальне
  • Важливе
2021, неділя
25 липня
19:20
акценти
Перша жінка-диригент оперного фестивалю в Байройті, арфовий концерт та інші акценти від "Еспресо.Захід"
18:50
"Зелена" енергетика
"Зелена" енергетика Львівщини: перелік найпотужніших електростанцій
18:20
подорож
Безвіз повертається: українців пускатимуть у Францію, Швецію та Іспанію
17:53
газ
На Дрогобиччині упродовж двох днів не буде газу
17:25
подорож
Усі дороги ведуть до Польщі: у Держприкордонслужбі розповіли, куди найчастіше їздять українці
16:58
фізика
Двоє львівських школярів вибороли медалі Міжнародної олімпіади з фізики
16:30
Донбас
Український захисник на Донбасі отримав осколкове поранення
16:02
В аптеку по ліки – як у магазин по хліб: недоліки й "дірки" закону про заборону продажу ліків дітям
15:35
Богдан Сольчаник
"Про нього можна знімати кіно": Богданові Сольчанику сьогодні виповнилося б 36
15:07
Лавандове поле
На лавандових полях біля Львова відбудеться арфовий концерт
14:40
контрабанда цигарок
На кордоні з Польщею затримали авто, "заправлене" контрабандними цигарками
14:37
Ігор Рейзлін
Олімпіада-2020: Рейзлін приніс Україні другу медаль Ігор у Токіо
14:12
каса
В Україні набули чинності електронні гарантії на товари: що це змінить?
14:11
карантин
В Україні під час нового локдауну пропонують дозволити працювати підприємствам з вакцинованими співробітниками
13:45
День міста у Яремче
Гуцульський карнавал, майстер-класи та грибна юшка: як святкують День міста у Яремче
13:17
хлопчик на велосипеді
У Дрогобичі 12-річний велосипедист раптово виїхав на дорогу та зіткнувся з мопедом
12:50
паспорт РФ
Українців, які отримали російські паспорти, хочуть автоматично позбавляти громадянства
12:23
халяль
Жоден ресторан в Україні не сертифікований як халяль
11:55
вшанування пам’яті загиблих у "Бродівському оточенні"
На Львівщині вшановують пам’ять загиблих у "Бродівському оточенні"
11:33
Євген Павленко
У Львові помер учасник АТО Євген Павленко
11:08
Марк Фейгін  
"Мене хвилює те, що Меркель пов’язує Мінські домовленості та газопровід", − Марк Фейгін  
10:40
Оксана Линів
Перша жінка в історії: сьогодні на відкритті Байройтського фестивалю диригуватиме львів'янка Оксана Линів
10:13
коронавірус
Львівщина залишається серед лідерів за кількістю інфікувань СОVID-19
09:45
Андрій Андрейків
"Мінський формат себе вичерпав", – правник-міжнародник Андрій Андрейків
09:28
Донбас
Окупанти 9 разів порушили режим "тиші" на Донбасі: гатили з ПТРК і протитанкових гранатометів
09:00
літо
На Львівщину повертається спека: прогноз погоди на 25 липня
2021, субота
24 липня
20:25
акценти
Перші випадки штаму "Дельта" на Львівщині, ресторан без працівників, винагороди для олімпійців та інші акценти від "Еспресо.Захід"
19:50
присяга1
У Львові військову присягу склали понад 500 офіцерів запасу
19:20
бурштин
На Волині правоохоронці накрили три підпільні цехи з переробки та збуту бурштину
18:52
Львівські олімпійці отримають грошові винагороди
18:25
У Краковці прикордонникам пропонували хабар за пропуск жінки з дитиною до Польщі
18:01
Тисяча дітей у зоні ризику: в Карпатах заклади приймали дитячі групи, не маючи на це права
17:33
забіг
У Рівному відбудеться другий найстаріший півмарафон України – забіг "Сильні духом 2021"
17:05
ресторан
Ні кухарів, ні офіціантів: відомий трускавецький ресторан офіційно не мав жодного працівника
16:37
рожеві калюжі
Поліція відкрила кримінальне провадження через рожеві калюжі на Рівненщині
16:10
Міст через річку Конопелька в Луцькому районі
Громада б'є на сполох: біля Луцька може завалитися міст
15:43
Андрій Андрейків
"Закликаючи Росію не використовувати газ як зброю, Меркель тим самим уже визнає, що газ є зброєю", – правник Андрій Андрейків
15:15
лікарняні клоуни
Львівські лікарняні клоуни відновлюють свою діяльність після вимушеної перерви
14:48
коронавірус
На Львівщині підтвердили три випадки штаму "Дельта"
14:30
контрабанда
У хлібі, пакеті соку і навіть у цеглі: словацькі митники показали, де знаходять контрабанду
Більше новин