Львівський чиновник ініціював псевдоскандал через сувеніри в "Дзизі"

Скандальний розвиток подій передбачав допис у фейсбуці ексчиновника Львівської обласної адміністрації, колишнього начальника управління охорони культурної спадщини Валерія Потюка про те, нібито в арт-центрі "Дзиґа" познущалися з української культури й історії. 

Приводом для допису стали кілька провокативних творів, що їх Валерій Потюк побачив у "Дзизі" і які стосувалися геніїв вітчизняної культури.  Зокрема, для прикладу, Шевченко там фігурував в образі Мони Лізи, а Франко в образі Ван Гога. Не вибираючи слів та виразів, Валерій Потюк висловився і про ці роботи, і про арт-центр та його власників. Його позиція знайшла як прихильників, так і противників. У підсумку деякі ЗМІ, не перевіривши інформацію, поширили новину про виставку, яка начебто експонувалася в "Дзизі", хоча насправді мова про окремі роботи "дзиґівської" сувенірної крамниці, інформує "Еспресо.Захід".

Як прокоментував нам мистецький директор "Дзиґи" Володимир Кауфман, якщо йти до джерел, то йдеться про твори, які залишив по собі Авангард Локалс – нова ініціатива від організаторів Фестивалю вуличних культур та сучасного мистецтва (що вже не вперше провадиться у Львові), яку реалізовували в арт-центрі "Дзиґа" практично один день, 4 грудня, і окреме з чого нині продають у сувенірній крамниці. 

"Це не є подія, яку організовуємо ми, але є подією, організаторам якої вже не вперше надаємо свій простір для можливості заявити про себе та донести свої ідеї до ширшого загалу, – каже Володимир Кауфман. – Ми є приватною, а не державною інституцією, отож маємо повне право показувати і неофіційне мистецтво. Властиво, "Дзиґа" створювалась як майданчик, куди впускаємо цікавих творчих людей, котрих не завжди впускають або й узагалі не впускають деінде. Адже сучасне мистецтво завжди некомфортне, колюче, натискає на больові точки і водночас показує зріз суспільства та того, чим воно насправді живе.

Тепер щодо образів класиків і галасу навколо всього цього. Те, що цей галас здійнявся тільки тепер, означає лише, що його ініціатор взагалі не стежить, що відбувається в сучасному  арт-просторі.  А відбувається те, що далеко не вперше автори звертаються до образів класиків і того, яке амплуа їм визначила свого часу радянська дійсність і за яке колись у своєму розумінні чи знаннях ніхто не мав права вийти. Іронізують над цим, перефразовують, римейкують й інше, адже це розуміння, на жаль, не стало  в пересічного українця глибшим, хоч мало б. Приміром, Шевченка багато хто далі уявляє таким собі набурмосеним дідусем, хоч Тараса Григоровича не стало, коли він ще був молодою людиною – йому було тільки 47. І це був неймовірно цікавий світський чоловік, улюбленець інтелектуалів, аристократів та жінок, законодавець моди в Петербурзі, хедлайнер, що збирав повні зали, принциповий новатор, чиї творчі практики на століття наперед визначили періодичні вибухи авангарду в Україні в різних галузях. Якщо хтось думає інакше – це його право. Але право й іншого поіронізувати над примітивним сприйняттям постатей, які насправді значно ширші, глибші й цікавіші, ніж  це прийнято подавати".

За словами PR-директора мережі !FEST ( до якої нині входить арт-центр "Дзиґа") Тараса Маселка, кожен має право на суб'єктивну думку. Картини, про які мова, залишилися після події, для якої "Дзиґа" надала свою територію. Це типова практика галерей, коли твори після події залишають там на продаж. 

"Про те, що є мистецтвом, а що ні, мабуть, варто все-таки питати мистецтвознавців, зокрема тих, хто займається вивченням власне сучасного мистецтва, – каже Тарас Маселко. – У цьому випадку мова про суб'єктивну думку приватної особи. Тобто про "подобається" чи "не подобається". Відтак будувати суспільну опінію до мистецтва саме на такому підході некоректно".

До слова, як розповіли працівники "Дзиґи", таке полярне обговорення у соціальних мережах призвело до  того, що частину цих робіт тут же викупили: будь-який ажіотаж завжди спричиняє зацікавлення та попит.

• Нагадаємо, востаннє "Еспресо.Захід" згадував про ексчиновника Валерія Потюка в контексті керівника управління охорони об’єктів культурної спадщини ЛОДА Василя Петрика. Поліція  відкрила провадження, звинувативши пам'яткоохоронця у привласненні державних коштів, саме за офіційним зверненням Валерія Потюка (директора КП ЛОР "Реставрація та управління замками та палацами Львівщини"). Василь Петрик зауважував тоді, що Валерій Потюк намагається докластися до знищення Миколаївської фортеці.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.