Львівська художниця презентувала інсталяцію про втрачений модернізм

3 червня львівська мисткиня Ольга Кузюра презентувала інсталяцію "Спільний спогад. Акт пам'ятання" у рамках міжнародної артрезиденції Modernism for the Future 360/365 (MoFu). Подія відбулась у будинку на Княжій, 16 – віллі Галлетів, де й працювала мисткиня. Інсталяцію охочі могли оглянути лише з 16:00 до 19:00, оскільки вона розміщена у приватній житловій оселі. Журналістка "Еспресо.Захід" відвідала презентацію і розповідає, чому артпроєкт по-новому показує архітектуру модернізму та переосмислює ставлення до матеріального.

Ольга Кузюра з командою "Інституту стратегії культури" чекає на відвідувачів біля під'їзду. Мешканці виходять із будинку й заходять до нього. Один із чоловіків впізнає художницю: "Дуже вам дякую, за те, що працюєте. Не працюєте, а творите. Це завжди приємно".



Мисткиня каже, що не всі можуть приймати будинок з такою історією і таким спадком. Проте камениці, яку збудували Зигмунт та Анна Галлети, пощастило. Цей зразок раннього модернізму з елементами артдеко зберіг автентичний інтер'єр 1928-1930 років: умивальник, столярка, меблі та навіть шпалери. 

"Це не характерний образ для модернізму. Тут безліч суто артдекових елементів. Коли згадувала інші роботи архітектора Тадеуша Врубеля, то ця дуже виділялась. Окремі дослідники навіть не вказують цей об'єкт у переліку модерністичної спадщини. Ідеєю мого проєкту було не просто пропустити через себе дух цього об'єкта, а зібрати колективний спогад Львова про епоху. Генетичної пам'яті про це немає, бо це саме той пласт, який фізично знищували. Тому, на жаль, немає прив'язаності до матеріального спадку", – говорить Ольга Кузюра. 

Протягом усього періоду до проєкту залучили 19 мешканців Львова. З ними працювали три місяці. Це були багаторазові зустрічі. Художниця радіє, що під час спілкування бачила зміни: люди зверталися до літератури про їхнє помешкання, цікавились історіями попередніх власників. 



Відвідувачі змогли потрапити в одну з кімнат квартири, яка зараз належить пані Кларі. Її батьки придбали цю оселю 1947 року. Підлога тут встелена паркетом, який поскрипує від кроків. На ньому – килим, який привезли після Другої світової з Відня. У центрі приміщення – стіл, який дістався батькам Клари. Інші предмети побуту не збереглися. 

Раніше квартира мала п'ять кімнат. Вона була найбільшою у будинку.  До кімнати зазирає Тадеуш – син Клари. Він представник третього покоління сімейства, яким належить дім. Згадує, що колись із будинку просто викидали автентичні речі на смітники і житло він застав без предметів побуту. Це пам'ятають й інші жителі забудови 30-х років минулого століття.  




"Тут зберігся автентичний котел. Його ломом намагалися виламати й винести. Проте він був надто надійно закріплений. Пізніше пані Клара згадувала, як її батько тривалий час намагався реставрувати та запустити його, що й відбулося. Сім'я боролася з наслідками мародерського етапу. Всі меблі, які тут є, – це робота мами пані Клари і її. Вони скуповували предмети. Якраз процес заповнення втраченого й був предметом мого дослідження", – каже Ольга. 



Інсталяцію розмістили на одній зі стін. Тут за допомогою техніки сліпого тиснення мисткиня зафіксувала оригінальні предмети міжвоєнного періоду, які могли б також доповнити помешкання Галлетів. Це авторський зріз культурного пласта Львова 1930-1940-х років. Художниця оформила все за аналогією мізраху – виду єврейської витинанки. Його розташовували на стіні, яка звернена до втраченого дому – Ізраїлю. Свою інсталяцію Ольга розмістила навпроти тієї частини квартири, яка втрачена. Оскільки помешкання відділяли й переплановували у післявоєнний час. Вона сподівається, що майбутні власники зможуть відродити первісний стан.



"Отримували дуже несподівані речі. Це перший випадок, коли не я обирала, що показую. Приймала все, що давали, й збирала історію кожного предмета. Пізніше зверталася до істориків архітектури, дослідників мистецтва, які розповідали про походження речей. Робила відбитки. Папір забирав із поверхні нашарування бруду, іржі, сажі", – говорить художниця.

Ольга показує відбиток невеличкого гудзика німецького офіцера. Його знайшла на вулиці Київській пані Мар'я – одна з найстарших мешканок вілли Галлетів. Жінка знала, що тут жили німецькі офіцери, їхні вівчарки лишили безліч подряпин на дверях квартир. Мар'я вирішила, що це доповнить історію камениці.

"Ми не приносили сюди самих артефактів. Лише їхні відбитки з паперу і в такий спосіб підкреслювали, що є проблема відсутності. Ми не можемо повернути цієї історії, а лише показати відгомін. Тут є відбитки вентиляційних решіток, які зняла в інших модерністичних будинках, засуви з вентиляційних каналів, світильники та ханукії, іменна табличка. Є фрагменти безпосередньо з цієї кімнати, як-от ця композиція з оленем з латунних решіток радіаторів", – показує Ольга.



Проєкт Modernism for the Future 360/365 націлений на осмислення та популяризацію модерністичної спадщини через мистецтво. Він об'єднав чотири міста: Каунас, Брно, Кортрейк і Львів. Фінальна виставка відбудеться 2022 року в литовському місті Каунас, а саме – у приміщенні головної пошти. Це буде велика інсталяція з фотофіксацією. Команда резиденції вже думає, як представити каменицю Галлетів.

У

Львові проєкт Modernism for the Future 360/365 реалізовує Інститут стратегії культури за підтримки програми ЄС "Креативна Європа".

• Нагадаємо, раніше ми розповідали про віллу Галлетів та Ольгу Кузюру.

Всі фото: Анастасія Мигидюк

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.