Лікувати добре мають всюди, але є ще питання сервісу, – Андріана Мальська про різницю між державною та приватною медициною

Чому медики йдуть у приватний сектор і яка різниця між державною та приватною медициною – в інтерв'ю "Еспресо.Захід" з Андріаною Мальською, педіатром.

Чому відкрили свою приватну педіатрію?

Це нормальна світова практика – коли працюючи в державній медицині, набуваєш клінічного досвіду, а паралельно працюєш у приватній клініці.

Та й запит був такий, що лікарі хочуть працювати у комфортних умовах, де, працюючи з пацієнтом, не думаєш про всілякі господарські речі: чи є пелюшки, шпатель, гель для УЗД-апарату і чи працює, умовно, бачок унітаза в лікарні. Такі ситуації тягнуть за собою інші й це створює дискомфорт. Лікар має займатися лише пацієнтом.

Коли я була на стажуванні у Відні, ходила у відділення кардіології. Лікарка, в якої я вчилася, розповідала мені, що у вівторок та четвер вона працює в державній лікарні, а решту днів тижня приймає дітей у себе вдома як педіатр і вакцинує їх. Це зручно і дає додатковий заробіток лікарю. 

Питання у сервісі, і я розумію, чому в деяких державних лікарнях не все так добре

Видається, що й у пацієнтів така ж аргументація, коли вони обирають приватні клініки

Так, бо люди хочуть прийти на ту годину, на яку вони записалися, щоб до них добре ставилися і якісно надали послуги, за які вони готові платити. Я недавно мала зустріч з опікунською радою "Охматдиту" та спеціально розпитала, що хто обирає. Усі відповіли приблизно те, що я сказала вище. 

Є презумпція, що лікувати мають добре всюди, незалежно чи державна, чи приватна це установа, бо ніхто не очікує отримати погані медичні послуги, це питання в емоції, яку пацієнт отримає на виході. Пацієнту можуть виконати бездоганну операцію, але якщо йому нахамлять у реєстратурі чи санітарка на вході – саме це залишить негативні спогади про перебування в закладі, куди він наступного разу вже не захоче прийти.

Питання у сервісі, і я розумію, чому в деяких державних лікарнях не все так добре. Зарплата медичного персоналу бажає кращого, нескінченні побутові проблеми, коли багато падає на плечі самих лікарів. З власного досвіду скажу, щоб зробити ЕХО серця дитині, мені самій потрібно подумати, де взяти гель, папір, серветки, як заправити принтер і т.д. Мені незручно казати пацієнтові, що все це він сам має купити, це ще й час затягує. У приватній медицині мене як лікаря такі речі не цікавлять узагалі, вони закладені в собівартість огляду і за них у касу сплачує пацієнт.

Як у державних, так і в приватних клініках усе залежить від керівника і того, наскільки він про все дбає

Можна тоді сказати, що приватна медицина створена для більш забезпечених людей?

Якоюсь мірою так є і так воно працює у всьому світі. Держава гарантує безоплатну медичну послугу, а приватна створена для тих, хто хоче отримати трошки більше, ніж лише медичні послуги – це і сервіс, і ставлення до пацієнта. Хоча не можна сказати, що в державних установах ставляться до людей гірше. Все насправді індивідуально, бо бачимо, що багато державних медичних закладів починають працювати над сервісом, створюють сервісні центри та дбають про комфорт пацієнта. Державні лікарні перетворилися на КНП – комерційно-неприбуткові підприємства, відповідно? там починають працювати над собою та своїм ставленням до пацієнтів, оскільки розпочалася реальна боротьба за нього, бо тепер за ним ідуть кошти. Як у державних, так і в приватних клініках усе залежить від керівника і того, наскільки він про все дбає. Якщо він зможе організувати роботу так, що може заробити на послугах і ще підвищувати рівень сервісу в лікарні, працюватиме над корпоративною культурою таким чином, щоб могти виплачувати зарплату (згідно з останньою постановою Кабміну, не більш ніж 85% того, що заробила лікарня, може йти на зарплату), в ідеалі диференційовану, могти робити ремонти та купувати нове обладнання, тоді це буде класна лікарня. Але слід зазначити, що й у приватних лікарнях сервіс теж може бажати кращого.

Медичний ринок поставлено на такі економічні рейки, де йде боротьба за пацієнта

Чи не створюватиме це тоді конкуренції для приватних клінік?

Звичайно, створюватиме. Сьогодні медичний ринок поставлено на такі економічні рейки, де йде боротьба за пацієнта. Але від того виграємо ми всі, бо що більше хороших лікарень, то краще для нас з вами. От до прикладу,  стається у когось біда і родина починає метушитися та шукати, де кращий лікар чи лікарня, через знайомих та свої зв’язки.  Але так не має бути, всі лікарні мають надавати якісні медичні послуги та відрізнятися лише своїми локальним клінічними протоколами й медичними школами чи передовими медичними кадрами! Взагалі кадри вирішують все, в медицині виростити прогресивного лікаря – це дуже тривалий процес, тому лікарня повинна зробити все, щоб втримати його.

Фактично ми можемо говорити, що державна медицина зараз переймає правила менеджменту від приватного сектору?

Так, абсолютно. В тому числі й іноземну практику. Але це еволюційні зміни, які вже давно ми мали пройти після радянської системи охорони здоров'я. 

Які є мінуси у приватній медицині?

Приватники потребують величезних інвестицій, бо будь-яке медичне обладнання є дуже дорогим. Для порівняння, державні лікарні дофінансовують із місцевих бюджетів. Тому теоретично вони можуть собі дозволити більше. І при цьому, є презумпція, що пацієнт не платить за медичну послугу, якщо має скерування від сімейного лікаря – "де юре", як воно є насправді - це вже інше питання. Ну і коли ми говоримо про малу кількість стаціонарів у приватних клініках, то проблема якраз у цьому – не всі можуть собі дозволити такі великі інвестиції.

До прикладу, якщо робити операційні блоки, вони вимагають облаштування і реанімації, а це дуже великі кошти. Основна проблема у коштах, бо якщо держава іноді може дозволити дорогі закупівлі, то приватній клініці треба шукати серйозного інвестора і рахувати окупність. 

З іншого ж боку, в державній медицині інші проблеми: якщо державному закладу депутати не виділять кошти, то заклад не отримає бажаного обладнання, чи якщо щось зламається, а кошти не передбачені, то тривалий час обладнання може не працювати, чи, наприклад, якщо купують свідомо не найкраще, не якісне обладнання. Тоді як у приватному секторі інвестор буде прискіпливо ставитися до того, чи це обладнання взагалі потрібне, чи не стоятиме воно в кутку накрите шматкою, чи якісне це обладнання і яка його окупність.

Чи є співпраця між приватним і державним секторами?

Вона точно має бути, бо медична спільнота має виручати одне одного. Лікарні мають право надавати платні послуги та приватні лікарні можуть укладати з ними договори на обслуговування своїх пацієнтів, наприклад на аутсорс послуг рентгену чи лабораторії.

Ви працюєте в педіатрії. От цікаво, на вашу думку, батьки більше стараються ходити з дітьми до приватних клінік?

Батьки, які цінують свій час, ідуть у приватну. Проте це не завжди означає, що там вони знайдуть те, що шукають. Якщо ми говоримо про довгострокові відносини, то багато мам хотіли б мати контакт з лікарем, який би їм імпонував, не лише з морально-етичного боку, а й за компетентністю. З мого оточення більшість, у тому числі і я, хочуть ходити до приватних клінік. Просто хочеться прийти на свою годину, оплатити в касу й не думати, скільки треба подякувати в кишеню. Мені так легше і як пацієнтові, і як лікарю, бо сам факт, коли тобі щось кладуть у кишеню, лікарю не є приємним.

Також багато хто звертається до державних амбулаторій, де також усім задоволені. Після реформи сімейної медицини пацієнти мають можливість користатись безплатними медичними послугами, які на сьогодні є на високому рівні.

Ще раз повторюся: все залежить від керівника закладу – чи знає він усе в лікарні від низу догори, чи плекає корпоративну культуру у своєму закладі, чи справді ним живе. І зі свого досвіду скажу – це дуже непросто і вимагає багато зусиль, навіть у мене в клініці не завжди може бути все ідеально, але завдання адміністратора – запитатися пацієнта, чи йому все сподобалось. І якщо ні – ми потім ретельно вивчаємо ситуацію, сприймаємо цю скаргу як подарунок, намагаємося підвищити наш сервіс і вдосконалюватись, адже будуємо з нашими пацієнтами довгострокові стосунки, тому для нас все це дуже важливо.