Культура, зарплати медикам та армія − де ще уряд скоротив видатки у держбюджеті 2022 − спецтема

Про це йшлося у спеціальному сюжеті програми "Вечір з Миколою Княжицьким", передає "Еспресо.Захід".

До парламенту надійшов проєкт державного бюджету на 2022 рік. Влада представляє його як бюджет розвитку, але опозиція наголошує, що реального економічного прориву немає. Єдиний спосіб, який придумала влада, − зібрати більше податків. 

В проєкті державного бюджету доходи заплановані на рівні 1, 27 трлн грн, що більше на 14,4% ніж у 2021 році. Проте головним джерелом наповнення стане не ріст економіки, а збільшення податкового тиску: українці заплатять на 144,9 млрд грн більше. Податки заплановані виключно коштом зростання надходжень і коштом податку на доходи фізичних осіб. Іншими словами, й перше, і друге − це гроші, які платить кінцевий споживач або громадянин зі своїх доходів. 

Місцеві бюджети та соціальна сфера

Ще одним джерелом, звідки збираються взяти гроші на Банковій - це місцеві бюджети.

Додаткові дотації для міст та селищ з держбюджету урізали на 44%, якщо раніше вони складали на 6,6 млрд грн, то тепер − 3,7 млрд грн.

Відтак вже зараз органи місцевого самоврядування говорять про те, що не зможуть компенсувати в найближчі місяці різницю в тарифах на тепло і на газ.

В соціальній політиці нас очікує хіба формальне підвищення прожиткового мінімуму, проте суттєвого підняття соціальних стандартів не буде. 

Прожитковий мінімум у 2022 становитиме: з 1 січня − 2393 гривні, з 1 липня він зросте на 115 грн, а з 1 грудня ще на 81 грн. Уряд вкотре ігнорує реальний прожитковий мінімум, який, як зазначають навіть у Міністерстві соціальної політики, повинен складати мінімум 4100 грн.

"Ставка на індексацію пенсії військовим − нуль, на індексацію спецпенсії, яку "Слуги" обіцяли зробити, − нуль, на індексацію пенсії чорнобильців - нуль, на індексацію мінімальних пенсій з 1 липня і з грудня − нуль. Тож ці кошти вони знову візьмуть з державної казни − "Слуги" просто банкрутять Пенсійний фонд. Це свідома політика “зеленої влади” й це катастрофа, до якої нас всіх ведуть", − наголошує нардеп від "ЄС" Андрій Рева. 

Медицина та культура

Також незмінною залишиться зарплата медикам, яку президент обіцяв підвищити. Зокрема 19 червня Володимир Зеленський видав указ, яким запропонував Кабміну встановити мінімальну зарплату для медиків на рівні 20 тисяч гривень. Однак в проєкті бюджету витрати на зарплату лікарям підвищено лише на 0,7% (на 34,5 млн грн), тому заробітна плата лікарів лишиться на рівні 2021 року – в середньому близько 12 тис. грн.

Також Рева наголосив, що сум, закладених у новому держбюджеті, недостатньо для збільшення зарплати медикам. "Тому є два варіанти: або вони не виконають обіцянку, або скоротять кількість медиків, щоб середня зарплата їх виросла до 12 тис. грн. Джерел для того, щоб виконати цю обіцянку, в бюджеті не прописано", − сказав нардеп.

Також борги влади перед лікарями зросли вчетверо - на 80,4 млн грн. Зокрема, якщо з 1 січня 2021 року заборгованість складала 27,6 млн грн, то вже 1 серпня 2021 року – це 108 мільйонів.

У держбюджеті не оминули й культури. Видатки на гуманітарну сферу не скорочували, їх врізали по-живому − викидали цілі програми. 

У 2021 році фінансування культури склало 7,5 млрд грн, або ж 0,55% всіх видатків, а в проєкті бюджету на 2022 рік передбачені 6,8 млрд грн, або ж 0,46% всіх видатків.

На думку Володимира В’ятровича, ексголови Українського інституту національної пам'яті та нардепа від "ЄС", культура в УКраїні фінансується навіть гірше, ніж по залишковому принципу: 

"Зараз отримали менше ніж пів відсотка бюджету на фінансування всієї галузі культури. Окремі програми просто ліквідовуються, частина якоїсь державної підтримки зникає, мова йде, до прикладу про державну субвенцію для органів місцевого самоврядування щодо збереження пам'яток архітектури та історії. Фактично її зменшено у 10 разів".
В’ятрович також наголосив, що на закупівлю книжок до бібліотек не заклали жодних коштів. 

"На жаль, і багато інших програм так само зазнали абсолютно невиправданого скорочення, я вважаю, що в час, коли Україна веде війну, зокрема за свою ідентичність, робити такі кроки - це підривати по суті національну безпеку України та підривати обороноздатність країни", − підкреслив В’ятрович. 

Армія

Якщо ж говорити про мілітарну обороноздатність, то виглядає наче навіть збільшили фінансування на армію. Зокрема Міністерство оборони України отримає 131 мільярд, тоді як торік було 118 мільярдів. Збільшення – на 13 мільярдів. Проте до цих коштів додали фінанси від програми підтримки від наших міжнародних партнерів та суму, яка виділялась для воїнів.  

"Для того, щоб цифра була більш вражаюча, а провладна команда - майстри шоу, гучних заяв і красивих цифр, "Слуги" штучно до суми оборонного бюджету додали вартість сума програми міжнародної технічної допомоги наших ключових партнерів, зокрема Великобританії, Сполучених Штатів, Франції, та сума, яка виділяється на будівництво житла для учасників АТО, ООС, які мають статус внутрішньопереміщених осіб. Ніби говорять про якесь зростання, проте насправді стосовно ключових складових оборонного бюджету, утримання особового складу, закупівля техніки, такого зростання ми не спостерігаємо", − наголосив народний депутат Михайло Забродський. 

Також не відбудеться зростання доходів загалом: все, що заплановано, - це мінімальне підвищення мінімальної заробітної плати. Окрім цього, немає жодних будь-яких пропозиції щодо детінізації заробітної плати. 

"Це знову буде рік втрачених можливостей для України. Я б так характеризували цей бюджет", − зазначила економістка та нардепка від "ЄС" Ніна Южаніна.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.