
Він, вона і КГБ: у Національному музеї у Львові представлять унікальний артбук "Танго для трьох"
У Львові представлять книгу "Танго для трьох" за участі її головних осіб : львівського художника Івана Остафійчука та мисткині з Канади Наталки Гусар
Про це повідомило видавництво "Родовід", інформує Еспресо.Захід
28 травня у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького представлять унікальний артбук "Танго для трьох" (Правдива історія про вигаданий роман. Листування Івана Остафійчука та Наталки Гусар). Книга, що виходить українською, англійською та іспанською мовами та побачила світ у видавництві "Родовід", "про час, про зв’язки між українцями понад кордонами і заборонами, про мистців, які бачать світ інакше, ніж інші люди, про мрії і фантазію, про політику і тепло людського спілкування".
"Влітку 1969 року Наталка Гусар випросила в батьків поїздку в Україну разом з студентською групою, йдеться в дописі. - У Львові на трамвайній зупинці випадково зустріла й познайомилася з колекціонером Володимиром Вітруком, який привів її до майстерні знакового тоді львівського мистця Івана Остафійчука. До нього намагалися потрапити багато українців з діаспори, передаючи один одному звʼязок. Такі контакти не дуже подобалися радянській владі, а особливо кгб-істам, які тримали око на творчій інтелігенції, що не давала приспати все українське. Іван також був під наглядом і мав часті й надокучливі розмови з "полковниками". На початку 1970-х канадські знайомі вмовили його спробувати вирватися з СРСР через фіктивний шлюб з іноземкою. На наречену запропонували Наталку Гусар, не знаючи, що вони знайомі і навіть час від часу обмінюються листами. Всі домовилися, всі погодилися й одного дня Іван почав писати свої листи «дорога кохана Наталонько». Листи писав від руки (звичайно ж) і розмальовував. Наталка так само відповідала «любовними» листами-малюнками. На жаль, їі листи не збереглися, окрім останнього. А Іванові листи - грубезна папка з понад 500 розмальованих листів потрапила на очі Лідії Лихач. "Їх треба друкувати»" Наталка Гусар радо передала до РОДОВОДУ цю непересічну мистецьку історію. Вступну статтю та інтервʼю з учасниками уявного роману написала Наталія Ханенко-Фрізен, культурна антропологиня, яку давно цікавить листування між діаспорою й Україною. А тут ТАКЕ листування, де між рядків читається особлива історія".
- У Національному музеї у Львові показують "Присутність" Володимира Одрехівського
- Актуальне
- Важливе













