Василь Вовкун: творець нового підходу до балету у Львівській опері і лавреат Премії Шевченка – 2025

Про лавреата Шевченківської премії – 2025, очільника Львівської опери Василя Вовкуна, чим особливі його постановки і чому варто їх відвідати, розповідає "Еспресо.Захід".

Василь Вовкун – лавреат Премії Шевченка – 2025

Фото: Львівська національна опера

Свою нагороду гендиректор та художній керівник Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Василь Вовкун отримав за оперу "Лис Микита", балет "Тіні забутих предків", модерн-балет "Пізнай себе!" і театральну кантату "Псальми війни".

"Я хотів цього, щоб Тарас ліг на мої груди, отак, як він зараз у мене з лівого боку на серці. Бо ще з малку я пам’ятаю, як мама читала Кобзаря. І власне з того з’явилася ця любов до України, до її волі святої, до незалежності, бо це читалося ніби голосно, але говорилося пошепки в радянський час", – сказав він у коментарі Еспресо.

Читайте також: Лавреатка Шевченківської премії - 2025: яким артпроєктом у Львові відома художниця Жанна Кадирова

Усі кошти із Шевченківської премії – на потреби ЗСУ

Фото: Львівська національна опера

Грошову частину, а це майже 480 тисяч гривень, Василь Вовкун вирішив передати на безпілотники для 24-ї ОМБр імені Короля Данила, адже саме з цим підрозділом співпрацює вже тривалий час, а упродовж січня та лютого Львівська опера змогла передати захисникам по 700 тисяч гривень щомісяця.

"Може тому, що я вже цих людей знаю, і коли ти знаєш адресно, кому ти передаєш, ти розумієш для чого воно йде і що воно робить, – пояснює режисер свій вибір бригади й цього разу. – І я страшенно хотів би, щоби на тому дроні чи дронах було написане ім’я Тарас".

Культура й оборона країни йдуть поруч, переконаний він. До речі, завдяки виставі "Тіні забутих предків", для якої Василь Вовкун написав лібрето, Львівській національній опері вдалося зібрати понад 4 мільйони гривень для українських воїнів.

Василь Вовкун: шлях до нового погляду на театр та балет

Фото: Львівська національна опера

Раніше український режисер, сценарист і культуролог Василь Вовкун встиг чимало де попрацювати, зокрема був і міністром культури і туризму України упродовж 2007 – 2010 років. 

Загалом за час своєї творчої праці він зрежисирував уже понад 400 культурних подій. Це мистецькі видовища, неомістерії, класичні опери, державні, релігійні та професійні свята, народні дійства, українські й міжнародні конкурси та фестивалі, молодіжні масові акції, альтернативні концерти, а також дні української культури і мистецтва у Німеччині, Франції, Китаї, Словаччині, Польщі, Сербії, Грузії, Азербайджані та інших країнах.

А Львівську оперу вперше очолив 13 березня 2017 року. І у 2022 році був удруге переміг у конкурсі на цю посаду, запропонувавши інноваційну програму розвитку театру на наступні 5 років.

Тоді він акцентував свою ідею майбутнього Опери на виході з театру-музею, в якому світ завмер і відсутні будь-які живі рефлексії. Планував постановки нових оперних і балетних вистав українських композиторів, а також розширення репертуару світової класики. Вовкун прагнув актуалізувати балетне мистецтво для нинішніх часів, роблячи театр живим, сучасним і емоційно насиченим. Власне у відзначених постановках йому вдалося втілити свої плани, використовуючи особливі підходи для підбору костюмів, декорацій, об’єднуючи сучасне та минуле.

Читайте також: Юрій Іздрик: епатажний митець, феноменальний письменник, лауреат Шевченківської премії – 2025

Чому варто відвідати "Тіні забутих предків"

Фото: Львівська національна опера

"Тіні забутих предків" у Львівській опері – це сучасний балет за мотивами однойменної повісті Михайла Коцюбинського на колоритну музику Івана Небесного та лібрето Василя Вовкуна, який у момент прем'єри назвали сенсацією. Вистава зреалізована у модерновій візії міжнародної команди постановників, її сміливо можна назвати новим досвідом сприйняття сучасного українського балету.

Перед глядачем постає поетична оповідь на межі реальності та легенди у модерновій візії міжнародної команди постановників. Відома історія кохання Івана та Марічки з двох ворогуючих родів втілилася у неокласичній хореографії відомого українського балетмейстера Артема Шошина. Його хореографія вдало поєднує неокласику з елементами класичного балету, контемпорарі та модерну, зберігаючи водночас впізнаваність першоджерела.

А видовищна сценографія литовського митця Арвідаса Буйнаускаса та понад 200 неймовірних костюмів Наталії Міщенко, яка пересотворила гуцульське вбрання від автентики до модерних зразків, не залишать байдужим навіть найвибагливішого поціновувача театру.

До речі, у всіх охочих потрапити на виставу вже у березі – 21, 22 та 23 відбудуться прем'єрні покази.

Чим особливий "Лис Микита" у постановці Вовкуна

Фото: Львівська національна опера

Опера "Лис Микита", написана композитором Іваном Небесним на ексклюзивне замовлення театру, вже стала сімейним бестселером. Це та постановка, яка однаково подобається і дорослим, і дітям – вона захоплює та тримає увагу до останніх секунд.

Вона здобула перемогу у номінації "За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу" на ІV Всеукраїнському театральному Фестивалі-премії "ГРА". І була єдиною виставою серед оперних театрів України, яка увійшла до фіналу. Її прем’єра відбулася наприкінці лютого 2020 року, а перші покази відвідали близько 7 тисяч глядачів, більшість яких –  діти. 

Костюми художниці Ганни Іпатьєвої поєднують сучасне та минуле, обігрують різні елементи, творячи одне ціле зі світловим оформленням, барвиста і рухлива хореографією та грою акторів. Особливе місце у виставі належить саме музичному супроводу, який доповнює видовищність постановки. Композитор синтезує різні жанри, але робить це так, що мелодії та фрагменти опери легко запам’ятовується її глядачам. Тут можна почути і багато українських народних інструментів, зокрема на сцені звучать трембіта, цимбали, бандура та колісна ліра.

Ще одним цікавим моментом є те, що за підтримки Українського культурного фонду була створена відеоверсія вистави, яку можна переглянути у вільному доступі на YouTube каналі театру. І ці дві години минуть непомітно й на одному подиху.

"Соляріс" Станіслава Лема – грандіозна прем’єра до 125-річчя Львівської національної опери

Фото: Львівська національна опера

Балет на дві дії за мотивами однойменного роману Станіслава Лема "Соляріс", створений на музику одного з найзатребуваніших композиторів сучасності Олександра Родіна та лібрето Василя Вовкуна, презентують вже у квітні до урочистої дати Львівської опери – 125-річчя від дня заснування.

Як зазначають у самому театрі, найочікуваніша балетна подія року постане у хореографічному втіленні балетмейстерки-постановниці Катерини Курман. За диригентським пультом буде один з провідних інтерпретаторів музики Олександра Родіна – музичний керівник театру Іван Чередніченко.

Сценографка нового амбітного проєкту – Світлана Рейніш, яка занурить глядача у фантазійні декорації та костюми для світу космічних просторів та самопізнання, втілених мовою танцю.