У театрі ім. М. Заньковецької з'ясовують, "Хто, в біса, такий Йозеф Рот?!"

Про це повідомив театр ім. М.Заньковецької,  інформує  Еспресо.Захід.

12 та 13 жовтня  на камерній сцені Національного театру імені Марії Заньковецької презентуюь "ескіз" вистави "Хто, в біса, такий Йозеф Рот?!" у постановці "заньківчан", німецького режисера Яна-Крістофа Гокеля та його театральної компанії peaches&rooster. Мова про театральну спробу познайомити широку аудиторію з постаттю Йозефа Рота, яку уможливили Міжнародний фонд копродукції Goethe-Institut та Федеральне міністерство Австрії з питань мистецтв, культури, державної служби та спорту. Партнером проєкту став Центр міської історії.

Як розповіли у театрі, команда постановників не мала готового тексту, а досліджувала творчість та біографію Рота, відвідуючи його рідні Броди, дізнаючись про традиції краю, і дискутуючи про ідентичність й травми минулого та сьогодення. І точкою відліку цих пошуків обрали … похорон Йозефа Рота, де, зрештою, прозвучало питання: хто ж він, в біса, такий?

Як зауважив німецький літературознавець Герман Кестен, Йозеф Рот "носив маску австрійського лейтенанта, легітиміста, друга Габсбургів, католика (хоча він був євреєм і ніколи не приймав хрещення), насмішника і страждальця, пророка і романтика, новатора і спадкоємця, мудреця і пристрасного, а часом навіть просто маску п'яниці".  

"Проект, присвячений Йозефу Роту, покликаний не лише повернути його постать на культурну карту України, але й поглибити розуміння того, як ця історична постать може стати символом сучасного українського культурного пошуку, - кажуть в театрі. - Рот, як людина, яка з’єднувала різні світи, епохи та ідентичності, є прикладом того, як Україна сьогодні може знайти своє місце у Європі, не втрачаючи власної унікальності. Його постійна міграція та пошук дому відображають глибокі питання ідентичності, що актуальні для сучасної України, яка, з одного боку, прагне інтеграції у європейський культурний простір, а з іншого – зберігає свої національні та історичні корені".

• Мюзикл "Чарлі і шоколадна фабрика" на сцені театру ім. М. Заньковецької вказав на здатність внутрішнього світу людини бути сильнішим за всі зовнішні обставини