Поширювати нашу культуру: як українська музикантка популяризує українську пісню в Португалії

Дуже цінно, що  творчість під час війни, у нелегкий для нашого суспільства час, не лише відроджується, але й збагачується новими композиціями.

Дарія Бутинська почала писати й ділитися своїми авторськими піснями саме під час війни та сьогодні активно популяризує їх не лише в Україні, але й в Португалії на благодійних заходах та фестивалях, які організовують на підтримку України.  

Даріє, ти з дитинства була творчою особистістю. Любиш співати, але свою першу авторську пісню написала і випустила на початку повномасштабної війни. Чому саме тепер?

Саме у трагічні події для України митець пише слово як крик душі. Адже для написання сильної композиції потрібно справжнє життя, щирі емоції, біль, крик душі.

Я дуже чутлива натура і пишу з дитинства, в цьому я бачу свою ідентифікацію та піднесення. Діти - це наше майбутнє і причина існування нас, як нації. Я написала пісню про Україну для підтримки всього українського народу і її почули не лише люди в Україні, а на краю землі – у Португалії.

Щодня українцям важко знайти баланс, через новини в державі. Звідки ти черпаєш натхнення писати нові пісні, і скільки тобі від початку повномасштабної війни їх вже вдалося написати та випустити?

Від початку повномасштабної війни я випустила відеокліп на мою першу пісню: "Сонце, зійди", яка символізує біль нашого народу та просить у Бога, щоб він закрив небо та зберіг від війни та зла наших дітей. Пізніше я написала пісню про кохання "Я віддам свого Ангела тобі". Інші мої нові пісні на сьогодні перебувають в розробці.

Я хочу створювати хороший продукт, тому це займає більше часу. Зараз життя не таке, як раніше, адже ти розумієш, наскільки воно цінне. Усвідомлюєш, яке це щастя мати поруч людей, яких ти любиш. І як боляче, коли люди втрачають свій сенс, своїх рідних.

Тому моє натхнення буває дуже різним. Я можу написати пісню за декілька хвилин, а іноді можу писати дуже довго, змінюючи музику, слова. Це все по-різному. Я просто хочу писати те, що йде від душі та хочу, щоб Бог був присутній у моїй творчості. Тоді я впевнена, що все буде добре, що я все роблю так як потрібно.

Ти вже понад рік живеш в Португалії. Яким чином ти популяризуєш свої пісні в Європі, та як сприймають європейці українську творчість?

Моя пісня "Сонце, зійди" з початку повномасштабної війни звучала пів року на одному з найпопулярніших радіо Португалії “Comercial Ukrania”. Я також виступала з португальськими музикантами на джазовому концерті.

Власне, португальці - дружній та привітний народ. Вони були дуже захоплені моєю піснею, її мотивом і загалом українськими піснями та творчістю. Вони сказали, що наша пісня є дуже чуттєвою та милозвучною.

Також мене запрошували  співати у португальській початковій школі, де навчаються дітки не лише з Португалії, а й з інших країн.  Діти мене дуже вмотивували йти творчим шляхом. Адже хто як не діти можуть бути більш щирими?

Зазвичай я виступаю біля океану з моєю колонкою і мікрофоном. До мене підходять українці і дякують за українську пісню, кажуть що це "велике щастя -  чути українську пісню за тисячі кілометрів від нашої держави". Це дуже надихає, бо коли ти далеко від дому - українські пісні справді допомагають і мені бути ближче до рідної землі.

Фото: Дарія Бутинська

Знаю, що ти співаєш на благодійних заходах в Португалії, кошти з яких передають для наших захисників, яким чином такі заходи є корисними для нашої держави? 

Я виступала минулого року на фестивалі "Connect for Ukraine" у Лісабоні. Багато готувалась, щоб гідно представити Україну, і мій виступ та наш фестиваль показали по національному телебаченні Португалії. Захід був організований Асоціацією Refugees UAPT та мав на меті зібрати кошти для завершення робіт в реабілітаційному центрі FÉNIX UAPT у місті Оурень. І ось 15 червня цього року перші наші українські хлопці вже прибули до реабілітаційного центру "Фенікс" та мають змогу підлікуватися. Українські волонтери зробили неймовірну працю. Дякую їм за це.

Як саме та наскільки часто проходять благодійні заходи для підтримки України в Португалії? Як до них ставляться португальці та чи відвідують їх?

Від початку повномасштабної війни благодійні фестивалі проходять щороку. Фестивалі відбувається за підтримки Лісабонської міської ради, муніципалітетів Аламеда, Ареейру, Пенья-де-Франса, міністерства інфраструктури Португалії та волонтерів. У 2022 був грандіозний фестиваль, де виступали українські та португальські артисти. Португальці є поціновувачами хорошої музики та люблять проводити гарно час, тому фестивалі, які організовують на підтримку України вони відвідують дуже часто і таким чином допомагають  та підтримують Україну.

Фото: Дарія Бутинська

Щодня по телебаченні в Португалії висвітлюють, що саме відбувається в Україні. Португальці ще з початку війни дуже підтримують нашу державу та приймають українських біженців. Ставлення до українців дуже привітне та розуміюче. Я ще не зустрічала португальця, який би не знав про Україну і про те, що на нас напала Росія. Вони в курсі подій, що відбуваються. Коли я ходила на курси португальської мови, то мене навчала португалка, на ім'я Катерина - дуже хороший вчитель та добра людина. Вона знає деякі українські слова і дуже гарно їх вимовляє. Тож приємно, що португальці цікавляться нашою мовою та культурою.

Яким чином ще, окрім музики, ти й інші українці розповідають про нашу державу в Португалії?

Я вважаю, що найголовніше, що можна зробити для України в іншій країні - це зберігати нашу культуру.  Це неймовірно важливо, тим більше в час війни проти Росії, яка просто хоче знищити нас.

Українці дуже талановитий народ в багатьох сферах, де б не був українець - завжди вміє знайти заняття. От, наприклад, у beauti-сфері наші люди відкривають салони у Лісабоні. Також є багато людей, що готують українську їжу за замовлення, та наші кондитери, які печуть торти та солодощі для продажу. Коли я дала португальцям скуштувати торт, зроблений українськими руками, то вони сказали, що ніколи ще не бачили красивіших та не куштували смачніших солодощів. 

На благодійному фестивалі, де я виступала, волонтери продавали українські книги, різні вироби, годинники з символами України та готували нашу традиційну їжу. Португальці визнали наші традиційні страви - найсмачнішими у світі.

Як, на твою думку, вплинула війна на українську творчість? Що ти порадиш людям, які хочуть себе проявити в чомусь, але бояться та чекають відповідного моменту?  

Війна спричинила піднесення української культури, це стало відродженням української пісні на весь світ. Якщо ти знаєш, що це твоє - вперед. Бог завжди допомагає тим, хто вірить у мрії. Для Бога немає нічого неможливого.

Та все ж, які б поради я не давала, у кожного свій шлях на землі. Як показує практика, багато планів летять в нікуди, іноді ми справді губимося. Але я точно знаю, що Бог знає, як буде краще для нас. Тому і дозволяє цим планам розбиватися, щоб дати нам набагато більше, ніж ми можемо собі уявити.

Розмовляла Оксана Караїм

Читайте також: Не будьте гвалтівниками, - український хореограф Михайло Ваньовський