Написавши у пошуковику ім’я "Поль Манандіз", можна прочитати безліч статей про цього відомого французького співака та послухати в ютубі його талановитих пісень, які він виконує не лише французькою, а й українською мовою (наприклад, пісня "Лелеки" зібрала мільйони переглядів, її часто можна почути на фронті).
"Еспресо.Захід" поговорив з Полем, який тепер мешкає у Львові, про його захоплення музикою, що він думає про множинне громадянство та як українська пісня може стати зброєю у цій війні.
"Зрозумів, що хочу стати співаком, коли мені було 5 років. Я був ще маленьким, але пам’ятаю, що дуже любив слухати як за вікном падає дощ. Для мене – це справжня музика, ця мелодія дощу. Пам’ятаю, що так дивлячись і слухаючи дощ, виникла в голові думка, що хочу стати співаком! Але не для того, що бути популярним, а щоб давати людям це відчуття прекрасного", – розповідає Поль.
Попри те, що батьки Поля (мати – француженка, батько – сицилієць) хотіли, щоб їхній син став адвокатом та зайнявся політикою, він вирішив піти власним шляхом. Поль закінчив Королівську консерваторію Брюсселя з відзнакою та почав активно займатися музикою і шоубізнесом. Він самостійно переїхав до Парижа, де здобув собі ім’я та зв’язки серед діячів культури. Саме у столиці Франції Поль познайомився з оперним співаком з України Василем Сліпаком. Це знайомство багато в чому було доленосним.
Фото: Поль Манандіз
"З Василем я познайомився в Паризькій національній опері. Насправді ми не бачилися багато разів, близько 10, але були постійно на зв’язку, стали друзями. Саме Василь відкрив мені Україну, бо до цього я майже нічого не знав про цю гарну країну. Василь ще до Майдану був патріотом своєї землі, але я був свідком його трансформації з оперного співака у справжнього козака. Коли Василь пішов на фронт і ворожа куля обірвала його життя, для мене це був шок. Бо я не розумів, як це можна вбити співака, чому так сталося? Василь став прикладом для мене боротьби за свою країну. Я по-новому подивився на патріотизм", – каже співак.
Коли Поль закохався в українку, пара рік жила в Парижі, але 2015 року Поль приїхав сюди, як він сам каже: "на тиждень, але ось уже вісім років живу в Україні". За цей час в нього тут народилася донька і, на жаль, Поль розлучився з дружиною-українкою. Та попри це залишився в Україні, навіть коли зі всіх боків почали летіти російські ракети.
"Дякую Богу, що я тут. Я вважаю себе українцем, або як пишуть журналісти: "французьким співаком з українським серцем". Я не народився тут, але став українцем.
Мені дуже імпонує українська ідея волі. Немає іншої країни, де є така сильна ідея волі. Це саме красиве, що може бути.
Тут дуже приязні і відкриті люди, мені комфортно в цьому середовищі. Подобається Україна. До речі, був багато де, але більшої краси, ніж у Карпатах, я не бачив. Скажу чесно, мені бути патріотом не так просто. Бо я ніколи не був патріотом Франції, але тут став патріотом України. Відчуваю себе на своєму місці", – ділиться думками Поль і додає, що дійсно закохався в Україну, яка стала його справжнім домом.
Фото: Поль Манандіз
Чоловік довгий час живе як француз на території України. Він має французьке громадянство, тому може будь-коли виїхати, однак цього не робить. Адже вважає своєю місією допомогу Україні. Щодо нового закону про множинне громадянство, то він вважає: як Україна вирішить, так і буде правильно.
"Я живу тут як француз на території України. Поважаю культуру і людей. Не знаю, чи ця мультикультурність щодо громадянства є правильною, але це не мені вирішувати", – відзначає Поль.
Живучи в Україні, Поль Манандіз активно включився у боротьбу за культурну ідентичність україніці. Він розпочав натхненну пісенну, композиторську, виконавчу діяльність. Свій перший патріотичний альбом Поль назвав "Україна мій рай". Він об'їздив з гастролями всю Україну та багато гарячих точок на фронті. Зайнявся волонтерством, регулярно передає військовим потрібну амуніцію, дрони й інші речі. Це він робить у тому числі з власної кишені. Також артист дає численні інтерв’ю іноземним ЗМІ, допомагаючи розбивати різні пропагандистські міфи про українців.
Цікавий факт, що ще у квітні 2021 року він був одним з перших, хто попередив міжнародну спільноту про те, що на кордоні з Україною Росія стягнула 150 тисяч війська. Про це він дізнався з власних джерел і опублікував цю інформацію у фейсбук. Через персональні контакти з європейськими політиками він забив на сполох. За кілька днів високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив на пресконференції про ці 150 тисяч російських військових і про напад, який готує Росія.
"Цю цифру підхопили всі світові медіа. США та європейські країни були змушені реагувати. Тоді Путін відступив і хоча б тимчасово завдяки розголосу вдалося відвести російські війська від кордону з Україною", – розповідає Поль.
Фото: Поль Манандіз
За свою проукраїнську позицію чоловік нагороджений численними відзнаками. До речі, він перший француз, який отримав звання заслужений артист естрадного мистецтва України. Також Поль має звання народного героя України, є кавалером орденів "Лицарський Хрест", "Святого Юрія Переможця", "Софія Київська". Нагороджений медалями "За гідність і патріотизм", "Надія нації", "За служіння мистецтву" та має чимало інших відзнак.
На сьогодні Поль Манандіз є головою департаменту міжнародного впливу та культури в Інформаційно-аналітичному центрі національної безпеки України. Також він експерт із контрпропаганди та член Європолу, офіційний представник України з економічних та гуманітарних питань Державного фонду підтримки України. Простіше кажучи, Поль є активним діячем культурної галузі України.
"Я навчився тут говорити українською, досі вчуся. Хотів би мати більше часу, щоб краще вивчити цю прекрасну мову. Як на мене, вона ідеальна для музики й літератури. Це найкрасивіша мова, її конструкції краще звучать і передають емоції, ніж французька чи італійська.
Жаль, що в Україні досі немає артиста чи артистки світового масштабу, хто міг би бути голосом на весь світ цього українського болю, якого Україна зазнає від Росії.
Хотілося б, що українська пісня пробивала кордони й була важливою зброєю на культурному фронті. Адже не секрет, що Росія хоче знищити українську культуру, саме за це відважні чоловіки й жінки захищають нас на фронті, щоб зберегти українську культуру, свою ідентичність. Війна за культуру – це дуже важливо, що в головах людей і якою мовою вони говорять слова. Треба одного талановитого українця чи українку, яких цілий світ почує. Бо музика може теж бути контрпропагандою російським різним фейкам", - каже Поль.
Фото: Поль Манандіз
Поль додає, що не думає про своє майбутнє, його цікавить лише, як він може допомогти Україні, тому записує нові патріотичні пісні, дає концерти, а за зібрані кошти купує і передає все потрібне побратимам, з якими вже багато років тримає контакти.
"Чим можу, тим помагаю, щоб пришвидшити перемогу України. Все, що треба для України, я роблю. Як на мене, найважливіше – думати про майбутнє наших дітей, тоді все буде добре", – підсумовує французький артист з українським серцем.
Читайте також: Увесь масштаб біди європейці зрозуміють тільки тоді, коли фосфорна бомба впаде на європейський парламент, – Поль Манандіз