Хто така львівська диригентка Оксана Линів: світова слава і шлейф проросійських скандалів

"Еспресо.Захід" розповість про найтитулованішу українську диригентку сучасності та найгучніші скандали пов’язані з Оксаною Линів. 

Біографія та світове визнання 

Фото: facebook

Оксана Линів народилася 6 січня 1978 року в місті Броди на Львівщині в родині музикантів. Батько був диригентом та керівником хорових колективів, і саме під його впливом Оксана почала свою музичну освіту. 

Після навчання у Львівському музичному училищі та Львівській консерваторії, у 2005 році вона поїхала до Німеччини, де вдосконалювала свої навички під керівництвом всесвітньо відомих викладачів. Линів навчалася у Дрездені на аспірантурі у Вищій школі музики імені Карла Марії фон Вебера. Вона була стипендіаткою багатьох німецьких програм для талановитих музикантів. 

Її кар'єра почалася в Одеській опері, де вона працювала до 2013 року. Після цього вона отримала можливість працювати в Баварській державній опері, де стала асистенткою відомих диригентів. У 2017 році Линів стала головною диригенткою Грацького філармонічного оркестру та Грацької опери в Австрії, ставши першою жінкою на цій посаді.

У листопаді  2020 року в Берліні Оксані Линів було присвоєно престижну нагороду "Oper!Awards" у категорії "Найкраща диригентка 2020 року", яка заснована оперним часописом "Oper!Das Magazin".

Фото: facebook

Завдяки своїм досягненням у 2021 році її запросили диригувати на Байройтському фестивалі у Німеччині — і це було історичне досягнення, адже за всі 145 років фестивалю вона стала першою жінкою, яка диригувала на цьому престижному заході.  

А з січня 2022 року Оксана Линів стала першою жінкою-музичною директоркою муніципального театру "Комунале" у Болоньї, Італія. 

Оксана Линів також є засновницею відомого фестивалю класичної музики "LvivMozArt", який проходить у Львові. Метою фестивалю є популяризація класичної музики та культурний розвиток регіону, а також привернення уваги до спадщини Франца Ксавера Моцарта, сина Вольфганга Амадея Моцарта, який певний час жив і працював у Львові. 

Линів активно займається просвітницькою діяльністю, спрямованою на підтримку молодих українських музикантів. Зокрема, з її ініціативи був заснований Молодіжний симфонічний оркестр України / YsOU. 

Відомі скандали пов’язані з Оксаною Линів 

Фото: facebook

Попри значні досягнення, кар'єра Оксани Линів супроводжується кількома гучними скандалами, деякі з них набули всеукраїнського масштабу на тлі війни з Росією. Серед найвідоміших можна виділити такі:

Лист на захист пам'ятника Пушкіну в Одесі

У жовтні 2024 року стало відомо, що Оксана Линів разом із чоловіком скрипалем Андрієм Мурзою та ще з кількома десятками діячів культури підписала лист до ЮНЕСКО, закликаючи захистити історичну спадщину Одеси, включно з пам’ятником Пушкіну. Вони просять, щоб організація зв’язалася з президентом Володимиром Зеленським і той постановив відкласти рішення про демонтаж 19 проросійських пам’яток в Одесі.

"Культовий пам'ятник Пушкіну, споруджений між 1887 і 1889 роками на кошти одеситів, вже був призначений для демонтажу, а статуя князя Воронцова 1863 року, який відіграв вирішальну роль у перетворенні міста на процвітаючий багатонаціональний порт, була позбавлена статусу пам'ятника, що охороняється. Прелюдією до цього став демонтаж у 2022 році ще одного знакового пам'ятника "Засновникам Одеси" в самому серці історичного центру міста. Метою була центральна статуя російської імператриці Катерини ІІ, але разом з нею були прибрані і фігури засновників Одеси: неаполітанця, двох росіян і голландця, виліплені за допомогою італійця Леопольдо Менціоне. …. Можна багато говорити про деколонізацію України, але у випадку Одеси, значна частина історичного центру якої була побудована за часів російської імперської адміністрації (як зазначає ЮНЕСКО), ця програма стирання є небезпечно слизькою стежкою", – йдеться у листі. 

Також до підписантів долучилася директорка Львівського центру міської історії Софія Дяк, засновник Центру міської історії та am Factory Art Center у Львові Гаральд Біндер, а також американський журналіст з львівськими коренями Алекс Улам.

Це знову викликало хвилю обурення серед багатьох українців, особливо з огляду на процес деколонізації в час, коли війна з РФ триває вже 10 років. 

"Вже не одні були, що зверталися з листами проти декомунізації від 2015, час все розставив на місця. І з цими підписантами розставить", - написала у відповідь на цей лист заступниця голови ГО "Декомунізація Львівщини" Анна Герич.

Критика через особисті зв'язки

У квітні 2021 року свекор (батько чоловіка) Оксани Линів, одеський музикант Олександр Мурза взяв участь у російському конкурсі "Балалайка — душа Росії". Враховуючи, що Росія почала військову агресію щодо України ще з 2014 року, ця подія спричинила громадське обурення. Адже підтримувати відносини з культурними установами країни-агресора є неприйнятними. 

Поява у російських ЗМІ

1 липня 2021 року Линів дала інтерв'ю російському журналу "Музыкальная Жизнь" і з'явилася на його обкладинці. Журнал висвітлює питання культурної політики в СНД (Співдружність Незалежних Держав, тобто країни колишнього СРСР), що сприйнялося неоднозначно, особливо в контексті війни. 

Скандал навколо площі Маланюка у Львові 

Оксана Линів була ініціаторкою появи пам'ятника сина Моцарту на площі Маланюка у Львові. Пам’ятник відкрили у серпні 2021 року і він одразу став мемом у соцмережах, чимало львів’ян не зрозуміли задуму автора через своєрідну форму. Та не менше критики викликала позиція Линів, щоб перейменувати площу на "площу музики". Патріотична громадськість відстояла назву площі, яка названа на честь відомого українського діяча та письменника Євгена Маланюка.

Співпраця з росіянами під час війни

На початках повномасштабної війни, у квітні 2022 року Линів взяла участь в постанові опери Чайковського "Іоланта" з російськими виконавцями, що викликало протести серед українських артистів. Декілька українських музикантів, включно з оперною співачкою Людмилою Корсун та Вікторією Полевою, відмовилися від участі в концертах за її участь, виступивши проти виконання російської музики під час війни. 

Читайте також: Від піаністки до оперної співачки: історія любові до мистецтва співу

А у серпні 2022 року Оксана Линів виступила в Німеччині на Байройтському фестивалі з операми Ріхарда Ваґнера під керівництвом російського режисера Дмитра Чернякова. Ланів сказала, що Черняков має проукраїнську позицію та засуджує війну. Однак у Львові до цього поставилися з нерозумінням, зокрема, навіть зареєстрували петицію, щоб позбавити Ланів звання Почесної амбасадорки міста.  

Однак у відповідь на звинувачення Линів зазначила, що через війну українці "частково втратили зв’язок із реальністю", а сфера класичної музики у світі дуже консервативна, зі сталими принципами. До того ж жодна держава, крім Польщі, не підтримала заборони російського класичного репертуару. Також вона сказала, що це суперечить Європейській конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, не відповідає їхнім поглядам про сенс культури та мистецтва і строго засуджується.

Футболка "Wagner Power"

Фото: facebook

У серпні 2023 року Линів з'явилася на музичному фестивалі у футболці з написом "Wagner Power". Через нерозуміння контексту напис асоціювали з російською ПВК "Вагнер", що також спричинило значний резонанс.

Традиційно у суспільстві виникло два табори, одні говорили про Ріхарда Ваґнера і що не треба всюди шукати зраду, інші ж звинувачували Линів у таємних симпатіях до ПВК "Вагнер", російської приватної військової компанії, яка винна у багатьох злочинних діях на території України.  

Керівництво опери "Євгеній Онєгін"

У березні 2024 року Линів оголосила, що буде диригувати постановкою російськомовної опери Чайковського "Євгеній Онєгін" у Дрездені. Це рішення знову спричинило суспільне обурення, у відповідь Линів написала пост-виправдання, сказавши, що керувалась міркуваннями кар'єрного характеру. Музикантка заявила, що твори Чайковського, Прокофʼєва, Шостаковича та Рахманінова належать до обовʼязкового репертуару кожного диригента, чия карʼєра розвивається на інтернаціональному рівні.

У квітні 2024 року Линів дала інтерв’ю Укрінформу, де сказала, що Україні не вдасться "скасувати" виконання творів російського композитора Чайковського, але варто його українізувати. 

"Чайковський залишається одним із найпопулярніших композиторів у світі. Незалежно від нас. І це не я вигадала. Це об'єктивний світовий рейтинг. Я думаю, що для нас, для українців, буде набагато вигідніше, власне, говорити про українську складову у творчості Чайковського. Про його "українську частину", як про це наголошували, до речі, видатні українські композитори Лисенко та Людкевич", - відзначила музикантка.

Линів зауважила, що українські представництва, наприклад, добилися того, щоб під полотнами Куїнджі, Рєпіна та Малевича вказували українське походження художників. На її думку, те ж саме треба робити і з творами Чайковського.

Однак знову не всі погодилися з Линів. Відома письменниця Оксана Забужко емоційно відреагувала і написала, що історія з Линів – це "звичайне заробітчанство".  

"Бо, незалежно від того, чий там Линів агент, ця малоапетитна історія з "Євгенієм Онєгіним" на русском язикє засвітила одну вкрай неприємну правду: ніякої визначної міжнародної кар'єри це "чудо з Бродів", яким ми так були пишалися, насправді не зробило. Бо справді успішні — це завжди ті, хто може вибирати. І, коли каже "ні", - перед ними просять вибачення за те, що посміли образити". – написала Забужко. 

Читайте також: Пушкін і свастика