Кухарка з Рівненщини місяць годувала військових у Бахмуті

Про це повідомляє голова Рівненської ОВА Віталій Коваль, передає "Еспресо.Захід".

З початком війни жінка пішла в 104 бригаду територіальної оборони. Тепер готує для захисників. Там, у польових умовах, щодня готувала по 300-350 порцій сніданків, обідів та вечерь.

Але найглибший слід залишив у її свідомості Бахмут: саме там місяць тримала небо над Україною її рідна бригада. Кухня базувалася в одному з підвалів, де стояли холодильні камери.

"Там і жили: грибок, сирість… Але хіба порівняти з тим пеклом, у якому були наші хлопці? Стіни горіли, плавився метал, - а вони витримували! Кожен день я починала з молитви за них і за Україну: всі вони стали мені найріднішими в світі синами та братами. А готували ми там і на 600 людей", – пригадує 53-річна пані Анастасія.

Невимовним болем увірвалася в її серце розтрощена школа в Костянтинівці: новісінькі книги, яких, вочевидь, іще навіть не встигли відкрити школярі, шматував вітер; усюди – учнівські та вчительські речі. А на дошці напис: «23 лютого 2022-го»… То був останній день навчання.

"Як побачила на власні очі, що ці варвари там наробили, переконалася: їх не можна пускати далі, це ж не люди. У нас тут, на Поліссі, рай, який ми створили власними руками. Тепер його особливо цінуєш", – розповідає Анастасія Лосінець.

Нині вона разом зі своєю бригадою перебуває на Волині.

До слова, пані Анастасія – дипломований кухар-кондитер п’ятого розряду. Фах, із яким назавжди пов’язала життя, здобула в Рівненському кооперативному економіко-правовому коледжі. Й одразу – в кооперацію. На початку війни, каже, для 104-ї бригади тероборони готували хлопці – слюсар та зварник: як могли і як виходило. А потрібен був професійний кухар. Як тільки дізналася, одразу погодилася.

"А хто ж готуватиме? Я - самодостатня жінка, діти вже дорослі, чоловік працює водієм швидкої допомоги". І жодного разу, каже, не пошкодувала про свій вибір.

• Нагадаємо, львівські гармаші під Бахмутом знищили гармату і склад БК окупантів