У світі реєструють зниження захворюваності на COVID-19. Зокрема ВООЗ прозвітувала, що за минулий тиждень загальна кількість випадків інфікувань зменшилася на 14%. Проте забезпечили такий показник Європа і Південно-Східна Азія - у багатьох країнах й надалі продовжують фіксувати високу частоту захворюваності та летальних випадків, зокрема в Індії, де за добу виявляють по 164 тисячі нових випадків захворювання*, Бразилії (61,5 тисячі), Аргентині (майже 33 тисячі) і Колумбії (23 тисячі).
Після великодніх свят захворюваність поступово пішла на спад. У травні фіксували набагато менше випадків важкого перебігу коронавірусної хвороби, відповідно, зменшилася й завантаженість ліжок з підведених до них киснем.
Якщо, приміром, за станом на 30 березня завантаженість "ковідної" ліжкової мережі на Львівщині становила майже 71% (а деякі лікарні взагалі були завантажені на 100%), то 2 червня – уже менше 14%. По Україні середній показник за станом на 30 травня становив 18%.
Кількість тих, хто одужує стабільно перевищує кількість тих, хто захворів. Епідситуація в Україні повернулася до показників серпня-вересня 2020 року. Епідеміологи пояснюють це тим, що як не крути, а COVID-19, як і інші ГРВІ, все-таки є сезонним захворюванням. Допомогли й максимальні обмеження, які діяли у "червоних" карантинних зонах. А головне – сформувалися антитіла у тих, хто вже перехворів.
Деякі експерти ще у квітні повідомляли, що з коронавірусом, ймовірно, вже "познайомилася" 30% населення України. Як вирахувала група дослідників із Чикагського університету на прикладі Нью-Йорку у розпал епідемії у мегаполісі (у березні-квітні 2020 року), 80% хворих COVID-19 не мають симптомів, але 50% з них – передають вірус іншим. Такі пацієнти не звертаються по допомогу і виявити їх можна лише з допомогою тестувань. Зважаючи на те, що Україна так і не змогла похвалитися належним охопленням тестуваннями (за що МОЗ нещадно критикували, допоки не з'явився новий привід для критики – надто повільні темпи вакцинації), можна припустити, що тих, хто перехворів насправді – не 2 мільйони і майже 207 тисяч, а приблизно 8 мільйонів 890 тисяч. За підрахунками науковців, на одного пацієнта зі симптомами припадає три безсимптомних, і це – якщо пацієнт зі симптомами звернувся до лікаря або ж самостійно здав ПЛР-тест і потрапив до статистики. Звісно, навіть такої кількості недостатньо для створення колективного імунітету (тим більше, що кожного разу з'являються нові варіанти вірусу), але дозволяє "пригасити" захворюваність.
Якщо вже на офіційному рівні говорять про завершення третьої хвилі коронавірусної хвороби, не дивно, що у медзакладах, які надають допомогу пацієнтам з COVID-19, очікують на згортання ліжкової мережі. Озвучуються різні цифри. Вивести з "ковідного" ліжкового фонду можуть 50% ліжок або й більше. Це дозволить НСЗУ зекономити чималі кошти, адже не доведеться платити надбавки до заробітної плати у розмірі 300% великій кількості медиків, які залучені до лікування хворих у визначених для цього стаціонарах.
Проте керівництво лікарень переконує: від оптимізації мережі виграють самі пацієнти. "Еспресо.Захід" неодноразово писав про те, що через пандемію COVID-19 багато хворих з іншими патологіями не могли вчасно отримати фахову допомогу, зокрема через призупинку планових госпіталізацій і відтермінування планових оперативних втручань.
Як розповів "Еспресо.Захід" генеральний директор 8-ої міської клінічної лікарні міста Львова Василь Трунквальтер, їхнє "ковідне" відділення наразі продовжує працювати, як працювало: одні пацієнти з COVID-19 ще доліковуються, водночас щодня - поступають нові. "Звісно, хворих є менше, тому ми відновлюємо надання профільної допомоги, зокрема роботу неврологічного, кардіологічного та інфарктного відділень. Тобто заклад працюватиме у звичному режимі, але паралельно працюватиме також "ковідне" відділення. Хворі між собою не перетинатимуться", - запевнив очільник медзакладу.
Нагадаємо, 6 квітня у цій лікарні відкрили додаткове відділення на 38 ліжок з підведених до них киснем для надання допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою. Тож загалом на той момент заклад був готовий одночасно прийняти 420 хворих. За станом на ранок середи, 2 червня тут перебуває 21 пацієнт.
У лікарні швидкої медичної допомоги також почали перепрофільовувати ліжка. "1 червня (інформація станом на ранок) у нас перебувало 92 пацієнти з коронавірусною хворобою, з них 11 – у реанімації. Троє – у вкрай важкому стані на штучній вентиляції легень", - повідомила у коментарі "Еспресо.Захід" медичний директор з лікувальної роботи ЛШМД Галина Щербата. Вона розповіла, що від початку боротьби з пандемією у лікарні підготували 730 ліжок. У пік захворюваності було зайнято 570 з них.
Що буде з цими ліжками зараз, якщо вони не будуть використовуватися за призначенням, тобто у лікуванні пацієнтів з COVID-19? "Оскільки зменшилося поступлення пацієнтів з коронавірусною хворобою, у нас з'явилася можливість застосувати лікарняні ліжка не тільки як лікарня ургентної допомоги, а як багатопрофільний заклад надання інтенсивної допомоги. Тож жодного дня у нас не було такого, щоб ліжка не використовувалися пацієнтами", - зауважує Галина Щербата. "Ми відновили планову госпіталізацію, збільшили кількість оперативних втручань (за рахунок планових операцій), тобто розгорнули більше ліжок хірургічного профілю. У наш травмпункт звертається багато пацієнтів з травмами (у зв’язку з переходом на літній сезон побільшало випадків травматизму, у тому числі дорожньо-транспортних пригод), і тому більша кількість пацієнтів потребує госпіталізації саме у такий стаціонар. Що стосується терапевтичного профілю, лікарня уклала договори з НСЗУ на 21 пакет, зокрема на надання паліативної допомоги, - перелічує лікарка. – Також ми розширили кількість ліжок для проходження реабілітаційних процедур. У нас є підписаний пакет "Медична реабілітація" опорно-рухового апарату та реабілітація неврологічного напряму (у неврології перебуває чимало пацієнтів з гострими порушеннями мозкового кровообігу і реабілітаційна допомога є невід'ємною складовою їх одужання). Постковідну реабілітацію НСЗУ в окремий пакет не виокремила, але потреба таких пацієнтів у госпіталізації (наданні стаціонарної допомоги без оперативного втручання) є, тому значний потік цих хворих ми скеруємо туди", - пояснює Галина Щербата.
Запевняє: COVID-ліжка у лікарні скорочувати не будуть – змінять лише цільове їх призначення. Частину залишать для лікування пацієнтів з коронавірусом, які, попри спад захворюваності, продовжують прибувати. "Якщо така ситуація (зі зниженням захворюваності. – Ред.) спостерігатиметься й далі, зможемо покращити умови для пацієнтів, бо у розпал пандемії нам довелося зупиняти ремонтні роботи", - каже медичний директор з лікувальної роботи ЛШМД. "Якщо ж буде нова хвиля, будуть масові поступлення, лікарня зможе оперативно відновити кількість цих ліжок. Кількість команд ми не зменшуємо (для лікування COVID-19 виділено 35 команд). Тобто і персоналу, і ліжок у нас – більш, ніж достатньо, але хочеться вірити, що "ковідні" ліжка у такій кількості нам більше не пригодяться", - підсумувала у розмові з журналісткою "Еспресо.Захід" лікарка.
Скільки "ковідних" ліжок буде перепрофільовано у медзакладах, які підпорядковуються місту, в Управлінні охорони здоров'я Львівської міської ради наразі не озвучують. У департаменті охорони здоров'я Львівської облдержадміністрації зазначають, що це рішення – у компетенції МОЗу, а департамент – лише надає свої рекомендації. "Оплати НСЗУ дуже прив’язані до термінів, тож з дня на день очікуємо на відповідний МОЗівський наказ. Зараз МОЗ і НСЗУ узгоджують перелік закладів, вагаються, думають, як зробити краще - чи скоротити мережу на 50% (така цифра звучить на обговореннях), чи трохи більше, чи, навпаки, менше. Про скорочення ліжкового фонду не йдеться, - уточнила у коментарі "Еспресо.Захід" заступниця директора департаменту Ірина Шурпяк. – Йдеться про те, щоб знову визначити пріоритетність - основні "опорники", другорядні і лікарні третьої хвилі, які в останню чергу були включені у перелік тих, що надають допомогу пацієнтам з COVID-19, і у такий же послідовності їх виключати з цього списку. Наразі ми не знаємо, чи залишаться лише медзаклади першої хвилі (це – 10 лікарень), чи лікарні і першої, і другої хвилі. Зараз і МОЗ, і НСЗУ схиляються до того, щоб залишити більшу кількість закладів, аби вони й надалі залишалися у "бойовій" готовності".
Читайте також: На Львівщині планують тимчасово згорнути 50% ковідних стаціонарів
Щодо трьох лікарень, які перебувають на етапі контрактування з НСЗУ, тобто заявили про готовність надавати допомогу хворим з COVID-19, однак ще не уклали договору на "ковідний" пакет, а це - Сколівська і Золочівська центральні районні лікарні та Львівський обласний кардіологічний центр, Ірина Шурпяк повідомила, що ці заклади були включені в останню чергу. У них немає відповідного досвіду роботи, тому у департаменті не очікують побачити їх в основному "ковідному" переліку.
*Середній показник за останні 7 днів.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.