Конфліктні "Стрічки та трикутники" поки що сховали від стороннього ока

Щоб не перетворювати мистецтво "на інструмент для політичних провокацій ворога", Львівський муніципальний мистецький центр тимчасово призупинив експонування виставки художника з Києва Давида Чичкана "Стрічки та трикутники" після того, як її намагались зірвати невідомі. Видимою причиною стали образи Лесі Українки та Драгоманова, які не змогли переконати частину відвідувачів виставки у проукраїнській позиції автора. Про це з посиланням  на директорку центру Ляну Мицько, поінформував "Еспресо.Захід".

Властиво, цю ситуацію ми вже висвітлювали в часі, як вона виникла. Але оскільки тема продовжує хвилювати і навіть у творчій львівській спільноті набирає розвитку, пропонуємо кілька тематичних думок.

"Коли є загрози зовнішні, - розмірковує знаний художник, мистецтвознавець, куратор та колекціонер Влодко Костирко,  - то створювати додатково ще напругу всередині суспільства - цілковито  безвідповідально. А з іншого боку, воно виглядає як спроба, інструментально використавши виставку, наїхати на сам центр. Де правда? Мені невідомо. Але те, що Давид Чичкан у своїй творчості критикує той негатив, який є у суспільстві, - це досить сміливий жест". 

"Як людина, яка пропрацювала 15 років в "Дзизі", і, відповідно, знає, що таке виставки, і як мистецтво може працювати з різними темами, – коментує директорка Інституту стратегії культури Юлія Хомчин, – та й просто як людина засуджую будь-які прояви насильства та з'ясування стосунків мовою ворожнечі. Як розумію, у багатьох людей виникають питання ще й тому, що ситуація мала місце у муніципальному центрі, який існує на гроші платників податків міста. Якби така виставка відкрилася у будь-якій приватній галереї, то, можливо, усе виглядало б інакше. Але є, як є. В актуальній ситуації треба брати до уваги, якою саме є стратегія роботи мистецького центру, для чого він створений і з якими темами працює. Якщо проєкт "Стрічки та трикутники" Давида Чичкана лягає в цю стратегію і коло тих проблем, які він порушує, тоді, напевно, він мав би бути переконанішим у тому, що робить. З іншого боку, установи такого плану, як правило, практикують кураторський підхід у своїй діяльності. Отож, якщо куратори є, то думаю, вони мали би мати чіткі аргументи, чому саме ця виставка і цей митець, навколо проєктів якого уже не вперше виникають неприємні конфліктні ситуації. Інакше кажучи, мали би брати на себе відповідальність за свій вибір — і цей вибір обстоювати. Тобто мати якіснішу комунікацію зі суспільством, ніж вони продемонстрували".

"Про ситуацію, яка склалася у Муніципальному мистецькому центрі  у Львові, я – через особисті обставини – тільки хвилин десять, як прочитав у соціальних мережах, – каже менеджер культурних проєктів, учасник російсько-української війни (який у 2014-му році з культурного середовища пішов обороняти українські кордони) Юрко Вовкогон. – Якщо займаєшся провокативним мистецтвом, то маєш бути готовим до того, що це буде подобатися не всім. Якщо провокуєш, то готуйся, що на твою провокацію відреагують. Якщо зариваєшся, то будь готовим за це  отримати. Отже, як на мене, тут усе просто".

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.