Сталіну тричі доповідали про його смерть: історія Олекси Гасина – очільника головного військового штабу, наставника і стратега УПА
Цього дня 77 років тому, 31 січня 1949-го, у Львові трагічно загинув Олекса Гасин – Лицар підпілля. Начальник головного військового штабу УПА, якийбув в опозиції до Шухевича
Олександр Гасин народився у липні 1907 року, родом з села Конюхів Стрийського району нинішньої Львівщини. Був із заможної родини де виховували п’ятьох дітей. Троє з них: Григорій, Юрій, та Матій, – також присвятили себе повстанському руху. Матір рано залишила своїх синів і померла, батько одружився вдруге. Після школи, Олекса з братами продовжив науку у Стрийській гімназії.
Ровесники згадують про нього так:
"Олекса вирізнявся спосібностями, особливо знанням математики. Без власних книжок (вчився в школі з позичених), без інтелектуально-творчого окруження, він був усе відмінним учеником, все знав, всім помагав в науці. Всіх кругом себе вчити – це була його природа, його друга натура. Перебувати з Олексою – значило проводити час в найрізніших видах і найдальших вимірах".
Вишкіл пройшов у "Пласті", де й отримав псевдо Лицар за винятковий аристократизм та галантність. Брав активну участь у нелегальній "Групі української державницької молоді", "Просвіті" та "Соколі" у своєму селі.

Військова управа з юності
З УВО й ОУН пов’язався рано. Як це водилось у національно вишколеної молоді, почалось з товариств: у їх рамках проводили вишкіл, патріотично-виховну роботу та освітню. Так Олекса проводив для ровесників та молодших односельців уроки з української історії, географії та літератури.
Олекса мав відслужити рік у польській армії, чим скористувався та здобув фах військового у підхорунжій школі. Парубок відзначився серед тих, хто проходив службу – на всю школу посів друге місце в успішності, що було надзвичайним досягненням для українця. Демобілізувавшись, вступив у Львівську політехніку.
З ОУН зв’язався через підпільну друкарню в селі Монастирець, де допомагав брат Григорій. Вступив в організацію у 1930 році, і з цього моменту його почали переслідувати польські арешти:
- У 1930 році, одразу після закінчення військової школи. У 1931 році, відпустили через відсутність обвинувачень;
- У 1934 разом з братом Григорієм Олексу запроторили у Стрийську тюрму;
- Двічі сидів у концтаборі "Береза Картузька" у 1934 та 1935 роках.
В ув’язненні Олекса теж не обходиться без діла. З-під його пера виходить рукописний часопис "Крати", де дохідливо для широкої авдиторії пояснює поняття моралі, ідеалів та доктрини націоналіста. У передмові він пише:
"Обов'язком кожного з нас є посвятити всяку вільну хвилину самовихованню. Бо лише вповні свідома одиниця може доцільно й корисно працювати для добра Нації".
Розвиток у підпіллі
Перед відсидками у концтаборі Олекса Гасин був провідником Крайової Екзекутиви, а після відбуття покарання працював за кордоном у військовій референтурі, заодно у 1937 році завершив скорочений курс у Баварській воєнній академії. Емігрант Петро Моцюк, побачивши, як Олекса Гасин готує військові кадри, схарактеризував його як уродженого військовика та доброго інструктора, суворого, але коректного. І що саме він заклав фундамент гуманних взаємин між старшинами та стрільцями, які згодом водитимуться в Українській повстанській армії.
Коли ОУН проголосила Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 року, Олекса з дружиною виїхали з Польщі та повернулись до Конюхова. В уряді Ярослава Стецька він отримав посаду першого заступника міністра військових справ.
Гестапо теж не гребувало ув’язненням підпільника, який у час тепер німецької окупації підтримував таємну старшинську школу "Олені". У вересні 1942 року чоловіка ув’язнили у "Дрогобицьких Бригідках", де йому винесли смертний вирок.
За однією з версій, ОУН цінувала свого Лицаря достатньо високо, щоб вдатись до викупу у золотій валюті задля звільнення. За іншою, загін УПА провернув зухвалу операцію під носом окружного гестапо: вступили в українську допоміжну поліцію, таким чином передали Олексі рідину, яка викликала гарячку. Нацисти провели хворого до лікарняного ізолятора, звідки підпільники викрали Гасина.
УПА-Захід та конфлікт з Шухевичем
Задля боротьби проти нацистського та радянського диктату, повстанці утворюють осередки Української національної самооборони. Загалом, оперативна група налічувала близько дві тисячі багнетів, у підпорядкуванні сотника Олекси був Карпатський край (Станіславська й Дрогобицька області). У цих умовах УНС прагнула захистити населення від терору нацистів. Відбулось кілька боїв, після яких окупаційна влада ввела категоричні заходи: за кожного вбитого німця розстрілювали 10 цивільних людей. Бійці переходять до оборонної тактики, а паралельно з цим точаться бої з польськими повстанцями Армії Крайової, які прагнули встановити контроль на території до приходу радянських військ.

Роман Шухевич, Олекса Гасин і Галина Дидик на конспіративній квартирі в Білогорщі
У грудні 1943 року УНС реорганізовується та входить у склад групи УПА-Захід, лідером залишається Гасин.
Тривалий час Лицар складав нерозривний тандем з очільником УПА Романом Шухевичем, де вони доповнювали один одного. Василь Кук так відгукувався про них обох:
"Він був мозком нашої армії. Якщо Шухевич був вождем і символом, то Гасин був тим механізмом, який змушував цей складний організм працювати чітко, як годинник".
Та був випадок, де Олекса провернув неоднозначний дипломатичний жест, чим розлютив Головного командира УПА: його викликали до Революційного суду до очільника Служби безпеки Миколи Арсенича. Попри розрив у взаємостосунках з німцями після літа 1941 року, передчуваючи зсув фронту на захід та прихід більшовиків, Олекса Гасин провів перемовини з місцевими нацистськими воєначальниками. В обмін на нейтралітет він здобув 40 ручних кулеметів, 3 гармати, 20 автоматів та 400 гвинтівок з боєприпасами, якими оснастили бойові сотні. На цьому ґрунті Шухевич дає вказівку Арсеничу провести слідство та піддати Революційному суду Гасина. У силу свого самодостатнього характеру, який не терпить наказу у свій бік, шеф Служби безпеки вміло доводить справу до того, що Лицаря не притягнули до суду за перемовини з Вермахтом. Зрештою, реалії боротьби примирили обидві сторони.
З січня Гасина призначають начальником Головного військового штабу УПА, і почасти Генерал Чупринка зазичає чимало хороших ідей в очільника штабу. У 1945—1948 роках разом із іншими лідерами підпілля зустрічався в Їловському й Рогатинському лісах, де вони створили основи стратегії і тактики руху опору в післявоєнний період.
Боротьба до останньої миті
Олекса Гасин був провідним розробником тактики глибокого підпілля ОУН у малих групах. Вдавався до такої вдалої конспірації, що мінімум двічі його помилково розпізнавали серед загиблих підпільників, допоки Лицар сам не об’являвся. У 1948 році він отримав підвищення до статусу полковника УПА.
Втім, 31 січня 1949 у Львові вояка спіткала трагічна доля. На той момент його дружина вже була арештована, а трьох дітей ростили чужі сім’ї, поки батьки служили у підпіллі. І в цей день Олекса Гасин саме хотів відвідати своїх дітей. Близько 19:00 чоловік ввійшов у під’їзд будинку на вулиці Богуславського, 14. Підійшовши до потрібної квартири він не зайшов, почувши голоси чужих людей – це були студенти, які навідували в гості господиню. На виході Гасина впізнали НКВС, які очікували його під будинком, та пішли слідом. Лицар швидко пішов у напрямок Головної пошти до трамвая, заскочив на її сходинку – за нещастям, у салоні транспорту був міліціонер, який виштовхнув переслідуваного. Залишившись без вибору, Олекса Гасин поранив першого енкаведиста поруч, а потім вистрелив собі у рот. У кишені загиблого знайшли записку на клаптику паперу, адресованого дружині:
"Кохана, будемо разом і тоді стільки будемо думати про нашу дальшу долю…".

фото: М. Жарких
Зараз у тому місці, на розі нинішніх вулиць Стефаника та Коперника у Львові, розміщена меморіальна таблиця на честь воїна.
- Шухевич пройшов у нього свій перший військовий вишкіл: 124 роки тому народився сотник УПА Микола Дужий.
- Актуальне
- Важливе