"Ми хочемо бути з Україною": як Закарпаття понад сто років тому проголосило злуку

День, коли Закарпаття сказало "так" Соборній Україні

Після завершення Першої світової війни й розпаду Австро-Угорської імперії питання майбутнього Закарпаття постало з особливою гостротою. Край опинився в епіцентрі геополітичних змін. Саме в цих умовах закарпатські українці вперше масово й організовано заявили про своє право на самовизначення.  

Всенародні збори у Хусті та рішення про злуку

21 січня 1919 року в місті Хуст відбулися Всенародні збори угорських русинів, відомі також як Хустський конгрес. У них взяли участь 420 делегатів зі 176 населених пунктів Закарпаття, які представляли майже півмільйона мешканців краю. 

фото: varosh.com.ua

Збори розпочалися з богослужіння, під час якого було освячено синьо-жовтий прапор – символ української державності.

Головою зборів обрали Михайла Бращайка. Він звернувся до поважного товариства із запитанням, куди має прилучитися їхня територія – до Угорщини, чи Чехословаччини, чи України. 

"До України!" – вигукнули депутати. 

"Збори бажають злуку Угорської Руси з Україною, – згадували свідки тих подій. Слова голови зборів: "Щоб було усім нам видно, що це воля більшості народу, прошу, щоб ті депутати, які мають іншу волю, голосилися до слова". 

Після виступів Михайло Бращайко засвідчив бажання зборів з’єднатися з Соборною Україною. Після чого усі заспівали "Вже воскресла Україна, і слава і воля!" 

Наслідки цього рішення

Уже наступного дня, 22 січня, в Києві було проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР, а рішення Хустських зборів ідейно доповнило цей загальноукраїнський акт соборності. Хоча злука Закарпаття з Україною тоді не була реалізована з політичних причин, цей крок закріпив участь краю в українському державотворчому процесі та має важливе історичне значення.

фото: varosh.com.ua

Чому злука не відбулася на практиці

Попри всенародне піднесення, об’єднання УНР і ЗУНР в єдину державу не було доведене до завершення. І хоча воля народу була чітко висловлена, реалізувати рішення Хустських зборів не вдалося. Через кілька днів після проголошення злуки Директорія під натиском Червоної армії залишила Київ, а згодом і майже всю підконтрольну УНР територію. У не менш скрутному становищі опинилась і ЗУНР. Навесні 1919 року польські війська розпочинають наступ на Галичину, а румунські – на Буковину. 

12 листопада 1918 р. на з’їзді Американської національної ради угорських русинів у Скрентоні було прийнято рішення про входження Закарпаття до складу Чехословаччини з автономними правами на федеральному принципі. Остаточно долю Закарпаття тоді вирішив Тріанонський мирний договір 4 червня 1920 р., за яким Угорщина визнавала незалежність Чехословаччини та входження до неї Словаччини й Закарпаття.

Історичне значення Хустського з’їзду

Попри політичну поразку, рішення Всенародних зборів у Хусті мало принципове історичне значення. Акт злуки між УНР і ЗУНР став визначною віхою в історії України, засвідчивши прагнення українців до створення єдиної соборної держави. Хоча історичні обставини не дозволили реалізувати цю мету в той час, подія надихала наступні покоління боротися за незалежність і єдність України. Саме цей досвід згодом відіграв важливу роль у проголошенні Карпатської України 1939 року.

Чим воно важливе зараз

Сьогодні події 21 січня 1919 року в Хусті розглядаються як невід’ємна частина українського соборницького процесу. Це нагадування про важливість збереження суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.

З 1999 року в незалежній Україні щороку 22 січня офіційно відзначають День соборності України, як нагадування про символічність Акта злуки 1919 року.