Ірина Федишин: дзвінок, ефір і рішення за хвилини — як передають авто на фронт

У розмові з Еспресо.Захід Ірина Федишин розповіла про волонтерство.
За час повномасштабної війни її команда передала військовим понад 450 автомобілів. Але за цією цифрою — сотні відмов, складні рішення і історії, які не завжди потрапляють у соцмережі.

фото: Ірина Федишин

Початок: від взуття до автівок

Волонтерством Ірина Федишин почала займатися з перших днів повномасштабного вторгнення — як і багато українців. Каже, спочатку це була базова допомога військовим, яка з часом переросла у системну роботу.

"Як і всі, я почала допомагати з початку повномасштабного вторгнення. Спочатку це було взуття для хлопців. Потім бронежилети, військова форма, каски, дрони. А вже згодом ми зосередилися на автівках", — розповідає співачка.

Паралельно, додає вона, команда почала організовувати благодійні концерти — спершу в Україні, а згодом і за кордоном.

"Ми давали концерти, підтримували людей, які приїжджали зі сходу. А вже пізніше почали їздити і за кордон із благодійними виступами"— додає Ірина.

450 авто і робота без команди

фото: Ірина Федишин

За час повномасштабної війни команді вдалося передати на фронт 450 автомобілів.

При цьому фонд працює фактично без команди.

"Це я і чоловік. Ми не беремо працівників, бо не хочемо витрачати кошти на зарплати. Все робимо самі, контролюємо самі", — ділиться жінка.

Запитів — значно більше, ніж можливостей.

"Дуже багато звернень — у декілька сотень разів більше, ніж машин. На жаль, всім допомогти неможливо"

Рішення під час ефіру: історія 71-ї бригади

Окремі рішення ухвалюють буквально тут і зараз. Один із таких випадків стався під час ефіру.

"Ми почули про потребу 71 бригади під час ефіру. І в той момент була можливість допомогти. Віталій каже: давай допоможемо. Ми подзвонили — і передали авто", — розповідає співачка.

фото: Ірина Федишин

За словами Федишин, такі історії мають продовження — і впливають на подальшу співпрацю.

"Хлопці дуже відповідальні: одразу прислали всі документи, відеозвіт. Це важливо. Бо коли ти бачиш, що все чітко — тоді і наступного разу легше допомогти", — додає вона.

Без черг, але з пріоритетами

фото: Ірина Федишин

Попри велику кількість звернень, у цій роботі немає звичної черги — усе залежить від можливостей і ситуації на фронті.

"Мене часто просять поставити в чергу, але я не можу цього зробити. Я залежу від концертів: будуть вони чи ні, зберуться кошти чи ні. Ми працюємо по факту. Є можливість — купили машини, вони приїхали, і одразу віддаємо."

Ключовий критерій — критична потреба.

"Даємо тим, у кого немає нічого або машини розбиті. Якщо є хоча б дві — можемо відмовити."

Формальної системи відбору немає — кожен запит розглядають окремо.

"Це все в робочому режимі: спілкуємось, передзвонюємо, дивимось по ситуації", — наголошує Федишин.

фото: Ірина Федишин

Відео, довіра і вже знайомі підрозділи

У потоці звернень важливу роль відіграє те, як саме військові комунікують.

"Коли хлопці записують відео — це зовсім інше. Ти бачиш людину, чуєш голос, і це більше зачіпає", — розповідає Ірина.

З частиною підрозділів співпраця стає постійною.

"Є хлопці, яких я вже знаю особисто. Вони скидають відео з фронту, показують, як працюють машини. Якщо авто знищене — і є можливість, я вже знаю, що допоможу їм знову", — ділиться співачка.

Водночас більшість звернень від нових військових. Загалом це більше ніж 200 підрозділів.

Історія, після якої довелося передзвонити

Один із випадків, який запам’ятався найбільше, почався з відмови.

"Була ситуація з дівчиною. Вона дзвонила, але якось не дуже вийшло з комунікацією. Ми сказали, що не маємо можливості допомогти. Проте, згодом відкрилися деталі, які змінили рішення. Вона казала, що їде в пікапі і не знає, чи доїде жива. Що везе поранених і загиблих, і взагалі немає на чому пересуватися. І хлопців потрібно було ще забрати з певних позицій, але просто не було чим — ні для трьохсотих, ні для двохсотих.

Ми це все вислухали, і я розумію, що інколи на емоційному, військовому рівні щось може бути неправильно прокомуніковано — у військових там дуже багато своїх складних моментів. Десь, можливо, і ми не допрацювали, десь були зайняті іншими справами",  — згадує Іринаю

Після цього їй передзвонили.

"У результаті ми допомогли їй з машиною. До речі, це вже не вперше — вона отримувала авто і раніше, бо попереднє було знищене, і ми знову включилися та допомогли. Ми постійно купуємо й передаємо машини, але військових дуже багато, і допомогти всім неможливо. Та коли ти вже маєш контакт із людиною тут важлива ще й комунікація",  — додає співачка.

Не маєш права зупинитись

фото: Ірина Федишин

Волонтерство, каже Федишин, — це не лише про логістику, а й про емоційне навантаження.

"Бувають концерти, де люди мовчать. І ти виходиш після — і хочеться плакати. Буває, що з залу кричать: купи сам цей лот. "

Але навіть після таких моментів зупинятися не виходить.

"Потім дзвонять військові, присилають відео, кажуть, що критична ситуація. І ти розумієш — не маєш права зупинитись. Треба працювати далі", — наголошує Ірина.