Ґонтинка до ґонтинки: у Львівському скансені відреставрували унікальний центральний об’єкт

Про копітку працю над реставрацією та збір коштів на роботи "Еспресо.Захід" розповів керівник музею Михайло Закопець.

Створена у другій половині ХІХ століття за усіма правилами бойківського господарського будівництва, стодола із села Либохора Турківського району вирізняється своїм монументальним дахом та є одним із улюблених об’єктів для відвідувачів. Але, як і кожна пам’ятка, потребує особливого догляду та вчасного відновлення замінних елементів. Саме таким матеріалом є ґонт, періодично його потрібно оновлювати, аби зберігати будівлю у доброму стані упродовж тривалого часу. Проте всі роботи потребують фінансування.

"Минулого року ми святкували 50-річчя скансену і власне до цієї дати розпочали проєкт "Купи ґонтину – врятуй стодолу", за яким кожен міг долучитися до збору коштів на реставрацію. Суть полягала в тому, що люди могли купити розмальовану ґонтинку, і ці гроші йшли на реставраційний збір. Так зібрали перші кошти. Також були благодійні внески від декількох компаній. Але більша частина фінансів – це гроші із вхідних квитків, – розповідає Михайло Закопець і наголошує: Фактично ми змогли це зробити тому, що до нас приходять люди, наші відвідувачі, тож кожен, хто сюди приходив, долучився до реставрації своїм внеском – оплатою вхідного квитка. Тому купуйте квитки – допомагайте музею".

Так виглядав дах до початку реставраційних робіт

Значну частину суми вдалося зібрати на останньому перед повномасштабним вторгненням РФ заході – різдвяних святкуваннях. За ці кошти вдалося закупити 30% необхідних ґонтинок. Тривав збір і під час великої війни –  попри всі складнощі, небезпеки і потужну роботу скансену над захистом не лише своїх об’єктів, а й інших музеїв України.

Реставрацію розпочали у червні й от зараз завершили. Це найбільший об’єкт під ґонтом у музеї, до того ж центральна споруда.

"Ми дотримувалися усіх автентичних технологій. Покрівлі такого типу обмащувалися ропою. Ропа – це сира нафта. Варто сказати, що стодолу перекривав працівник, який перекривав її і 30 років тому. Тож маємо надію, що вона теж простоїть щонайменше 30 років. Реставрація виконана повністю власними зусиллями, це все – робота наших майстрів, повністю ручна робота", – пояснює керівник Львівського скансену.

Процес реставрації даху

Матеріали для таких робіт також готуються вручну і приїхали вони із височин Гуцульщини. Кожна ґонтина колеться й тешеться місцевими майстрами, спускається з гір та їде до своєї нової домівки, де стане частиною оновленого даху давньої споруди. Але встановлення та допасовування – це окремий копіткий процес, який вимагає неабияких знань та вмінь майстра.

"Тут дуже цікавий фактор кутів, вони є досить заокруглені, зі своїми нерівностями. Нижні ряди викладені у три шари, а догори вони зменшуються. Це власне найскладніша робота, адже кожну із цих ґонтин потрібно затесати під правильним кутом, щоб її поставити, щоб вона зійшлася з іншими, щоб потім нічого не протікало. Коли до нас приїжджали друзі з-за кордону, казали: "Ви не уявляєте, які ви багаті тим, що можете ще так робити, у нас це коштує космічних грошей". Кажу, що в нас теж це коштує космічних грошей. Але власне те, на чому ми зараз робимо акцент, – це збереження майстрів, продовження династій майстрів, бо є люди, які працюють батько, син, дід. Також важливе залучення молодих фахівців, яких ми можемо навчити того збереження. Мусимо продовжувати цю традицію, бо з кожним роком ці види робіт стають менше затребувані, відповідно стає менше майстрів і вони дорожчають, а технології повинні максимально зберігатися", – говорить Михайло Закопець.

Незвичні кути даху

Частково Стодола використовується і як фондосховище, відповідно, від стану даху залежить і стан внутрішніх об’єктів.

"Бокові приміщення частково слугують як фондосховище, тому нам в часі війни дуже важливо зберігати це все. Адже основна наша гордість, основний наш спадок – ці об’єкти, їх ми не сховаємо, тому мусимо максимально про них дбати і захищати всіма можливими способами. Попри те, що триває війна і з фінансами стало складніше, ми не зупиняємося, а напевне навіть наростили темпи реставрації та збереження", – додає директор Музею.

Також у скансені планують відкрити внутрішню частину стодоли для відвідувачів. Будівля має центральну браму, за якою розташований великий простір, який буде цікавим не лише для огляду, але й для проведення різноманітних заходів. Зокрема, першою подією тут може стати свято до Миколая.

"Тут є центральні ворота, якщо все буде добре і дозволить погода, ми її розчистимо, законсервуємо усе, що цього потребуватиме. І вже до Миколая матимемо всередині гарний великий простір, який можна буде залучати, щоб люди могли максимально насолодитися і тим, що є всередині, але з правильними акцентами та подачею, – ділиться планами Михайло Закопець. – Є така річ – отримання нового досвіду. Люди повинні йти до нас за досвідом, враженням, емоцією. І це буде один із таких моментів. Це дуже тактильний музей. Люди часто мають враження, що нічого не можна рухати. Але  ви можете не лише споглядати архітектуру, а й торкатися її фактури зовні, посидіти і навіть полежати у нас в музеї". 

У планах скансену ще не одна реставрація, а також створення нової зони музею, яка досі була не представлена. І експонати для якої привезені з експедицій у зараз недоступні місця. Читайте про це в наступних матеріалах "Еспресо.Захід

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.