Релоковані. Скільки підприємств прижились на Львівщині і що вони тут виробляють

Про це в інтерв'ю "Еспресо.Захід" розповів заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОВА Орест Гринів, який безпосередньо займався релокацією підприємств з перших днів повномасштабної війни.

Фото: ЛОВА

Орест Гринів

Наприкінці лютого – на початку березня 2022 року держава запустила програму релокації, передбачавши можливість допомоги підприємствам, які бажають переїхати у безпечніші регіони України і перевезти своє обладнання. Для них була можливість безкоштовно перевезти виробниче обладнання силами Укрзалізниці, а також державного підприємства Укрпошта. Був також механізм відшкодування для тих підприємств, які користувались комерційними перевезеннями. Адже перевезення обладнання – це насправді значні кошти для підприємства.

Механізм був таким: підприємці, які  хотіли релокувати, заповнювали заявку на сайті Міністерства економіки. Далі ці заявки міністерство скеровувало на ті обласні ОВА, які був вказані в самій заявці. Львівська обласна адміністрація отримала 965 заявок від підприємств, які виявили бажання релокуватись у нашу область. З них ми допомогли переїхати 237. Львівська область є лідером за кількістю релокованих підприємств.  Цього вдалось досягти завдяки хорошому супроводу цих підприємств. Хочу також акцентувати на тому, що ми давали дуже швидко відповідь, оскільки у нас всі інвестиційні ділянки і пропозиції вже були відцифровані та актуалізовані. Завдяки цьому ми відповідали буквально  протягом пів години. Це стало нашою конкурентною перевагою  у порівнянні з іншими західними областями України, де часом відповідь давали впродовж навіть не днів, а тижнів. А діяти треба було оперативно. Ми давали їм хороші пропозиції, тож більшість підприємців приймали рішення переїжджати саме до нас.

Другим аспектом релокації був наш супровід. Ми допомагали переїхати, перевезти виробничі потужності, були посередником у комунікації з Укрзалізницею та Укрпоштою. Також ми допомагали у поселенні працівників. Будь-яке релоковане підприємство мінімум 20% своїх працівників перевозило сюди. Але є підприємства, які перевозили і більшу кількість людей. 

Ми також надавали супровід і в частині збільшення потужності від Львівобленерго, допомагали вирішувати інші питання з місцевою владою.

З яких областей переїхало найбільше підприємств  на Львівщину і куди саме?

Найбільше з Київської, Харківської, Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей.  
Якщо говорити про галузі, то найбільше представників харчової, легкої промисловості, машинобудування та металообробки. 

Якщо дивитися на географічний розподіл, то найбільше підприємств переїхало у Львівський, Стрийський, Дрогобицький та Червоноградський райони. Звичайно, Львівський район і Львівська громада мали більше інвестиційних пропозицій і ділянок для розміщення цих підприємств. Та й самі вони у більшості хотіли бути саме біля Львова – біля кращої дорожньої та енергетичної інфраструктури, а також найбільшого в області ринку праці.

Які найбільші підприємства релокували на Львівщину і скільки працівників їм вдалося перевезти?

Загалом на Львівщину релоковані підприємства перевезли орієнтовно 5000 працівників. Серед найбільших – Пожмашина. Це підприємство яке виробляє пожежну техніку і техніку для сільського господарства – різні комбайни, трактори тощо.  Вони приїхали саме на потужності ЛАЗу. Це дуже велике підприємство з Прилук Чернігівської області.

Друге велике підприємство – Matroluxe з Дніпра.  Вони є найбільшим виробником в Україні. Третє – "Сем Екопак".  Вони знаходяться в Самборі. Це підприємство виробляє екологічно чисту картонну тару для фруктів, овочів, яєць. Більшість своєї продукції вони експортують за кордон, зокрема у Францію та Іспанію.

Окрім того, що ці підприємства перевезли частину працівників на Львівщину, вони наймають тут працівників. Чи вистачає їм кваліфікованих кадрів в області, особливо, коли виникає потреба у вузьких технічних спеціалістах?

Я не маю точних цифр, але релоковані підприємства уже створили на Львівщині орієнтовно 2000 робочих місць. 

Дефіцит кадрів – це справді проблема, причому проблема не тільки Львівської області, але всієї України. У нас багато людей мобілізовано, близько 8 млн людей виїхало за кордон. Звичайно, це не могло не позначитись на ринку праці.

Треба також враховувати  те, що багато людей, зокрема і внутрішньо переміщених осіб зі сходу із півдня України, які мають унікальні спеціальності, не хочуть ставати на військовий облік. Вони фактично втрачені для економіки, оскільки не хочуть офіційно  працевлаштовуватись. 

Тому, звичайно, на ринку праці шалений дефіцит кадрів. Якщо роботодавці після початку повномасштабного вторгнення намагалися піднімати заробітну платню, щоб залучати кваліфікованих кадрів, то зараз вони вже цього не роблять, бо є економічні розрахунки. Вони не можуть до нескінченності збільшувати заробітну платню, аби залучити фахівців.

Насправді не лише релоковані, а й наші підприємства, в тому числі й ті, які виконують оборонні замовлення, ледь не з лупою бігають по всій області, і нас просять допомагати знайти зварювальників, слюсарів, інженерів тощо. Є ВПО, які  працювали на великих підприємствах, як-от Азовсталь чи Меткомбінат Ілліча. За ними особливо шукають і навіть просять "позичити"  працівників в інших підприємств для виконання оборонних замовлень. 

Особливість Львівщини ще й у тому, що тут багато сільського населення. Я постійно спілкуюся з представниками релокованих підприємств. І от на одному підприємстві, яке переїхало з Харківщини, кажуть: ми набираємо місцевих людей на роботу, воно готові приходити навіть на сьому-восьму ранку, але вже о другій-третій хочуть йти додому, бо мають своє господарство.

На сьогодні ще діють програми підтримки для релокованих підприємств? Адже частина з них не встигла вивезли обладнання і починали тут фактично з нуля. 

У 2022 році ми перші в Україні запустили цільову програму з підтримки бізнесу на час воєнного стану.  Одним зі завдань цієї програми була підтримка реалізованого бізнесу. Бізнесу, який перереєструвався у Львівську область, ми давали з обласного бюджету фінансову 100 000 грн, а якщо підприємство створило не менше 20 робочих місць, то сума допомоги збільшувалась до 200 000 грн. Паралельно ми підключили донорську організацію – інвестиційну компанію Horizon Capital. Вони дублювали суму підтримки. Тобто якщо ми виділяли 100 000 грн обласного бюджету, вони виділяли ще 100 000. Якщо ми давали 200 000, то вони ще 200 000 грн. Тобто допомога була від 200 до 400 тис. грн для підприємств, які до нас переїхали і перереєструвались. Ці кошти допомогли багатьом, бо насправді підприємства були у дуже скрутних ситуаціях, обігових коштів, щоб запуститись, не було взагалі. Вони брали різноманітні гранти від USAІD, UNDP, від нас тощо. 

Є, наприклад, таке підприємство "Цітіус С". Воно виробляє броньоване скло для інкасаторських машин, броньованих авто, для ЗСУ. Воно унікальне тим, що релоковане двічі. Перший раз у 2014 році вони переїхали з Криму у Мелітополь, по суті, абсолютно все залишивши на окупованому півострові. Тоді забрали тільки людей. А  25 лютого 2022 року вони повністю покинули підприємство і виїхав із Мелітополя ще до повної окупації цього міста. Ми їм допомогли розміститися в Стрию. За допомогою грантів вони змогли закупити китайське обладнання та запустити всі виробничі процеси. Ми жартуємо, що вони, як фенікс, двічі воскресали з попелу. Зараз вони успішно зараз працюють, у них є замовлення і вони вже думають не орендувати, а викупити приміщення на Львівщині.

А скільки з підприємств, які у 2022 році переїхали на Львівщину, змогли повернутися назад? 

З 237 підприємств повернулись 38. Переважно це підприємства Київської області, які після деокупації Київщини вирішили все-таки повернутися назад.

Хотів би зазначити, що тільки третина з тих підприємств, які релокували на Львівщину, перереєструвались на території Львівської області. Це означає, що вони платять податки тут, зокрема 64% податку на доходи фізичних осіб отримує бюджет  місцевої громади. Це дуже важливо для нас, тому навіть надаючи грантову допомогу, ми обов'язково прописували, що вони мають перереєструватися.

Чому лише третина погодились перереєструватись на Львівщину? 

Частина казали: ми не можемо перереєструватися, тому що в нас є певні зобов'язання перед тими громадами, звідки ми приїхали. Там багато руйнувань, і вони просили, аби ми не перереєстровувались, аби громада отримувала кошти. Це перша позиція.

Друга позиція, як у "Пожмашини". Вони сказали, що вдячні нам за підтримку, але вирішили одну юридичну особу залишити у Прилуках, а іншу, яка спеціалізується на виробництві сільгосптехніки, зареєстрували  вже у Львові. Таким чином податки отримують дві громади.

Серед тих, хто повністю перереєструвався на Львівщину, більшість з території, де все знищене. Вони розуміють, що очікувати повернення немає жодних перспектив.

Водночас чимало з релокованих підприємств використовують прикордонне розташування Львівщини і почали експортувати свою продукцію, адже багато з них після  повномасштабного вторгнення втратили частину своїх ринку збуту. Ми проводимо щорічну "Школу експортера", тож кількість експортерів у нас збільшується навіть попри проблеми з логістикою, які виникають, зокрема, і через блокування кордону. Багато релокований виробників харчової продукції, зокрема, кондитерської, і машинобудівні підприємства, які теж втратили ринок внутрішній, зрозуміли, що для них єдиний вихід - це почати шукати ринки зовнішні. Дехто почав виготовляти якісь окремі комплектуючі деталі та експортувати їх. У нас з'явились певні інструменти підтримки експорту. Торік ми  відшкодовували частину відсотків для експортерів Львівської області, які отримували регулярну валютну виручку.  На державному рівні є програму страхування зовнішньоекономічних контрактів і можливість взяти кредит  на виконання поточного зовнішньоекономічного контракту до 20 млн грн.  Це дуже добрий стимул для експортерів, адже до повномашстабного вторгнення вони отримували передоплату 30% від замовлення. А після повномасштабного вторгнення практично ніхто з наших контрагентів за кордоном не хоче давати передоплату. Через це виникає серйозне питання достатності обігових коштів, тому ця пограма кредитування і страхування ЗЕД-контрактів теж відіграла позитивну роль у частині підтримки бізнесу.