Після дебатів львівська влада змінила пріоритети для отримання кредиту на 1,8 млрд грн

На сесії Львівської міськради 18 червня депутати голосуватимуть за кредит публічні інвестиційні проєкти. Зазначимо, що на попередньому засіданні питання з порядку денного зняли. Як пояснила депутатка Уляна Пак це сталося через різне трактування поняття критичної інфраструктури: 

"Одні колеги вважали, що до критичної інфраструктури входять лише теплопостачання, водопостачання та інженерні комунікації. Інші ж говорили, що до критичної інфраструктури можна віднести ремонти магістральних доріг та медичних закладах, будівництво нових садочків і шкіл".

Нинішній кредитний проєкт збільшився з 1,4 до 1,78 млн грн, у більшості за рахунок дофінансування критичних об’єктів.

Якщо у попередньому варіанті кредитного портфеля міська влада виділяла 36% на критичну інфраструктуру, то фінальний передбачає – 52% – тобто майже 920 млн грн. Серед цієї сфери у списках витрат фігурують і об’єкти з попередніх років, як от реконструкція ТЦ "Північна" та котельня на вулиці Широкій. Крім того, левова частка нових коштів у цій ніші піде на масштабну модернізацію теплопостачання та заміну зношених тепломереж міста, на що виділили 347 млн грн.

Медицині ж дістанеться близько 20% – 358 млн грн. Сюди, окрім масштабних ремонтів корпусів ТМО, включили придбання перфузійної системи штучного кровообігу та апаратури для заміни кришталика ока.

Дорожнім об’єктам узгодили близько 14% або 254 млн грн. До звичного будівництва шляхопроводу Шевченка – Ковча та ремонту вулиці Залізничної додався новий великий об'єкт — реконструкція вулиці Конюшинної на суму 50 млн грн.

Водночас освіта та культура зазнали суттєвих скорочень. На освіту місто заклало майже 12% кредиту, що дорівнює 210 млн грн. Для порівняння, у попередній версії на ремонти навчальних закладів планували витратити понад 290 млн грн. Через таку оптимізацію бюджети капітальних ремонтів дитячих садків №96 на Клепарівській та ДНЗ на Дністерській урізали до 20 млн грн на кожен об'єкт.

Найменше коштів отримає сфера культури. На неї планують витратити лише близько 2% від загальної суми кредиту – 36,5 млн грн. Фінансування головного культурного об'єкта списку — реконструкції Школи мистецтв №11 на вулиці Кричевського — зменшилося з початкових 48,4 млн грн до 20 млн грн. Повністю з переліку викреслили лише ремонт приміщень лазні “Бадьорість” на вулиці Героїв УПА, на який раніше збиралися спрямувати понад 13,6 млн грн.

Читайте також: Бюджетні кошти в легку пару: чому Львів вже витратив на комунальну лазню 53 млн грн і планує ще більше

фото: колаж

Підготовка до зими – як пріоритет

За ініціативою окремих депутатів від фракції "Європеська солідарність", зокрема голови комісії законності Уляни Пак вдалося “вибити” додаткові 347 млн грн на модернізацію теплових мереж міста. З них – 322 млн грн спрямують на п’ять модульних котелень, кожна з яких матиме від 5 до 10 МВт.

"Їх (ред.-- модульні котельні) встановлюватимуть у житлових кварталах і приєднуватимуть безпосередньо до тепломережі. Ця ініціатива виникла в нас на комісії законності та на фракції, і колеги з комісії стійкості її підтримали", – зазначила Пак.

Як повідомив голова комісії стійкості Назарій Бербека сума кредиту була спеціально збільшена на 300 млн грн саме для включення розподіленої генерації у кредитний портфель.

"Це критично важливо для підготовки міста до зими, хоча залишається відкритим питання виконання робіт у стислі терміни", – розповів Бербека.

На важливості фінансування розподіленої генерації наголошує й заступник голови комісії фінансів та планування бюджету Віталій Троць, на його думку місто повинно готуватися до найгіршого сценарію. І навіть якщо поточних надходжень до бюджету не вистачає на потреби генерації, варто брати запозичення, щоб забезпечити критичну інфраструктуру.

"Кожен будинок повинен мати кілька варіантів живлення взимку, бо передбачити нічого неможливо. Так, може статися, що обстрілів не буде, війна завтра закінчиться, і це будуть даремно витрачені гроші. Але ми мусимо готуватися до гіршого", – зазначає депутат.

Уляна Пак також додала, що до оновленого проєкту запропонували включити кошти на заміну водопровідних та теплових мереж, яких у попередньому варіанті кредиту не було взагалі.   

"Усі знають критичну ситуацію на Домажирському водогоні. Мешканці Шевченківського та Залізничного районів уже кілька разів залишалися без води через пориви. Тому пріоритет — замінити труби на цій лінії, а також модернізувати мережі на інших напрямках", – наголосила депутатка.

Задача – встигнути до опалювального сезону

Освоєння кредитних коштів залишається одним із питань, що досі висять у повітрі. Як одноголосно пояснили депутати, першочергова задача – встигнути встановити модульні котельні до початку опалювального сезону, який в залежності від погодних умов може розпочатися в жовтні-листопаді. Варто зауважити, що процес може зайняти час – від закупівлі до пад’єднання обладнання.

Водночас, як зазначив Бербека потреба міста у модульних котельнях становить близько 40-ка, однак місто змушене рухатися поетапно. За його словами, перші три установки вже закуплені, і згідно з ухваленим рішенням їх планують змонтувати ще цього року. 

"Коли надійдуть кредитні кошти, ми встановимо решту. Ці рішення потрібно ухвалювати якнайшвидше, адже попит на такі котельні в Україні зараз величезний. Головне завдання — правильно організувати процес і встигнути їх придбати", – зауважив Бербека.

Депутат зазначив, що незабаром розпочнеться монтаж перших котелень, і саме на цих пілотних об'єктах стане зрозуміло, скільки реального часу потребує встановлення та чи доведеться залучати додаткові ресурси для прискорення процесу.

Також Бербека не виключає, що частина робіт може затягнутися, оскільки вже червень, а рішення про закупівлю лише ухвалюється.

На складності на етапі закупівлі наголосила й Пак, вона пояснила, що стовідсоткової гарантії щодо строків поставок наразі дати неможливо, оскільки багато міст прагнуть придбати такі установки, і виробники не завжди встигають за попитом. 

Крім того, депутатка нагадала, що паралельно триває будівництво досить складних об'єктів когенерації. Вона припускає, що їх не вдасться завершити до грудня, відтак частина робіт може перенестися на наступний рік.

"Але ми максимально стимулюємо виконавчі органи підготуватися саме до опалювального сезону", – сказала Пак.

На відсутності гарантій наполягала й голова комісії з фінансів і планування бюджету Наталія Шелестак. Вона зауважила, що виконавчі органи запевняють, що встигнуть виконати план щодо критичної інфраструктури. 

"Вони (ред.- виконавчі органи) нам і минулого разу казали: "Давайте візьмемо кредит, ми завершимо об'єкти". І що в результаті? Об'єкти далеко не всі завершені з різних причин", – сказала Шелестак.

Зі свого боку депутатка додала, що місту необхідно обов'язково завершити ремонт медичних об'єктів, а також встановити котельні й провести реконструкцію теплових мереж. Вона наголосила, що це критично важливо зробити вже зараз, аби взимку Львів не опинився в ситуації, коли буде неможливо подати тепло у квартири мешканців. 

Скільки місту доведеться віддавати за кредит

Щодо умов самого кредиту депутат Віталій Троць зауважив, що місту пропонують взяти 1,7 млрд грн під дуже високий відсоток — від 16,8% з можливою стелею до 22%. За його словами, це колосальні цифри, тому на засіданні їхньої фракції дійшли висновку, що погоджуватися на такі запозичення доцільно виключно заради нагальних потреб.

Як ми згадували, Троць не виступає проти закупівлі модульних котелень за рахунок кредиту.

Водночас депутат висловився проти фінансування за рахунок цього дорогих запозичень поточних ремонтів, які можна планомірно доробляти щороку. Він пояснив, що це економічно необґрунтовано, адже за підрахунками, лише на погашення відсотків місто щомісяця протягом наступних п'яти років віддаватиме понад 23 млн грн, а разом із виплатою тіла кредиту ця сума сягатиме близько 50 млн щомісяця.

Крім того, депутат наголосив, що через таку кредитну ставку реальна вартість кожного об'єкта зі списку фактично зростає вдвічі. 

Як приклад він навів ремонт стадіону на вулиці Трильовського, попри його безперечну корисність для мешканців, за умови кредитування об'єкт вартістю 50 млн грн зрештою обійдеться бюджету у 100 млн грн.