"Дала собі слово до кінця життя читати ці молитви, якщо одужаю"

Кажуть, навіть у самій назві цієї ікони проявляється її всеосяжна її сила. "Всецариця" особливо популярна у середовищі онкохворих, її дуже часто можна зустріти в онкологічних стаціонарах, де її вважають "профільною". Богоматір на троні з немовлям Ісусом на лівій руці в оточенні архангелів - перед цим чудотворним образом також моляться про позбавлення від чаклунства, залежності дітей від алкоголю і наркотиків. А сьогодні, 31 серпня – день вшанування однієї з найважливіших православних ікон Божої Матері.

"Еспресо.Захід" підготував вам до свята історію про зцілення від раку. Історія сталася не десь далеко, за морями-океанами. Її головна героїня – львів’янка, яка за молитвою перед цією іконою отримала одужання від  онкології без традиційного лікування. З того часу минуло уже 15 років, пані Марія у свої 65 веде активне церковне життя, допомагає дітям з онуками, співає у церковному хорі, вишиває, не втомлюється дякувати Матері Божій за чудесне зцілення і ось уже 16-рік підряд читає подячну молитву до ікони "Всецариця". У її львівському помешканні досі зберігається копія цієї ікони. Пані Марія з чоловіком побудувала у капличку у родинному селі і готова розповісти свою дивовижну історію зцілення кожному, хто готовий її почути.

Подарунок на Миколая

Пані Марія – звичайна львів’янка. Але це тільки на перший погляд. Вона мала традиційних уклад життя - дім, сім'я, робота і церква. Все обірвалося, коли у 2005-ому лікарі оголосили пані Марії діагноз – рак грудей. Напередодні жінка виявила у себе дві гульки завбільшки, як волоський горіх. З місцевої поліклініки її скерували в онкологічну поліклініку, там зробили біопсію утворення. Рак молочної залози підтверджують медичні документи – біопсію і епікриз онколога з поліклініки онкоцентру.

На той час родина не мала значних заощаджень, тож неочікувана операція стала справжнім шоком. Друг чоловіка погодився позичити гроші на операцію. Але пані Марія знайшла у собі сили і стала шукати порятунку не тільки у лікарні. У пошуках Головного Лікаря вона пішла до церкви.

"Я думала, якщо піду до нашої церкви на Левандівці, в яку я все життя ходжу, то тут всі мене знають, бо я у хорі співаю, і коли буду плакати, то всі будуть питати, що зі мною сталося. Не хотіла того. Ми вирішили піти до церкви Георгія на Привокзальній, вона нам близько до дому. У той день ми з чоловіком йшли і в якийсь момент мене ніби стовпом поставило. Кажу чоловікові: "Я не йду на операцію! Хай діється Божа воля!" Записку за здоров'я про щасливу операцію я порвала і написала нову – за здоров'я Марії. У той день я висповідалася і причастилася", – пригадує ті дні наша героїня.

То було якраз на Миколая, 19 грудня. На Анни, 22 грудня, пані Марія прийшла до церкви ще раз і в наступну неділю теж. Так зробила тричі - сповідь і Причастя. У будні пані Марія з чоловіком ходили на молитви до знаного ту Львові священника о. Степана, який допоміг багатьом одужати з допомогою молитов за здоров'я. 

Диво з шухлядки

"Я йшла з поліклініки на Єфремова з донькою. Лікар мене переконував оперуватися. А я йому кажу: "Лікарю, ще й не таких рятували і і не всіх змогли поставити на ноги. Як Богові угодно, то я врятуюся без операції". Вдома я виплакалася, аж доки не заснула. Уві сні сниться мені молебень до Матері Божої, і я на тому прокинулася. А потім стала на молитву і чомусь на думку мені спало заглянути у шухляду, в яку пів року тому вона поклала книжечку, яку приніс додому чоловік з роботи", – пригадує жінка.

Пані Марія перервала молитву і пішла до шухлядки. То була засмальцьована книжечка, яка тривалий час була і використанні – молитви і акафіст до Матері Божої перед іконою "Всецариця". 

"Чоловік на роботі знайшов цю книжечку з молитвами до ікони. Вона була у знищеному стані, вся у вапні і штукатурці. Він її тоді приніс і поставив у шухляду, я не мала часу подивитися, що то за книжечка. Книжечка просто лежала у нас вдома і лише через пів року мені прийшло на думку її подивитися у шухляду, щоб дізнатися, а що він за книжечку нам приніс додому. Я її відкрила і просто ахнула - це був акафіст і молитви перед іконою "Всецариця", перед якою моляться за зцілення від раку! Я розцілувала ту книжечку і дала собі слово до кінця життя читати ті молитви, якщо одужаю. Рік по тому я читала акафіст щодня, дотепер щодня читаю молитву перед цією іконою",  – веде далі пані Марія.

В якийсь момент львів’янка відчула, що утворення у грудях зменшуються. Це тривало 10-14 днів.

"Гульки ставали меншими з кожним днем і до 2 тижнів зникли повністю. Я не могла повірити своїм очам! Усе зникло! До сьогодні я здорова. Лікарі стараються, але над ними є Головний Лікар – Господь Бог. Без нього одужання не буде", – каже львів’янка. Це диво сталося 15 років тому.

Пані Марія з її простою вірою отримала повне одужання. З того часу вона щодня читає молитву Матері Божій перед Її іконою "Всецариця". Каже, що диво зробила Матір Божа, а не ікона.

"У мене і зараз бувають різні непрості ситуації і я не знаю, як у них поступити. От коли помолюся, то на другий день встаю і все розумію, що і як робити. Не те щоб хвалюся, просто помітила таку закономірність. З молитвою все по-іншому", – пояснює пані Марія.

За подарований другий шанс львів’янка вміє бути вдячною. Удвох з чоловіком побудували капличку у родинному селі. Пані Марія довгий час вишивала на замовлення, щоб заробити на це гроші. Тепер тут – місце зустрічі з дивом для земляків пані Марії, тут часто збираються люди на молитву і розмову з місцевими священниками.

Дві Марії

 Дива у житті пані Марії почалися дуже рано. Вона народилася на Введення Богородиці у храм.

"Мене назвали Марією ще у пологовому самі медсестри і лікарі. Мама моя була теж Марією і вона була проти: "Та як? Я - Марія і щоб ще одна Марія була у хаті?" Але я народилася на Введення, прийшла з іменем. А потім мама розказувала, що з перших днів життя я дуже любила бути у церкві, коли мене, малу, приносили туди, я не плакала. То священник казав: "Побачите, яка то дитина буде,  як вона буде любити церкву". Так і сталося. Для мене завжди була важливою церква. То нічого дивного, що я туди прийшла, коли захворіла", – роздумує пані Марія.

Чому з нею сталося зцілення, пояснює так.

"То дуже важко - покластися на волю Божу. Але людина ж хоче бути здорова, вона не може диктувати свою волю. Треба просто вірити. Люди, Матінка Божа завжди з нами, Вона заступається за нас перед Сином. Ми забуваємо про це. Я не була якась свята чи особлива, я - така сама грішна людина, багато речей робила не так у житті і з кожним роком все більше це розумію. Але я була не сама у ті дні", – каже вона.

Історію пані Марії знають на кількох львівських парафіях ПЦУ. Священники не заперечують факту зцілення, пояснюють цей факт результатом віри і молитви.

"Багато людей впадають у відчай і заживо себе хоронять, коли дізнаються про свою хворобу. Вони почули свій смертний вирок. Насправді все не так. Доки дух бадьорий, то надія на одужання є. Пані Марія не впала духом, але шукала способів оздоровитися, поклавши надію на Господа - це вже перемога. Треба бути наполегливим у цьому. І віра, і молитва - це також праця. У цьому випадку це привід задуматися для всіх, яку віру треба мати, щоб зцілитися", – пояснює військовий капелан ПЦУ, настоятель Святопокровського храму у Рясному, о. Михайло Дулька.