Чи може вакцина від COVID-19 викликати безпліддя?

Звісно, вакциновані жінки згодом можуть зіштовхнутися з проблемою неможливості зачати дитину, проте це буде лише збігом у часі. За підрахунками вчених, близько 15% пар у світі зіштовхуються з проблемою безпліддя. Звідки ж узагалі з'явилася така інформація, що вакцини (а йдеться передусім про ті, що створені за новітньою технологією – на основі матричної РНК) можуть впливати на фертильність? 

За інформацією BBC News, підстави для чуток дав регуляторний орган Японії (такі діють у всіх країнах – перевіряють якість та безпеку вакцин перед їх широким застосуванням), який неправильно протрактував результати випробувань вакцини Pfizer/BioNTech на тваринах. 

У процесі експерименту гризунам ввели в 1,333 разу більшу дозу, ніж вводять людям. З'ясувалося, що 0,1% цієї дози залишалася у тканині яєчників самок протягом наступних 48 годин після ін’єкції. 

Подальші дослідження показали, що найбільша кількість препарату акумулюється у місці його введення (у людей це верхня частина руки). Через годину – трохи більш ніж половина введеної дози (53%), через 48 годин – чверть (25%). Наступним місцем концентрації препарату є печінка, де через дві доби науковці зафіксували 16% введеної дози, що не дивно, адже саме цей орган відповідає за виведення продуктів метаболізму з крові. 

А що ж із яєчниками? Після введення мРНК-вакцини протягом наступних 48 годин рівень ліпідів у них трохи підвищується. Річ у тім, що разом із такою вакциною в організм вводять не антиген, який змушує імунну систему виробляти антитіла, а мРНК – генетичний код білка з поверхні вірусу. Це така собі "інструкція" для імунної системи, отримавши яку, вона починає самостійно продукувати антиген. Ця "інструкція" попередньо "пакується" в ліпідні наночастинки, які захищають мРНК від руйнування імунними клітинами і завдяки яким вона може проникнути крізь клітину мембрану та досягти своєї цілі – вмісту дендритних клітин. Це – один із типів клітин імунної системи, який поглинає РНК, кодує антиген і починає виробляти його самостійно. Проте немає жодних доказів того, що сам фрагмент генетичного матеріалу вірусу проникає в яєчники, а тим паче, що він там залишається, якимсь чином впливаючи на здатність вакцинованої людини до зачаття.

Як розповіла "Еспресо.Захід" керівниця Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ, експертка департаменту охорони здоров'я Львівської ОДА з епідеміології та вакцинопрофілактики Наталія Іванченко, є ще одна теорія, згідно з якою антитіла, що утворюються у відповідь на введення вакцини, подібні до білка, який не дає належно імплантуватися плоду у стінку матки. "Але є вже багато публікацій, які заперечують цю подібність, і підтверджують, що вакцинація не виявляє жодного патогенетичного впливу ні на можливість завагітніти, ні на сам перебіг вагітності", – зауважує Наталія Іванченко. 

Учений з Єнського університету ім. Ф. Шиллера (Німеччина) Удо Маркерт у коментарі DW  підкреслив, що ця схожість становить лише 0,75%. "Це дуже мало", – наголосив він. 

Науковці вже досліджували подібність між антитілами, які застосовують у терапії розсіяного склерозу, та дефектним білком, який може викликати порушення організації плаценти. Схожість становила 81%, але навіть у цьому випадку істотного впливу на фертильність не простежували.

Якби припущення про білок виявилося правдою, то одним із ускладнень COVID-19 також було б жіноче безпліддя. Пандемія триває вже більш як півтора року, і у світі вже є чимало жінок, які завагітніли після перенесеної хвороби. Так само з вакцинацією. Масова кампанія з вакцинації стартувала дев'ять місяців тому. На четвер, 2 вересня як мінімум одну дозу вакцини отримало 40% населення планети, однак інформація про таку "побічку" як проблеми з фертильністю (як жіночою, так і чоловічою) з жодної країни ще не надходила. Понад те: згідно з рекомендаціями незалежних технологічних органів, які перевіряють безпеку вакцин до початку й у процесі їх застосування, відкладати вагітність після вакцинації від COVID-19 не потрібно. Хоча, наприклад, після курсу антибіотикотерапії планувати вагітність рекомендують не раніше, як через три місяці, і це правило стосується не лише жінок, а й чоловіків, які приймали ці ліки.

"І якщо вакцина на жіночу фертильність не впливає, то хвороба на чоловічу – цілком, – каже Наталія Іванченко, – і цей факт також підтверджується науковими дослідженнями". Зокрема, вчені з Гіссенського університету ім. Юстуса Лібіха (Німеччина) довели, що інфекція погіршує якість сперми, і масштаб цих змін залежить від важкості перенесеного захворювання... 

*При написанні статті використовувалася інформація Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та незалежної аналітичної платформи "Вокс Україна". 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.