"Нас не питали". За борги Львова платитиме вся громада

Уже цього тижня у Львові спробують прийняти бюджет на наступний рік. Довгоочікувана сесія міськради має відбутися аж двічі. 23 грудня депутати зберуться, щоб сформувати комісії та обрати секретаря, а вже 24-го розглядатимуть бюджет громади. Тобто на те, щоб профільна комісія докладно вивчила проєкт, буде лише доба.

Виглядає на те, що в міській раді більше переймаються тим, аби встигнути затвердити кошторис до 25 грудня (цього вимагає Бюджетний кодекс), але аж ніяк не його якістю. І це при тому, що за цим бюджетом у наступному році доведеться жити мешканцям не лише Львова, а й 17 приєднаних населених пунктів.

Відповідно до проєкту, який презентували під час громадських слухань, Львівська громада наступного року матиме у своєму розпорядженні 11,1 мільярда гривень. Це на 787 мільйонів більше, аніж прогнозували буквально два тижні тому. Виникає логічне запитання: звідки ж візьмуться ці додаткові надходження? Директор департаменту фінансів Львівської міської ради запевнив – прогнозовані доходи зросли, бо Верховна Рада залишила громадам акциз від пального (для громади це додатково 160 мільйонів гривень), а також передбачила підвищення зарплати з 1 січня 2021 року. Зростає зарплата – зростають надходження від податку з доходів фізичних осіб та єдиного податку. Крім того, в міській раді планують влаштувати справжній розпродаж майна та землі, щоб наповнити скарбницю.

"Доходи від продажу майна спочатку планувалися на рівні 80 мільйонів гривень, тепер зросли до 300 мільйонів. Від продажу землі збільшили доходи зі 100 до 250 мільйонів. Сумніваюсь, що ці цифри реальні, адже навряд чи економічна ситуація настільки поліпшиться, що вдасться стільки продати", – Уляна Пак

"Доходи від продажу майна спочатку планувались на рівні 80 мільйонів гривень, тепер зросли до 300 мільйонів. Від продажу землі збільшили доходи зі 100 до 250 мільйонів. Сумніваюсь, що ці цифри реальні, адже навряд чи економічна ситуація настільки поліпшиться, що вдасться стільки продати, – каже депутатка міської ради від "Європейської Солідарності" Уляна Пак. – У доходах спецфонду з’явилось 150 мільйонів від інфраструктури, яких раніше не було взагалі. Це пайові внески, які начебто мають заплатити забудовники за договорами, які уклали цього року. Хоча я сумніваюсь, що вони заплатять таку суму. Тобто загалом цей бюджет штучно роздутий. Нам показують ідеальну картину, яка точно не буде реалізована. Це означає, що під ті уявні доходи закладуть фінансування якихось програм. Але коли треба буде приступити до цих робіт, виявиться, що грошей на це нема".

У бюджеті на наступний рік взагалі немає програми боротьби з COVID-19

У наступному році грошей може не виявитись навіть на нагальні потреби. Скажімо, під час слухань з’ясувалося, що в бюджеті на наступний рік взагалі немає програми боротьби з COVID-19. Так, наче пандемія закінчиться 31 грудня цього року, як старий щоденник. Фінансувати "коронавірусні" видатки планували з резервного фонду. Втім такий фонд існує для того, щоб покривати незаплановані видатки. Наприклад, сталось якесь стихійне лихо, якого ніхто не міг спрогнозувати, – беремо гроші з фонду. А COVID-19 потребує комплексної програми.

"Загалом у бюджеті на наступний рік 8,85 млрд передбачено "на проїдання", тобто зарплати, податки, комунальні послуги, і лише 2,6 мільярда на розвиток".

Загалом у бюджеті на наступний рік 8,85 млрд передбачено "на проїдання", тобто зарплати, податки, комунальні послуги, і лише 2,6 мільярда на розвиток. При цьому з них 440 мільйонів підуть на погашення облігацій, які Львів випустив ще у 2018 році, та 237 мільйонів на лізинг. Тобто 677 мільйонів піде лише на погашення боргів Львова. Ще 477 мільйонів – на гарантії комунальним підприємствам. Знову ж таки, Львова. Але ж ми пам’ятаємо, що цього року затверджуємо бюджет не одного міста, а всієї міської громади? У міськраді, схоже, про це забули.

Дубляни тепер будуть периферією Львова, а села, які увійшли до громади, взагалі забуті

"Коли формували бюджет громади, нас не питали, які в нас потреби. До обговорень бюджету не запрошували ні голову, ні бухгалтера, – каже донедавна міський голова Дублян Василь Попович. – Ми досі не знаємо, в якому ми статусі. Немає призначених старост, жодних консультацій ні з ким не ведуть, сесії відкладають. Але ж тут теж живуть люди, у нас є нагальні потреби. Скажімо, ми розпочали будівництво магістрального водопроводу. Вартість проєкту – 26 мільйонів гривень. Цього року освоїли 4,5 мільйона. Чи дадуть кошти на наступний рік? Невідомо. Розпочали також будівництво нового дитячого садочка. Це два об’єкти, які для Дублян потрібні першочергово. Але хто нас питає? Дубляни тепер будуть периферією Львова, а села, які увійшли до громади, взагалі забуті".

Директор департаменту житлово-комунального господарства Ірина Микитчак визнала, що вони наразі не знають, скільки є перехідних об’єктів у приєднаних громадах і на якому вони етапі. Мовляв, тепер кінець року і лише підписуються акти виконаних робіт. Але як можна формувати бюджет на наступний рік, не знаючи, які потреби є в "бідних родичів"?

Водночас, виявляється, поки що достеменно не відомо, скільки винні підрядникам, які виконували роботи у Львові цього року, але мають отримати кошти за них у 2021 році.

"У нас є багато боргів, які переходять з 2020 року. Тобто якщо якийсь хідник почали облаштовувати цього року, то наступного його мусять закінчити. Знаю чимало підрядників, які зробили всю роботу в цьому році, а кошти їм обіцяли платити в наступному. Бо перед виборами місто замовило значно більше робіт, ніж було коштів у бюджеті. Тому питання, скільки у нас таких боргів? – каже Уляна Пак. – Наприклад, вулиця Степана Бандери. Підряднику виділили тільки 22 мільйони гривень. Ще 187 мільйонів маємо заплатити 2021 року. Тобто лише цей об’єкт "з’їсть" значну частину спецфонду, який у нас і так невеликий. Виникає питання, чи зможемо включити у бюджет якісь нові об’єкти, чи будемо просто віддавати борги міста?"

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал