ДНК банана, роботи та перша медична допомога

Про це розповідає "Еспресо.Захід".

У День вчителя, опівдні, на площі перед Центром Довженка розташували намети, у яких науковці працювали разом з відвідувачами. При вході до наметів стоять волонтерки, міряють температуру та просять людей одягнути маски. Дійство лише розпочалося, кілька дітей, яких не налякав дощ, зазирають у намети. Є черга до медиків, які вчать надавати першу допомогу. На килимку лежить манекен, на якому тренуються робити масаж серця.

Чекають відвідувачів і науковці з Франкового університету. Кандидатка біологічних наук Олена Стасик говорить, що вони хочуть пояснити, як отримують вакцину на прикладі чужорідних білків: "От ми маємо дріжджову клітину. І в цих дріжджах отримуємо людський білок. Кожна клітина має генетичну інформацію. І наш Дмитро показуватиме діткам, як можна виділити ДНК з банана, як виділити ДНК з клітин, які є в нас у ротовій порожнині. А ще покажемо, як можна візуалізувати молекулу ДНК за допомогою спеціальних барвників".

Також біологи пояснюватимуть, як можна визначити чужорідний білок в дріжджах, куди штучно ввели ген. Для цього на столі є спеціальні гелі, реагенти. "Ми проходимо увесь цикл від ДНК до білка. Як це все можна виявляти на кожному етапі", – додає Олена Стасик.

Пікніки організовують не лише для дітей, а й для дорослих. Зокрема, є намет, де розказують про вакцинацію. Це робить волонтерка Ангеліна з клініки "Веселка": "У нас є муляжі вакцин для дітей від нуля до 18 років та для дорослих. На ляльці ми показуємо, куди колоти вакцини. Якщо це дітки від 0 до 3 років, то в ніжку. Якщо старші, то в дельтоподібний м’яз руки. Ми розкажемо батькам про всі деталі".

Також на пікніки прийшли представники Львівської політехніки. Зокрема, студенти з Інституту телекомунікацій, радіотехніки та електронної техніки принесли старі програвачі та ноутбуки. Також вони розповідають про нові спеціальності, на які запрошують вступати абітурієнтів. Це авіоніка та біомедична інженерія.

Школа робототехніки та програмування "Robocode"демонструє інтерактивних котів-роботів, які танцюють й оминають перешкоди. Деякі деталі цих виробів надрукували на 3D-принтері. А ще є роботи-сумоїсти, що їздять платформою й зіштовхують один одного, визначаючи сильнішого.

Дощ перестає, відвідувачів вже більше. Біологи з університету Франка показують досліди з ДНК. Діти з батьками повністю заступили намет, де хімік Микола Лехновський показує "фокуси". Микола починає шоу з простого, але перевірного – реакції оцту і соди. І це вражає наймолодших відвідувачів пікніків. Він одягає гумову кульку на колбу і газ враз її надуває. Микола показує лабораторний посуд і розповідає про його особливості, вибирає колби для наступного експерименту, який називається «Єгипетська ніч». Бере стабілізований перекис водню. Наголошує, що він дуже небезпечний. А також воду, оцтову кислоту та суміш трьох розчинів. Спочатку, після змішування всіх рідин, нічого не відбувається. Та минає кілька хвилин і суміш стає чорною. Хімік показує, на яку безпечну відстань потрібно відійти глядачам та дістає коробку з сухим льодом, температура якого – 79°C. Після кількох маніпуляцій всіх огортає білий дим. Мама Ірина лякається й хоче відвести сина далі, проте хлопець пручається і залишається біля хіміків.

"Знаєте, йому дуже подобається. Для хімії він ще малий, але, можливо це його надихне й він захоче стати науковцем. Він багато читає як для свого віку й любить вибухи", – говорить жінка.

Серед інших учасників особливий ажіотаж серед відвідувачів викликали геологи. Каміння тут можна було роздивитися за допомогою збільшувального скла. Науковці кликали відвідати їхній університетський музей, що на Михайла Грушевського, 4.

Позаду наметового містечка облаштували лекторій. Тут говорять не лише про вакцини у класичному розумінні. На восьми лекціях дискутують, як шукати вакцину здорового глузду в культурі, історії, освіті та медіа.

Спікерами стали, зокрема, полярник Ігор Дикий, лікар-імунолог педіатр поліклініки “Веселка” Ярина Дзікевич, завідувачка кафедри мікробіології університету Франка Світлана Гнатуш, культурологиня Ольга Ліщинська, психолог Роман Федишин, блогер Володимир Андрєєв та інші.

Організатором наукових пікніків стала команда проекту "LvivOpenLab". Головна координаторка Олена Павлюк каже, що незабаром вони матимуть свій простір інноваційної освіти на Червоної Калини, 58.

"Ми як простір, що популяризує науку, проводимо наукові пікніки. Їхня суть в тому, що діти, учні, батьки, дідусі й бабусі можуть прийти й побачити експерименти, можуть безпосередньо працювати з науковцями. Тобто це практична наука. Це найбільша цінність цього фестивалю", – зазначає Олена.

Через карантин команді було складно придумати, як все організувати. Оскільки є великий ризик натовпів: "Нам треба їх уникнути. Кілька команд-учасників відмовились брати участь, бо вони похворіли на коронавірус. Деякі спікери лекторію теж захворіли. У нас повинен був виступати науковець, який отримав грант від уряду на розробку вакцини від коронавірусу й сам захворів".

"Але більшість учасників все ж до нас прийшла й вони показують цікаву науку. Всі ці досліди, експерименти, це все веде до того, що ви стаєте розумнішими, мудрішими, шукаєте сенс речей та не панікуєте. Тому наукові пікніки – це справжня вакцина здорового глузду", – додає організаторка.

До слова, фестиваль також акцентує увагу на людях, які творили науку, зокрема й у Львові. Це Рудольф Вайгель, який винайшов вакцину від висипного тифу. Це дало можливість врятувати життя мільйонам людей. А також Софія Морачевська, що стала першою жінкою, яка вступила до медичного університету у Львові. Олена наголошує, що на її докторський захист прийшов навіть сам Іван Франко. А ще Морачевська стала першою жінкою-лікаркою в тодішній Австро-Угорщині. Третім став Володимир Хавкін. Він одесит, який створив першу у світі вакцину від чуми та холери. Саме з фігурами цих науковців на фестивалі облаштували фотозону.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.