"Усі ціни написані, гроші можна покласти в банку. Навіщо продавець?"

Береш товар, який сподобався, і залишаєш за нього гроші. Якщо треба щось уточнити, просто телефонуєш господарю. Імпровізований магазин просто неба, побудований на довірі до людей, уже третій рік працює у с. Банюнин Кам’янка-Бузького району. Фермер Михайло Костюк каже, такий формат себе цілком виправдовує.

"Я спеціально придбав п’ять арів землі біля самої траси, щоб можна було виставляти урожай на продаж. Фактично торгуємо цілий рік: маємо і квіти, і лохину, і яблука, і горіхи. Тепер почався сезон гарбузів. Усі ціни написані, гроші можна покласти в банку. Навіщо продавець? – розповів "Еспресо.Захід" Михайло Костюк. – Торік основний заробіток нам приносили яблука, але цього року урожай невеликий. Нині ж найпопулярнішим товаром є гарбузи. Ніколи раніше не подумав би, що гарбузи користуватимуться таким попитом. Ми ж їх вирощували уже з двадцять років. Але колись вони йшли в основному на корм свиням. Тепер почали вирощувати десертні сорти гарбузів, і їх дуже добре купують".

Фермер зізнається, що далеко не всі покупці залишають гроші за товар, який собі вподобали, або кладуть значно меншу суму, ніж треба заплатити. "Буває, виходить з авто серйозний чоловік, знаю, що він займає немалу посаду. Так мило з тобою спілкується. Набирає товару на 150 грн, а кладе 100. І їде далі задоволений, що надурив мене. Але ж це не означає, що через такі випадки треба перестати довіряти людям, – каже Михайло Костюк. – Загалом у нас десь 15% товару беруть, не заплативши. Та це втрати, з якими можна змиритись. Якби це був звичайний магазин, треба було б платити за приміщення, наймати на роботу продавця. Зрештою, треба витрачати кошти на рекламу. У нас товар при дорозі – сама по собі реклама. Крім того, продавець завжди намагається продати товар, навіть якщо він уже не зовсім добрий. У нас людина може вибрати собі ті овочі, які їй сподобались, і ніхто їй у виборі не заважає. Для мене важливо, щоб люди їхали з добрим настроєм. А ще приємно усвідомлювати, що чесних людей у нас все ж більше".

Зіновія ВОДЗЯНСЬКА

Фото Михайла Костюка