"Дев’ята". Як крилата російська ракета забрала одне "крилате" життя

6 липня 2023 року просто посеред ночі росіяни вдарили по Львову ракетами "Калібр". Це була одна з найсерйозніших на той час атак по місту. Як наслідок - постраждав комплекс будинків на вулиці Стрийській і загинуло десять людей. Понад добу рятувальники розбирали завали, аби знайти усіх мешканців, які там опинилися. Десятьом із них не вдалося вижити. Інна Янішевська стала дев’ятою, кого офіційно оголосили загиблою. 

54-річна жінка була звичайною перукаркою, однак слово "звичайна" їй не пасуватиме. Вона була яскравою, блискучою, закоханою у життя. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Інна багато волонтерила, а її нібито непримітна робота в салоні краси була цілим покликанням. Саме тому, на думку її колег, пам’ять про Інну Янішевську варто зберегти. 

"Червона Троянда"

У центрі Львова на вулиці Івана Франка розташований салон краси Red Rose. Тут є все, що має бути в пристойній перукарні у центрі міста: просторий стильний зал, зручні крісла, які крутяться, багато кольорових флаконів і баночок, привітний персонал.

На вході мене зустрічає перукар Андрій. Пізніше я дізнаюся, що він тут єдиний чоловік серед великого жіночого колективу, а тому його часто жартома до всіх сватають. Дівчата, які сьогодні на зміні, Марія, Світлана та ще одна Світлана, дружно запрошують мене до імпровізованої кухні салону на чай.

У перші хвилини розумію, що мене зустрічають не просто колеги. Це близькі подруги, які перебувають на одній хвилі, а салон Red Rose – їхня приватна територія. Тут вони не лише наводять красу, а й обговорюють наболіле та діляться сокровенним під час перерв.

Світлана пригадує ніч на 6 липня. Каже, що живе в районі Нового Львова і тоді вночі було дуже гучно, а тому відразу списалася з колегами-подругами.

"Кажу: Оля, мені здається, це в Інни прилетіло. А вона думала, що це в іншому крилі. Я запропонувала перед роботою зайти глянути. Ми так і зробили. Вже коли ми прийшли, там була і поліція і рятувальники. Ми попросилися: "в нас тут співробітниця живе"... У нас була надія до кінця. Її аж через добу зайшли, передостанньою".

Фото: фото з архіву колеги Інни Світлани Николяк

 

Фото: Еспресо.Захід

Коротко стрижену перукарку Інну Янішевську тут знало багато людей. Жінка мешкала на першому поверсі будинку, який найбільше постраждав. Фактично всі поверхи "склалися" і перетворилися на пил та будівельне сміття, яке нагромадилось у квартирі перукарки.

Коли колеги Інни зрозуміли, що її домівка опинилася під завалами, не хотіли вірити, що жінка загинула. Почали їздити в морги та лікарні. Сусідка розповіла, що Янішевську винесли першою, але це була інша людина. 

"Вона на момент удару була в спальні. У нас є фото з того дня, там добре видно, що кімнату завалило, а в кухні взагалі нічого не сталося, навіть рушничок висів.. До речі їй снився сон, може місяць перед тим, може й раніше"...

"Слухайте, дівчата, мені такий сон снився. Що я в якомусь тунелі, все темно, тільки бачу світло вгорі. І ми всім салоном ліземо по драбині на світло". Ми питаємо: "І що? Вилізли?" А вона відповідає: "Та я не пам’ятаю, я проснулася"...

За розповідями клієнтів, кілька годин після прильоту жінка ще була в мережі. Про це свідчила позначка в месенджері – Янішевська близько 8-9 ранку була онлайн.

• Читайте також: ракетна атака РФ по Львову: кількість загиблих зросла до десяти, пошуково-рятувальні роботи завершили

  Фото: Еспресо.Захід

Надто яскрава для нудної роботи

"Ми зараз усе зводимо докупи, аналізуємо і припускаємо, що певний час під завалами Інна була жива і це світло вона ще бачила. Прилетіло якраз на світанку, перед 5-ю годиною", – ділиться адміністраторка закладу Світлана.

У кожного працівника в салоні є чашка, де зображено його фото та ще кілька зі спільної фотосесії. Чашку, яка належала Інні, колеги вирішили лишити. Кажуть, що не хочуть прибирати, мають бажання, аби вона залишалася з іншими. 

У 54-річної жінки залишився брат, який мешкає із сім’єю в Умані, та колишній чоловік, якого Інна ще встигла постригти за кілька днів до трагедії. 

"Вона згадувала про нього як про дуже хорошу людину, але вони просто не могли жити разом. До останнього мали добрі стосунки, а квартиру вона переписала старшій похресниці, дівчинку також Інна звати", – розповідають дівчата.

У салоні вшановували пам’ять про Інну Янішевську, коли було 9 та 40 днів від дати трагедії. Великий портрет жінки з чорною стрічкою й досі зберігають у перукарні. 

Нещодавно в салон прийшла клієнтка Інни, яка довгий час у неї стриглася. Згадуючи загиблу, дуже розчулилась. Подруги Янішевської роздумують: перукарка заслужила собі велику повагу за життя, і тепер усі, хто говорить про неї, хоч і засмучуються, але йдуть з усмішкою. 

В університеті Інна теж не сиділа склавши руки, а намагалася бути активною, виступала в КВК. За освітою жінка - хімік, закінчила політехніку, працювала на заводі, але в один момент зрозуміла, що вже не може там бути. Вона була надто яскравою для цього, тож пішла в перукарство. 

"У нас на роботі ввели дрескод: білий верх, чорний низ. Інна, може, один раз так прийшла. Вона любила блискітки, кільця, камінчики - це було її, її стихія. Ми щороку колективом відпочивали. Наприклад, була ситуація, всі вже збираємося з Карпат, торби виносимо, таксі чекає. Дивимося - Інна стоїть у купальнику. Каже, поки ви зберетесь, я ще 10 хвилин позасмагаю. Дуже любила засмагу, і природну, і штучну. А якось колега подарувала їй вечірнє плаття з сіточкою та з камінчиками "під Сваровскі". Вона казала, що буде в ньому стригти клієнтів, бо "їй Христинка (власниця салону, - ред.) дозволила. Ми їй казали: Інно, та як ти будеш у ньому біля клієнтів? Однак вона так і не встигла його вдягнути".

Аби підтримувати засмагу, перукарка часто засмагала у внутрішньому дворику в салоні, там її знали вже всі сусіди. Ще одну кумедну історію розповіла Марія.

"Вона дуже любила ходити з коциком. Пішла колись полежати під сонцем, вибрала найкраще місце. Але каже, що людей чомусь узагалі не було. А потім підіймає голову і бачить табличку: "Відвідувати парк заборонено" - там саме труїли кліщів. Вона вирішила й далі полежати, їй нічого не було, обійшлося"...

• Читайте також: на відновлення зруйнованих помешкань у Львові виділять 100 млн грн

Говорила, що не помре від інсульту

На джинсовій курточці Янішевська вишила собі яскравий тризуб. Після повномасштабного вторгнення Інна багато волонтерила. Робила окопні свічки, залучала салон, аби стригти військових, плела сітки та "кікімори". Крім того, не цуралася продавати продукцію за донати й дуже тішилася, коли все вдавалося.

"Вона любила це, завжди за безцінь продавала клієнтам продукцію, обслуговувала за копійки. Ми казали "Інно, ти ж знецінюєш свою роботу, не заробляєш по матеріалах". Вона працювала собі в мінус, але від того кайфувала. Не просто підстригла людину чи пофарбувала. Вона стригла сім’ї, шукала до кожного підхід. Навіть якщо їй було важко, не показувала цього, хоча в неї були проблеми зі здоров’ям, мала два інсульти, тиск. Ми казали, щоб вона йшла до лікаря, однак Інна відповідала, що ніколи не помре від інсульту".

Прощання з Інною організували на четверту годину наступного дня. Міська рада дала бус, яким жінку відвезли в Умань. Прийти на останню зустріч з Інною вирішила велика кількість військових, клієнтів і друзів жінки, хоч та казала, що "за нею ніколи ніхто не буде плакати". Букети, що їй підготували, не вміщалися в автівку.

Фото: Еспресо.Захід

Сьогодні будинки, в яких у липні ворожа ракета забрала 10 життів, майже відбудували. У міськраді обіцяють, що мешканців чекає новий етап у відбудові, а саме внутрішні ремонти. Нещодавно міський голова також повідомив, що до кінця лютого триватимуть останні роботи з укріплення та перекриття, а відбудовують тут все з увагою до деталей. Життя, попри холоди та зиму, на вулиці Стрийській вирує. Однак без десяти жителів, чиї квартири вже ніколи не побачать своїх господарів.

• Уночі на 6 липня вороже військо атакувало Львів ракетами: пошкоджено багатоквартирний будинок, школу, гуртожитки
• Крім того, мешканці Львова розповіли, як пережили одну з найбільших атак РФ на цивільну інфраструктуру.