300 селян у вишиванках: жителі прикарпатського села відтворили сторічну світлину

Про це Суспільному розповіла модераторка події, викладачка кафедри філології Коломийського інституту Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Галина Волощук.

З її слів, стару фотографію знайшов місцевий житель Мирослав Книгницький у своєї мами — найстаршої жительки П'ядиків, сторічної Анни Книгницької. Чорно-біле фото датоване 12 липня 1922 року.

Світлину збільшили й розмістили на стендах у центрі села та коло церкви, закликаючи селян зібратися й відтворити її через століття.

На фото люди віднаходили своїх бабусь-дідусів чи прабабусь-прадідусів. Відповідно, є родини, представлені й на старому, й на новому фото.

"Світлину 100 років тому зробив відомий коломийський фотограф німецького походження Александр Кіблер. До сьогодні його світлини можна побачити чи не в кожній корінній коломийській родині", — розповідає Галина Волощук.

З її слів, багато фотографій Кіблера зберігається в Музеї історії Коломиї. Також його іменем назвали коломийську кав'ярню.

Галина Волощук каже, Кіблер був не тільки фотографом і фотохудожником, знаним портретистом, а й винахідником, який добре знав фізику та хімію. Він сконструював пристрій для збільшення фотографій та виготовляв портрети великих розмірів. Збереглася історія, що цим фотограф здивував представників фірми Kodak, які приїхали до Коломиї, позаяк на той час у них таких засобів не було.

Галина Волощук розповідає, Александр Кіблер фотографував майбутнього імператора Карла Франца Габсбурга з дружиною і на час перебування подружжя в Коломиї отримав титул придворного фотографа.

Через сто років п'ядичан зазнимкувала коломийська фотомисткиня Марія Латчук, зробивши фото і в чорно-білому, і в кольоровому форматі.

Галина Волощук розповіла, композицію дещо змінили, щоб на фото було видно церкву, яку теж хотіли увіковічити.

"Дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці у П'ядиках є сакральною та архітектурною пам'яткою, зведеною, за різними даними, у 1827 або 1831 році, у традиційному стилі галицьких дерев'яних церков. Вона побудована без жодного цвяха — на тиблях, або клинцях", — говорить Галина Волощук.

З її слів, фото також можна вивчати з точки зору народних строїв: "Думаю, що це — цікаво для науковців, музейних працівників, щоб дослідити, наприклад, як змінилася вишиванка за цей час".

Галина Волощук каже, що важливо пам'ятати свою історію та культуру, особливо зараз, у час повномасштабної війни з РФ.

"Ми сьогодні захищаємо Україну, волонтеримо. Але важливо відтворювати й історичну пам'ять, бо є про що сьогодні розказати світові. Cвіт прив'язаний до нас через війну, а хочеться відкривати йому ще й нашу історію та культуру", — каже Галина Волощук.

• Нагадаємо, вчительку з Прикарпаття визнали однією з найкращих в Україні

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал