155 років тому у Львові виникло товариство "Просвіта"

Про це розповідає "Еспресо.Захід".

Товариство виникло як противага двом течіям тодішнього культурного життя Галичини: австрофільській, яке підтримувало цісарську владу австрійців, і москвофільській, яке обстоювали ідею національно-культурної єдності з росіянами.

Галицькі москвофіли, що займали тоді панівне становище у Львові, ворожо сприйняли ідею створення Товариства. Адже представники Товариства зробили акцент на чистій народній тодішній українській живій мові та намагалися впроваджувати її в пресу і театр, школу і науку. Також вони плекали ідею самобутності українців. Натомість москофіли дотримувалися проросійських мовно-літературних та суспільно-політичних поглядів.

Для опрацювання статуту Товариства у березні 1868 року був створений Комітет із представників академічної молоді. До комітету ввійшли такі діячі, як: Корнило Сушкевич, Михайло Коссак, професор Академічної ґімназії Павлин Свєнціцький та інші. У вересні 1868 року Міністерство освіти Австро-Угорської імперії дозволило заснувати Товариство "Просвіта". Цей дозвіл став підставою для скликання у Львові першого загального збору.

Фото: Вікіпедія

Загальний збір був скликаний у грудні 1868 в залі Міської Стрільниці, що знаходився на вулиці Курковій (тепер вул. Лисенка у Львові). На збір прибуло 65 представників, лише один із них, отець Йосип Заячківський, не був мешканцем Львова. Зі вступним словом виступив голова Збору Анатоль Вахнянин, який заявив, що метою створення Товариства є повернення до ідей, декларованих Головною Руською Радою 1848 р., виголошених Собором Руських Вчених, та відкинутих тодішніми москвофілами, а саме: єдність українського народу від Карпат по Кубань та його окремішність від народів польського та російського. Програма майбутньої праці "Просвіти" була коротко сформульована у виступі студента Андрія Січинського:  

"Кожний народ, що хоче добитися самостійності, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільності, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народного організму, відчула своє міщанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремої народної індивідуальності, бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього".

Першим воловою новоствореного Товариства став музикант та письменник Анатолій Вахнянин.

Члени "Просвіти" організовували читальні, видавали українські підручники для шкіл, які на перших порах виходили за редакцією відомого українського письменника Юрія Федьковича.

Свого часу у Товаристві активно працювали Леся Українка, Борис Грінченко Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Михайло Грушевський, Іван Карпенко-Карий, Семен Гулак-Артемовський.

Незважаючи на складні політичні умови, "Просвіта" розвивалася стрімкими темпами не лише у Львові – за сприяння просвітян філіали Товариства відкривалися як у Галичині, так і на Лівобережній України. У 1934 році "Просвіта" нараховувала понад три тисячі філіалів.

1939 рік став останнім роком існування "Просвіти" на українських землях. Сталінські опричники знищили у центральному будинку Товариства (площа Ринок, 10) його архів, цінні історичні документи і рукописи, друковану продукцію. Так вони вчинили з осередками "Просвіти" і в інших містах і селах. Не дозволили відновити роботу і гітлерівські окупанти. Саме з балкона товариства "Просвіта" у Львові (Площа Ринок, 10) 30 червня 1941 року Українськими Національними Зборами з ініціативи Організації українських націоналістів проголошено Акт відновлення Української Держави.

Відтоді Товариство "Просвіта" існувало лише за межами України, де українські емігранти відсвяткували його 100-річний ювілей. На теренах України пауза в існуванні товариства тривала півстоліття. І лише у 1989 році у Києві було відновлено Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка.

За матеріалами Вікіпедії.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку, телеграм-канал та твіттер.