Жива традиція: у Львові показали давні вишиванки разом із сучасними відтвореннями

На відкритті побувала журналістка "Еспресо.Захід".

Тут представлені майже 30 старовинних взірців, від деяких із них залишилися лише вишиті частини, наприклад, комір та рукави. Саме за ними сучасниці у Майстерні Магди Дзвін відтворювали свої сорочки. Інколи маючи весь образ, а інколи творячи його наново.

"Часто у виборі взірців для відтворення майстринями рухає не лише бажання обрати саме цей, але й потреба. Потреба відтворити взір, який зникає, наприклад, коли давня сорочка дуже понищена. А від деяких із них, що можна побачити на виставці, залишилися лише вишиті частини", – поясню мисткиня, майстриня народної вишивки Галина Ліщинська, яка навчає цього вишиваного мистецтва у Майстерні.

Читайте також: Врятували десятки бійців: до Львова привезли ноші з Бахмута

Попри надзвичайно непросту ніч, на виставці зібралися десятки людей, які уважно розглядали роботу кожної майстрині та мали нагоду підмітити, що попри один і той же взірець, кожна із них – інша, адже жінки вкладали у свою вишивку щось особисте, часточку власних переживань, відчувань та душі. 

"Мої учениці, дві групи дівчат, сьогодні після нічних тривог та вибухів зібралися у майстерні, вони невиспані, стривожені, думками зі своїми, які потрапили у біду. Але прийшли у майстерню і ми розпочали новий проєкт, ми почали народжувати нову сорочку", – ділиться пані Галина.

Вона розповідає, як починає витворюватися нова вишита сорочка: майстрині витягують давній взірець, ретельно вивчають його, розглядають, міряють. Дивляться, які техніки використані, які шви, які матеріали, а вже тоді кожна починає відшивати для себе. 

"І звичайно ж, втілюємо усе в сучасних матеріалах, бо все ж таки ми живемо у 21 сторіччі. Ми маємо свої технології, маємо свою сировину, матеріали, інструменти - сучасні, маємо різні девайси, як ті ж збільшувані скла, світло, електроенергію. Ми маємо дуже багато можливостей, маємо змогу значно ефективніше працювати, ніж наші предки 100 років тому. І тому цінуємо кожен момент", – каже майстриня народної вишивки.

Ще однією цікавинкою виставки став однойменний буклет, у якому можна детально розглянути експоновані сорочки, можливо пригледіти й взори для себе. А кошти від нього підуть на допомогу українським воїнам.

Поряд із виставковими роботами, які підготувала Майстерня, нацмузей також поділився із відвідувачами можливістю побачити строї зі своїх фондів. А під час відкриття майстрині продемонстрували ще частину вишиваних сорочок на собі, для кожної ці роботи мають особливу вагу та емоції. Кажуть, це теж своєрідна терапія, яка допомагає переживати поді навколо.

Наша вишивана традиція була дещо розірваною, вороги постійно хотіли її винищити, викрасти, вивезти, проте все ж багато вціліло. І саме зараз під час війни це все відроджується, це дуже добре, – говорить учениця Майстерні Ірина Родич. – Ніби, ну що таке вишиванка, ніби всі вміють вишивати, вишиванок багато, вони є фактично всюди. Але чи це є дійсно саме та автентична? Де її шукати? Отут для мене Майстерня стала тим джерелом, звідки можна черпати й черпати".

Як переконана пані Галина, власне давні взірці, давні приклади вишиваних сорочок варто дбайливо зберігати, а носити вже відтворені.

"Меценатство в тих речах, на мою думку, означає доглянути, зберегти, не пошкодити, вивчивши і відтворивши для себе. Не має значення, самому чи за допомогою майстринь. У цьому я вкладаю глибокий зміст меценатства – збереження і продовження традиції", – підкреслює вона.

Побачити виставку львів'яни та гості міста мають нагоду до 6 серпня. Також у музеї можна буде придбати буклет із вишиванками.