На третій день після операції зміг стати на ноги: львівські медики врятували кінцівку захисника

Про це повідомили у Центрі Незламні, передає "Еспресо.Захід".

25-річний Ілля Дмитришин з села Борщовичі, що на Львівщині, пішов воювати за рік від початку повномасштабного вторгнення.

Рішення було добровільне, зокрема зробив це, бо вважав, що воювати рано чи пізно піде кожен, а переховуватися від ТЦК було б соромно. А ще пішов на війну заради свого маленького сина Мар’яна. Іграшкову машинку дитини Ілля згодом прикріпив до свого бронежилета. Згодом він воюватиме з постійним нагадуванням про те, що він батько і має подбати про майбутнє сина.

Ілля має медичну освіту, а тому думав, що у війську стане парамедиком, але його розподілили у кулеметники 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Захисник воював на Бахмутському напрямку - тут у вересні минулого року в районі Кліщіївки він отримав важке кульове поранення в ногу.

Після час ворожого штурму пораненого доправили в Харків, де лікарі стабілізували стан пацієнта, встановили апарат зовнішньої фіксації та потім скерували до Львова - у Центр Незламні. 

У пацієнта був масивний дефект мʼяких тканин в ділянці стегна і великий дефект стегнової кістки - близько 7 см. За порятунок кінцівки взялася команда ортопедів-травматологів. Хірургічне втручання минуло успішно - кінцівку вдалося зберегти.

"Прогнози мені спершу давали, що я буду десь пів року лежати в ліжку і нічого не можна буде з цим зробити. Я дуже боявся цього. Але вже на 3-й день після першої операції я вийшов на вулицю на милицях", - каже Ілля.

Він все ще перебуває на реабілітації, вже думає про повернення на фронт. Каже, що не може допустити, аби його синові теж довелося воювати. Найбільша мрія захисника, аби його син зростав у мирній країні, яка перемогла у війні.

• Нагадаємо, в опіковому відділенні Закарпатської обласної клінічної лікарні імені Андрія Новака врятували руку пораненому бійцю, якого ще чекає кісткова пластика