Завдяки теплореновації ОСББ можуть на третину зекономити плату за тепло. Як долучитися

Про це розповіли журналісти телеканалу Еспресо у програмі "Вечір з Миколою Княжицьким", − повідомляє "Еспресо.Захід".

 

"У ґрантовій програмі задіяні саме співвласники багатоквартирного будинку. Тому що ті люди, які зорганізувалися й утворили юридичну особу, вправі приймати рішення про подальшу долю свого будинку", – розповіла член Наглядової ради Фонду енергоефективності Юлія Сабатюк.

Учасникам ґрантової програми Фонд забезпечить покриття витрат на теплореновацію будинку на 50-70%, ще 10% покриє місто, самим же співвласникам ОСББ залишиться покрити від 20 до 40% від загальної суми. Для цього людям пропонують узяти кредит: "Забезпечити теплореновацію у 9-поверховому будинку з трьома під'їздами коштує приблизно 10 мільйонів гривень. З них 7 мільйонів забезпечить Фонд, ще 10% − місто, і жителям залишиться оплатити решту, що на 100 квартир становить близько 2 мільйонів гривень", − розповів громадський активіст Святослав Зелінський.

Одразу після встановлення теплореновації відчутне заощадження. Економія тепла після модернізації будинку – від 20% до 70%. Відтак жителі оплачують кредит не додатковими коштами, а тими, які економлять на теплі.

Загалом в Україні за два роки у програмі взяли участь 678 будинків. Найпопулярнішою програма тепломодернізації є на Миколаївщині, Львівщині та Волині.

Незважаючи на переваги цієї програми, до неї приєдналося ще відносно небагато домогосподарств. Серед перешкод виділяють те, що будинки не об'єднуються в ОСББ. Або немає охочих очолити об'єднання співвласників, або ж виникають питання на першому етапі реєстрації.

Також на низький рівень тепломодернізації вплинув політичний популізм: українців розбестили обіцянками про те, що уряд чи мер усе зробить за них: "Люди мають розуміти, що у їхній власності працює лише їхня воля у прийнятті рішень", − додала член Наглядової ради Фонду енергоефективності Юлія Сабатюк.

Окрім цього, співвласників часто відмовляють самі ж керівники ОСББ, адже вони розпорядники коштів і багатьом вигідний так званий "вічний ремонт". А під час тепломодернізації роблять капітальний ремонт усіх мереж будинку, що руйнує відлагоджений "бізнес" на мешканцях. З програмою від Фонду такі маніпуляції неможливі, адже проєкт має чіткі строки та триває близько трьох місяців, а вся фінансова звітність контролюється як і Фондом, так і міжнародними партнерами.

Ще одна причина, чому мало будинків в Україні погоджуються на тепломодернізацію, − це велика відповідальність під час збору документів і виплати кредиту. Людям без економічної освіти розібратись важко. Раніше з цією роботою допомагали проєктні менеджери, 70% вартості їхніх послуг оплачувала держава. Цього року Кабмін таку можливість скасував через те, що вбачав у цьому корупційні схеми: "Хоча всі менеджери проходили верифікацію та ліцензування у Фонді", − зазначає депутатка Львівської міської ради Уляна Пак.

Водночас питання тепломодернізації – це питання економічного сувернітету України. Згідно з даними моніторингу Фонду енергоефективності, середній рівень економії від модернізації одного будинку становить 32%.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.