Зараз є історичний шанс прискорити рух до НАТО, а не сходити з нього, – Данило Лубківський

НАТО – це не лише про військову готовність. Членство в Альянсі передбачає певний політико-правовий ценз. Про це у розмові з кореспондентом "Еспресо.Захід" розповів директор Київського Безпекового Форуму Данило Лубківський

Міркування Вадима Пристайка щодо НАТО вважаю неприйнятними

"Тема нашого курсу в НАТО не підлягає обговоренню. Це питання – "закрите". По-перше, курс на членство в Альянсі закріплений в Конституції України, - каже Данило Лубківський. - По-друге, це питання не може бути предметом жодних беззмістовних експериментів з точки зору тієї складної політичної і дипломатичної боротьби, яку сьогодні веде держава, щоби захистити свій суверенітет і незалежність.

Відмова України від членства в НАТО чи навіть припущення про такий варіант – це не просто якийсь поворот думки, а втрата суверенної зовнішньої політики. Відмова від членства в НАТО – це, серед іншого, "здача" тимчасово окупованих територій. Адже таким чином Україна перетворюється на об’єкта міжнародної політики, а країна, що втрачає суб’єктність, ніколи не поверне загарбаного.

Відмова України від членства в НАТО ставить під загрозу і європейську безпеку, бо додає Росії впевненості, що вона може тероризувати весь євроатлантичний простір. Тому міркування Вадима Пристайка в такій ситуації вважаю неприйнятними".

Україна вже зараз відповідає стандартам НАТО більше, аніж деякі чинні члени Альнсу

"НАТО – це не лише про військову готовність, - продовжує дипломат. - Членство в Альянсі передбачає певний політико-правовий ценз, якого слід дотримуватися, бо йдеться не просто про взаємодію військ, а про політичних та ціннісних союзників.

Безумовно, що Україна має відповідати принципам і нормам Альянсу, які, в тому числі, стосуються базових ознак цивілізованої держави – верховенства права, справедливого правосуддя, ефективності управління тощо. І в цьому сенсі Україні ще багато належить зробити, не кажучи про вимоги суто професійної взаємодії на рівні Збройних сил чи розвідувальних спільнот. Тому мета членства в НАТО – це бездоганний стимул для глибоких і, хочу підкреслити, смислових перетворень в Україні.

Але також треба пам’ятати, що на шляху адаптації до вимог Альянсу у нас вже є багато добрих результатів. Це не можна применшувати, бо це солідарний результат роботи країни, починаючи з 2014 року. За деякими параметрами, як свідчать дослідження, ми діємо врівні або навіть випереджуємо держави, які вже є членами НАТО. І в цьому контексті з особливою повагою маємо ставитися до боєздатності наших Збройних сил.

Втім, найважливіше, що слід усвідомлювати є те, що набуття членства в НАТО – це не лише справа готовності аспіранта, а результат політичного рішення всіх членів Альянсу, які діють за принципом згоди всіх і строго дотримуються такого правила. Це – політичне рішення, тобто наслідок ясної політичної волі.

Тому рецепт, як стати членом НАТО, – такий: жорстка і безкомпромісна внутрішня "домашня" робота і не менш наполеглива та переконлива робота з нашими партнерами в НАТО, щоб забезпечити згоду всіх. Це дуже непроста справа. Але треба зробити все можливе і неможливе. Реально – дуже багато залежить від нас. І нам треба вирвати цей історичний шанс. Бо йдеться про саме виживання нації".

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.