З нагоди 110-ї річниці уродин Ярослава Стецька у Тернополі провели вечір його пам’яті
Маловідомі факти про провідника ОУН розповів історик Святослав Липовецький, який досліджував життєвий шлях оунівця.
Про це йдеться на фейсбук-сторінці Тернопільської обласної бібліотеки для дітей, передає Еспресо.Захід.
19 січня цього року усе свідоме українство відзначає110-ту річницю з дня народження провідника ОУН, президента Антибільшовицького блоку народів, голови Українського Державного Правління Ярослава Стецька. З цієї нагоди в читальному залі Тернопільської обласної бібліотеки для дітей відбулася зустріч з істориком, журналістом і публіцистом Святославом Липовецьким, який досліджував життєвий шлях оунівця.
На зустріч з істориком запросили десятикласників Української гімназії ім. Івана Франка, адже саме у цьому закладі навчався Ярослав Стецько.
Історик Святослав Липовецький розповів про першого заступника провідника ОУН-Б Ярослава Стецька маловідомі факти, як-от: у 1930-х роках був одним з наймолодших ідеологів ОУН, за що відбував ув’язнення, а на початку 1940-х років Стецько проголосив у Львові Акт відновлення державності.
Через дев'ять днів після проголошення "Акту", німці заарештували Бандеру і Стецька. Більшість воєнного часу вони провели у концтаборі Заксенгаузен.
"Під час допитів більш ніж 5 діб без сну він просидів на стільці без спинки. Його садили то біля розпаленої печі, то біля відчиненого вікна. Коли він засинав під час допиту – його били і обливали холодною водою. Він відчував, що нерви постійно напружені. Біль у кістках ніг постійно збільшувався. Це було дуже складне випробування. Стецьку присудили 5 років тюрми. Оскільки він не зламався під час допитів, провід ОУН доручив йому в тюрмі проводити суд над товаришами, які пішли на співпрацю зі слідством", – каже Святослав Липовецький.
Після війни Ярослав Стецько об'єднав проти більшовиків українців, грузинів і в'єтнамців. Це був Антибільшовицький блок народів.
До слова, 2022-й на Тернопільщині оголошено Роком Ярослава Стецька.
Довідково. Яросла́в Семе́нович Стецько́ — український політичний та військовий діяч, активний діяч ОУН. Народився в Тернополі 19 січня 1912 року. З 1941 р. — перший заступник провідника ОУН-Б С. Бандери. У 1942–1944 рр. перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен. Після визволення керував Антибільшовицьким блоком народів, був головою Проводу ОУН-Б.
- Нагадаємо, банер Бандери у Тернополі потрапив у Книгу рекордів України. Він став найбільшим банером із зображенням Степана Бандери, розміщеним на фасаді адміністративної будівлі.
- На Тернопільщині знайшли унікальну світлину Степана Бандери. На фото серед весільних гостей стоїть Степан Бандера. Світлину десятиліттями ховали на горищі в одному з сіл Тернопільщини.
- У музей Степана Бандери на Прикарпатті передали особисту скриньку провідника ОУН. Артефакт подарував онук Степана Бандера Стефко Бандера. Скринька ручної роботи, виготовлена, найімовірніше, 1954 року.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.
- Актуальне
- Важливе