Із 20 років треба думати про своє серце: поради лікаря-кардіолога

Христина Блистів – лікар-кардіолог і лікар функціональної діагностики з п’ятирічним стажем роботи. Вона щодня займається спортом і дотримується правила, що лікар має своїм прикладом показувати пацієнтам, у чому користь фізичних навантажень, здорового харчування та відсутності шкідливих звичок.

В інстаграмі Христина Блистів веде блог про те, як зберегти своє серце. "Еспресо.Захід" поспілкувався з лікаркою про спортивні навантаження на серце та про те, як подбати про своє здоров’я.

"Доказовий" лікар

Фото: надала Христина Блистів

Христино, декілька слів про себе. Чому стали лікарем і скільки часу вже займаєтеся спортом?

Я родом із Трускавця, 9 років живу у Львові. Близько 5 років маю практику лікаря-кардіолога та лікаря функціональної діагностики. Сюди входить обстеження серця, судин, легень і всього, що пов’язано з серцево-судинною системою. Багато часу приділяю навчанню та вдосконаленню. Чому стала лікарем? У мене батьки лікарі, тому обрала медицину. А кардіологією зацікавилася, бо займаюся спортом. Я не професійна спортсменка, однак з дитинства люблю активно проводити час. В університеті інтенсивно почала займатися в спортзалі. Вже не уявляю свого життя без спорту. Не розумію, як людина може не займатися якимось спортом.

Я поставила собі ціль: якщо кажу щось пацієнтові, щоб теж це могла виконати. Вважаю, що це неправильний кардіолог, який каже, як правильно підтримувати здоров’я, а сам цього не робить. Коли кардіолог говорить про збалансоване харчування, що треба не курити, не зловживати алкоголем, займатися спортом, а сам усього цього не дотримується і це помітно по ньому, тоді пацієнт не довірятиме такому лікарю, не повірить, що цей простий рецепт здоров’я може допомогти.

Як виник ваш блог?

Усі мої дописи у блозі засновані на європейських та американських медичних протоколах. Спершу я цим займалася для себе. Вивчала якусь тему, а потім лаконічно формулювала цю інформацію в допис. Для мене це було як шпаргалка. Далі побачила, що люди зберігають мої дописи, коментують, цікавляться. До мене почали звертатися за порадами. Маю чимало друзів спортсменів і для них ця інформація особливо цінна. Адже професійний спорт – це про надмірні тренування, відповідно, для спортсменів важлива профілактика ускладнень. Серце потовщується, якщо продовжувати надмірні навантаження і давати мало часу на відпочинок. Спортивне серце може перейти в патологічне спортивне серце. Професійним спортсменам важливо це відрізняти.

"Щоденні пів години фізичної активності потрібні, навіть якщо у вас є супутні захворювання"

Фото: надала Христина Блистів

Мозок і серце – два найважливіші органи. Як вберегти серце і на що потрібно найперше звертати увагу? Чи справді спорт настільки корисний для правильної роботи серця?

Якщо серце не працюватиме, тоді й мозок не працюватиме. Серце – основний насос організму. Воно перекачує всі поживні речовини для всіх органів. Тому безперечно, що серце треба берегти. Воно – наш мотор, як двигун у автомобілі.

Щоденна 30-хвилинна фізична активність та збалансоване харчування – це база, світові рекомендації, які кожен може виконувати, і вони принесуть користь вашому серцю та тілу загалом. Щоденні пів години фізичної активності потрібні, навіть якщо у вас є супутні захворювання. Це може бути чи спортзал, чи швидка ходьба, чи плавання, чи будь-який інший вид фізичних навантажень. Для серця немає значення, який спорт ви обрали. Важливо підкреслити: якщо вже певний час займаєтеся спортом, не можна моментально припиняти заняття. Треба поступово все робити. Серце має звикнути до іншого навантаження.

У спорті потрібно все поступово, щоб серце звикло до навантажень. Потрібно звертати увагу на частоту серцевих скорочень і обов’язково тренуватися в межах аеробної зони, коли серце має можливість під час тренувань отримувати достатню кількість кисню та поживних речовин. Для цього є певні формули. У старшому віці є багато супутніх захворювань. Адже люди зловживають нездоровою їжею, мають шкідливі звички, а все це впливає на серцево-судинну систему. Тож у старшому віці серце і серцево-судинна система не такі, як у 20 років. Початки атеросклерозу, запалення судинної стінки відбуваються вже від 23 років.

До речі, згідно з новими рекомендаціями, людина не має вираховувати кількість калорій, які з’їла. Тобто головне, щоб їжа була якісна, щоб було достатньо білків, вуглеводів та корисних жирів (різні олії, авокадо, риба, горіхи), але не трансжирів. "Погані" жири відкладаються на стінках судин. Це провокує розвиток атеросклерозу. Виникають бляшки в судинах, які спричиняють інсульти, інфаркти. З молодого віку, з 20 років, треба думати про майбутній стан свого здоров’я.

Часто мої пацієнти – молоді люди, які думають, що в них усе добре. Вони часом ходять у спортзал, але при цьому п’ють перед цим чи після різні енергетики, наїдаються піцою, вживають певні препарати для нарощування м’язів. Це шкідливо. Треба розуміти, що є накопичувальний ефект і з часом воно все може проявитися і нашкодити здоров’ю.

Чи варто слухатися своєї інтуїції, коли відчуваєш, що сьогодні, умовно, погода не та, щоб займатися фізичною активністю?  

Потрібно слухати своє тіло. Якщо сильні головні болі, можна пропустити фізичну активність. Однак інколи і фізична активність може забрати головний біль. Треба розуміти про кого йде мова. Є люди, які щодня тренуються, і буває, що просто немає натхнення, результатів не буде, тому вони можуть пропустити одне тренування. Але якщо людина початківець і просто шукає відмазки, тоді варто себе пересилити. У спорті ти себе спершу трішки змушуєш, а потім уже не можеш без цього. Бо виділяються різні гормони: ендорфін, серотонін, допамін. Це важливо, бо ми отримуємо задоволення від спорту. Також важливо, коли людина бачить результат від роботи у спортзалі, це теж додає мотивації.

"Гіпертонічну хворобу у старшому віці можна усунути без ліків"

Чи можна завдяки спорту пропрацювати захворювання серця?

Усе пропрацьовується до певного рівня. Наприклад, гіпертонічна хвороба – це тривале підвищення артеріального тиску вище 140/90 мм рт. ст., що не коригується зміною способу життя (шкідливі звички, надмірна вага, неправильне харчування, а також проблеми з іншими органами – симптоматична артеріальна гіпертензія). Тоді вже ставиться діагноз "гіпертонічна хвороба" і призначається медикаментозне лікування. У такому випадку ліки потрібно приймати щодня, щоб вони максимально виконували свою органозахисну функцію. Гіпертонічну хворобу у старшому віці можна усунути без ліків, якщо вже у молодому віці спостерігається підвищений тиск більш ніж 140, тоді варто модифікувати спосіб життя. Наприклад, їсти менше солі, до 5 грамів. Але потрібно розуміти, що сіль є всюди. Так само цукру всюди багато, а згідно  з рекомендаціями, треба вживати до 24 грамів цукру на день. Щоб не було гіподинамії, потрібно пам’ятати про фізичну активність, яка має профілактичний ефект, особливо для людей, чия робота пов’язана з малорухливим способом життя.

Дуже часто гіпертонічна хвороба переходить до нас по спадковості від батьків. Відповідно, можна з раннього віку модифікувати спосіб життя, тоді захворювання не буде так проявлятися в старшому віці. До речі, часто в молодих людей є симптоматична гіпертонія, коли не проблема в самій серцево-судинній системі, а в інших органах (щитоподібна залоза, наднирники, якісь інші органи). Гіпертонію тоді можна виправити, усунувши ці інші причини.

Загалом фізіологічне спортивне серце – це дуже здорово. Є такий показник, як хвилинний об’єм крові. Тобто, скільки крові організм виштовхує за одну хвилину. Це залежить від ударного об’єму й частоти серцевих скорочень. Коли треба, наприклад, різко кудись побігти, серцю потрібно більше енергії. У людей, які не займаються спортом, цей хвилинний об’єм крові доповнюється внаслідок пришвидшеного пульсу. А у спортсменів це відбувається за допомогою сили скорочення. Тоді в них пульс не такий швидкий, серце може нормально наповнитися кров’ю. У тренованих людей організм більш готовий до будь-яких навантажень без шкоди для серця, отримує достатньо кисню та енергії. Є спеціальні формули, завдяки яким можна тренувати серце і краще контролювати свій пульс.

"У 30 років можна мати вже високий тиск, навіть інсульти та інфаркти"

Яка зараз тенденція, чи збільшилася кількість серцево-судинних захворювань?

На жаль, так, бачу прогресування хвороб, пов’язаних із серцевими захворюваннями. Українці переживають зараз суцільний стрес через війну. Стрес-фактор посилює проблеми зі здоров’ям у людей і воно все проявляється. Помітний також прогрес негативного стану серцево-судинної системи серед молоді. У 30 років люди можуть мати вже високий тиск, навіть інсульти та інфаркти.

Війна спричинила панічні атаки і прискорений пульс у багатьох людей. Що з цим робити? Чи можна себе заспокоювати завдяки, скажімо, каві?

Психологічний фактор справді сильно впливає. Чимало панічних атак у людей. Коли до мене звертаються, я як спеціаліст у першу чергу виключаю серцево-судинну патологію, тоді вже направляю до психолога чи психіатра.

Межі пульсу в стані спокою мають бути від 60 до 80. Якщо людина в стані спокою, коли немає факторів стресу, має пульс сто і більше – це виснажує серце. Воно не встигає нормально кровонаповнюватися. Якщо у старших пацієнтів постійний пульс 90-100, їм призначають ліки.

Стосовно пониженого пульсу, якщо немає втрати свідомості, голова не крутиться, тоді це може бути нормою, особливо у спортсменів спостерігається знижений пульс. Однак, якщо не тренована людина має пульс менш ніж 50 ударів на хвилину, призначається лікування, бо це проблема.

Гіпотонікам, тобто тим, хто має низький тиск, дозволено пити каву, якщо від цього люди почуваються краще. Загалом дозволено до 400 грамів кави на день. Каву дозволено, якщо людина не відчуває побічних симптомів після споживання: підвищений пульс, тиск, надмірна збудженість.