Як живе та працює найбільший реабілітаційний центр України – Unbroken у Львові

У львівському Національному реабілітаційному центрі "Незламні" побувала журналістка "Еспресо.Захід". 

Про структуру Центру

На кожному поверсі сучасної будівлі Центру розташовані відділення, що мають своє призначення та відповідають за різні напрямки реабілітації, усюди активно працюють спільними командами лікарі та пацієнти. Подекуди поряд із ними чути й роботу інструментів – невелика частина робіт з облаштування ще триває. Загалом тут наразі 7 поверхів, але вже зовсім скоро додасться новий, 8-й, де реабілітаційні заняття відбуватимуться на відкритому повітрі.

"Всі зусилля зосереджені саме на реабілітації, тобто тут немає операційних. Тут є палати, є тренажерні зали, є зали для різного роду реабілітації. На сьомому у нас здебільшого тренажерні зали, на 5 і 6 – тільки палати, на четвертому ми маємо класний апарат, який називається "Walkbot", із пацієнтами на ньому наразі займається одна наша фізична терапевтка, яка спеціально їздила у Корею навчатися", – пояснює комунікаційниця "Незламних" Зоряна Гасій.

Спускаємося разом на 4-й поверх, аби подивитися, про який саме апарат йдеться. Простір максимально світлий, здебільшого у білому кольорі, місцями зі стін дивляться фотографії тих, хто вже успішно завершив свій реабілітаційний шлях. 

А вже на місці за склом нас зустрічає "Walkbot" – велетенський апарат, який допомагає повернути пацієнтам важливе вміння ходити, якщо точніше, він працює над відновленням стереотипу ходьби пацієнта.

"Ми практикуємо ставити туди пацієнтів на протезах, – говорить Зоряна Гасій. – Людина, коли певний час (у кожного він різний) перебуває без протеза, а відповідно на милицях, забуває, як це – йти, коли ліва нога, коли права. Цей апарат імітує ходьбу пацієнта, ставить її на місце".

Ще один поверх зустрічає особливим простором – залою ерготерапії. Вона облаштована під модель квартири – з одного боку спальня, а з іншого – кухня. Суть полягає у тому, щоб людина із протезом чи на кріслі колісному могла максимально адаптуватися ще в межах центру до самостійного життя. 

Багато занять та активностей відбуваються саме у цій кімнаті. 

"На цьому ліжку ніхто не спить, – Зоряна Гасій показує рукою у бік простору спальні, створеної із суціль білих меблів. – Воно призначене для того, аби пацієнт на кріслі колісному або на протезі міг розуміти, як йому підступити до нього, наприклад, як йому пересісти з крісла колісного на ліжко. Так само постіль. Вона знімається, кладеться в пральну машинку, людина на кріслі колісному під’їжджає, забирає цю постіль і потім сама її одягає на ліжко".

Це дуже важливо, аби пацієнти вчасно, але фактично заново, опанували ці навички. Щобільше, у кімнаті є і пеленальний столик і ліжечко, аби навчити за будь-яких обставин, після поранень та травм дбати про своїх малюків.

Читайте також: Україна зараз отримує унікальний досвід інноваційного протезування, – керівник центру Unbroken

Також тут розташовані апарати зі спеціальним програмним забезпеченням, на яких пацієнти вчаться віртуально нарізати овочі чи інші продукти, а вже опісля того на кухні роблять це не віртуально, а реально. Вони освоюють побут до дрібниць. І йдеться не лише про пацієнтів з протезом, а передовсім і про тих, хто відновлюється після черепно-мозкових травм, після інсультів, коли кожен рух потрібно освоїти заново.

Варто зазначити, що військові, які проходять реабілітацію у Центрі, цей простір дуже полюбили. І вже встигли на цій кухні приготувати й деякі страви. Зокрема, вареники. Хлопці самі робили тісто, готували начинку, ліпили та варили їх. І, звичайно ж, потім куштували. Кажуть, тепер мають плани приготувати тут і борщ. Адже такі спільні заходи дуже допомагають у реабілітаційному процесі, який має не лише фізичну складову, але й психологічну.

Читайте також: Мусимо швидко реагувати на потреби пацієнтів і впроваджувати нові методи лікування, – очільник центру "Незламні"

До слова про психологічну реабілітацію. Один із поверхів призначено саме їй. Тут є комфортний простір для розмов віч-на-віч із психотерапевтом, простір для групової терапії, оскільки декому із пацієнтів такий спосіб пасує краще. Для пацієнтів є також невелика бібліотека, книжки приносять і працівники Центру, діляться цікавою літературою і самі місцеві читачі. 

Тут розташована і кімната арттерапії, де відвідувачі малюють різноколірними пастелями на чорних аркушах. Цей терапевтичний спосіб часто допомагає лікарям корегувати й фізичну реабілітацію пацієнта. 

Окреме місце у реабілітації займає кімната для тілесної терапії. Власне тілесна терапія виглядає як масаж, але базується на роботі зі спеціальними точками на тілі людини. Тут і віброкрісло, — теж частина цієї терапії.

"Пацієнт сідає у крісло, налаштовується вібрація та заспокійлива музика, – показує його функції Зоряна Гасій і пояснює: – Ми використовуємо його здебільшого для того, щоби полегшувати фантомні болі, які має кожен пацієнт з ампутаціями. За допомогою цих вібрацій, кажуть хлопці, вони справді полегшуються. Тут вони можуть і поспати ті 30-40 хвилин терапії, бо у багатьох проблеми зі сном".

День пацієнта у Центрі

Ранки незламних пацієнтів починаються із лікарського обходу, це той момент, коли спеціаліст корегує процес реабілітації, або ж навпаки, залишає без змін, якщо все йде добре.

"Лікар щодня оцінює стан пацієнта, надає рекомендації, покази та протипокази до подальших реабілітаційних втручань, можливої корекції лікувального процесу", – каже керівник центру Unbroken Олег Білянський.

Щодня пацієнти займаються з фізичним терапевтом та з ерготерапевтом. З тими, хто має таку потребу, займається терапевт мови та мовлення. Обов'язковими є заняття із психотерапевтом. Зокрема, військових, які проходять свою реабілітацію у Центрі, часто скеровують на заняття з арттерапії.

"Не всі одразу позитивно ставляться до неї. Бо що оце, просто малювати, і це терапія? Але багато після першого разу змінюють свою думку і люблять сюди ходити. Багато малюнків дуже показові, через низ можна відчути, що людину турбує насправді", – ділиться Зоряна Гасій. 

Її називають своєрідним МРТ – завдяки їй спеціалісти можуть зрозуміти, як корегувати терапію та реабілітацію. Комусь буде достатньо тільки віч-на-віч розмови, а хтось потребує більшого: інколи необхідно додати регулярну арттерапію чи гештальт-терапію. Так само за результатами цих малюнків, спеціалісти можуть підійти до терапевта, який займається з пацієнтом, і сказати, що він, наприклад, потребує знизити навантаження чи навпаки, або звернути увагу на певні моменти у роботі.

У Центрі також стараються часто організувати бійцям під час реабілітації різноманітні спільні поїздки та походи – на природу, на боулінг, у ресторан, на екскурсію, кататися на конях.

"Вони разом, вони розуміють, що мають суміжні травми. І це їх якось мотивує, підбадьорює, що вони не одні, що вони не ізольовані, це важливо, бо вони соціалізуються. До них приїжджають рідні, вільно приходять, йдуть разом гуляти", – наголошує Зоряна Гасій.

За розмовами повертаємося назад на 7-й поверх, тут саме починаються заняття у тренажерному залі. Кожен має свій темп та свої вправи. З пацієнтами працюють спеціалісти Центру, у процесі жартують та спілкуються. Між тим підопічні встигають і поспілкуватися за кавою на коридорі. Дехто відновлюється після травм, а інші – освоюються з протезами.

"Багато із тих, хто до нас приїжджає, подивовані оптимізмом та силою духу хлопців", – говорить Зоряна Гасій та показує на телефоні фото тих, хто вже завершив реабілітацію та повернувся до своїх родин. 

Саме для такого результату у Центрі значну увагу приділяють психологічній реабілітації на рівні із фізичною. А спеціалісти "Незламних" постійно вдосконалюють свої знання, фактично одразу ж застосовуючи їх на практиці.

"Уже на етапі потрапляння пацієнта до нас думаємо про його виписку. Ми відразу прописуємо цілі для того, щоб виписати максимально активного пацієнта для подальшого проходження адаптації чи відпустки, чи повернення додому, – залежить від кожного випадку", – наголошує Олег Білянський.