Про те, як правильно планувати свої витрати й розпоряджатися своїми доходами "Еспресо.Захід" розповіла докторка економічних наук, професорка кафедри банківського і страхового бізнесу економічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Тетяна Яворська.
Ідеться саме про річний план, оскільки у межах року ми маємо як буденні витрати на харчування, одяг, транспорт й інші речі, які використовуємо щодня, так і витрати, на які мусимо накопичувати, наприклад, сімейний відпочинок чи певні дорожчі вкладення. Так, аби більші витрати не стали несподіванкою, необхідно складати план бюджету на рік.
Проте навіть перед тим, як вчитися планувати фінанси хоча б на місяць, сім’ї потрібно підрахувати свої приблизні витрати за попередні 30 днів. Це легко реалізувати, особливо, якщо для розрахунку родина користується банківськими картками. Ці витрати потрібно знати, щоби розуміти скільки ми витрачаємо й скільки заробляємо.
Витрати потрібно роз’яснити якнайдетальніше, наприклад, можна розділити їх по категоріях. Річ у тому, що без сімейного бюджету люди не зможуть контролювати свої витрати, а без їх контролю ні наприкінці місяця, ні наприкінці року в сім’ї не залишиться жодних заощаджень.
Звісно, дохід має переважати над витратами, якщо це не так, то необхідні кардинальні зміни у структурі витрат сім’ї. Урізання витрат – це особиста справа кожного, адже тільки ви самі знаєте, в якій категорії можете економити. Зокрема, практика показує, що люди часто схильні до необдуманих дрібних витрат, на які в момент покупки не звертають уваги. Проте в місячному підсумку такі дрібні витрати даються взнаки. Ці дрібниці наче й задовільняють потреби людини, але дуже короткочасно й насправді вони не є настільки необхідними.
Читайте також: Податковий рай у Червонограді: тут можна буде 15 років не платити податки.
Формул планування бюджету сім’ї є декілька, проте з них можна виділити дві найпопулярніші й найпростіші.
Перший спосіб полягає у тому, що 60 відсотків від усього доходу сім’я витрачає на буденні витрати, тоді як решту, 40 відсотків, відкладає на цільове використання.
Так, десять відсотків з цих сорока – це заощадження, з яких ми отримаємо інвестиційний дохід. Тобто частину грошей ми не залишаємо у себе в запасі, як накопичення, а стараємося їх вкладати у різні фінансові інструменти, які принесуть нам дохід. Ми можемо вкласти кошти в банк або звернутися до страхової компанії, щоби застрахувати життя на період тривалістю 10-20 років, або ж можна вкластися у ринок цінних паперів тощо. Такий дохід має з часом принести певний капітал, що допоможе посилити фінансове становище громадянина.
Інші десять відсотків варто відкладати на непередбачувані витрати. Так, за певний час можна сформувати "фінансову подушку" – запас, що сумою дорівнюватиме приблизним витратам сім’ї за шість місяців. Тобто це резерв, який дозволить без обмежень здійснювати буденні витрати й не змінювати звичний спосіб життя у разі, якщо сім’я втратить основне джерело доходу внаслідок звільнення, переходу на менш оплачувану роботу чи інших зовнішніх змін, які можуть спровокувати зменшення заробітку.
Наступні десять відсотків можна відкладати на відпочинок, подорожі й інші розваги. А остання десятина формуватиме накопичення для дорогої покупки, яку на буденному рівні здійснити не вийде, йдеться, наприклад, про нерухомість, авто чи додаткову освіту.
Другий спосіб передбачає використання 50 відсотків від доходу на буденні витрати, 30 відсотків – на розваги й відпочинок, а 20 відсотків – на заощадження.
Якщо застосовуємо цей спосіб, то заощадження у розмірі 20 відсотків від доходу формуємо без розділених спрямувань. Ми не передбачаємо напрямків, за якими будемо витрачати ці накопичення.
Насправді немає різниці, яким способом користуватися, людина просто мусить обрати найзручніший для себе. До слова, сьогодні у формуванні сімейного бюджету можуть допомогти додатки на ґаджетах. Ці додатки слугуватимуть особистим калькулятором розподілу бюджету. Таких додатків досить багато, а тому кожен легко зможе обрати собі щось до смаку.
Вміти накопичувати – це індивідуальна якість, яка, на мій погляд, має виробитися в кожної особи. Цього треба навчитися й розвивати в собі, щоби зрештою перетворити на звичку. Найбільша проблема в накопиченні – це спроба зробити перше заощадження. Перші кроки до накопичення завжди будуть найскладнішими, тому що спочатку людина буде змушена урізати витрати й відмовлятися від того, до чого звикла.
Але для людини, яка ніколи не заощаджувала, навіть один відсоток накопичень – це велика перемога.
Найважче у накопиченнях – це не розтратити перших заощаджень. Але після першої накопиченої суми в людини з’являється спортивний азарт або, як я це називаю, "фінансова культура". Тобто заощадивши вперше, людина хоче ще примножити свої накопичення. Так, з часом формуються знання й інше ставлення до грошей.
Перша порада стосується накопичень. Треба розуміти, що, заробивши гроші, необхідно їх зберегти та примножити.
Якщо прагнете до фінансової свободи й незалежності, то мусите вести облік особистих чи сімейних витрат.
Аби примножити капітал, потрібно диверсифікувати використання фінансових інструментів, тобто обирати різні способи накопичення.
Заощаджуючи, пам’ятайте про інфляцію. Щоби зменшити рівень ризику втрат, накопичуйте в різних валютах.
Перед тим, як вкладати кудись кошти, детально вивчіть систему захисту цих накопичень державою. Тобто, якщо кладемо гроші на депозит, то розбираємося в тому, як держава гарантує захист депозитних вкладень. Те ж стосується й страхування тощо.
Багато інформації про фінансову грамотність можна дізнатися з мережі. Але, якщо ж хочете розібратися у певних питаннях глибше, Тетяна радить прочитати книгу Бодо Шефера "Шлях до фінансової свободи. Ваш перший мільйон за сім років".
Читайте також: "Вовина тисяча" за щеплення: програма ще не стартувала, а шахраї уже заробляють.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.