Як Митрополит Шептицький подарував Львову свою "найгарнішу дитину": Національний музей святкує 110 років
13 грудня 1913 року урочистим актом новостворений музей було передано Митрополитом Андреєм Шептицьким в дар українському народові. Того ж дня експозиції були вперше відкриті для відвідувачів
"Еспресо.Захід" розповість про історію та чим цікавий Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.
Історія Національного музею у Львові
Фото: Вікіпедія
Точної дати створення Національного музею документально ніде не зафіксовано, тому його історію розпочато за першою згадкою про нього, що з’явилась у лютому 1905 року на шпальтах львівських газет. Там мовилося, що Митрополит Андрей Шептицький заснував Церковний музей (тодішня назва інституції до 1911 року) для підтримки української культури.
Як описують свою історію у музеї, тоді це була приватна фундація, створена для збирання і дослідження пам’яток церковної давнини. Первісно музей знаходився на території Святоюрського ансамблю, і найцінніші речі зберігались у митрополичих палатах.
Організацію музею та його колекціонування взяв на себе Іларіон Свєнціцький, майбутній директор музею (1905—1952). Основу зібрань складала особиста колекція митрополита Шептицького, що налічувала близько 10 000 предметів.
На той час музей ще не був відкритий для загального огляду. Колекція поступово зростала, і, врешті, постало питання про нову і постійну домівку музею, в якій можна було б облаштувати експозицію та належно примістити збірки. У 1911 році Митрополит Шептицький для експонування колекції музеї придбав віллу професора Львівського університету Е. Дуніковського, що на вул. М. Мохнацького (тепер – М. Драгоманова), 42. Там до 1991 року був головний корпус музею.
Тож, саме 13 грудня 1913 року відбулося урочисте передання музею в дар українському народові та відкриття його першої експозицій для відвідувачів.
Фото: соцмережі
Колишня завідувачка відділом рукописів музею Неоніла Вергун розповіла Радіо Свобода про ці урочистості, що відбулися на сучасній вулиці Драгоманова, 42.
"Тут були дуже великі урочистості, як описувала газета "Діло", стояв столик, на ньому був підсвічник, підлога вкрита народними килимами. За ним сидів Митрополит Шептицький, справа – Іван Франко, громадські і церковні діячі – галицький намісник Вітольд Коритовський, граф Агенор Ґолуховський, єпископ Константан Чехович відправив службу, був професор Михайло Грушевський. Професор Володимир Шухевич – дослідник народного мистецтва – подарував свою збірку музею. Митрополит Шептицький подарував музею палац і зібрану ним колекцію українського мистецтва", – зазначила Неоніла Вергун.
Кульмінацією заходу стало вітальне слово Митрополита Андрея Шептицького, коли основник музею проголосив урочистий акт про дарування музею українському народові: "Народе! Тобі віддаю цю свою найгарнішу дитину. Хай росте і розвивається – Тобі на славу і користь майбутности". Ця подія набула розмаху всенародного свята.
Відкриття цього музею у Львові тогочасна польська преса називала серйозним форпостом української ідеї у місті. Подія була настільки визначною, що австрійська влада навіть дозволила 13 грудня вивісити на будівлі палацу українські прапори.
Фото: Збруч
У 1930-х роках фонди музею нараховували понад 80 тис. експонатів. Після Другої світової війни до колекції додали збірки закритих музеїв, зокрема, Ставропігійного інституту, Львівської митрополії УГКЦ, товариства "Просвіта", НТШ, Народного дому, Богословського наукового товариства та бібліотеки Чину Василіян. Музей було перейменовано на "Державний музей українського мистецтва", а потім на "Львівський музей українського мистецтва".
З 1991 року він отримав назву "Національний музей у Львові. Науково-художній фонд митрополита Андрея Шептицького" та новий основний корпус на проспекті Свободи, 20, що був побудований на початку XX століття як Промисловий музей. З 2005 року, в честь століття створення, музей отримав сучасну назву.
Цікавинки Національного музею у Львові
Фото: ЛМР
Від часу заснування Національний музей утвердився як провідна національна духовно-мистецька інституція, яка довгий час слугувала центром мистецького життя у всій Західній Україні та гуртувала у своїх стінах відомих діячів української культури і мистецтва, церкви, науки та політики.
На сьогодні фонди музею налічують понад 100 тис. одиниць збереження, репрезентуючи вікові традиції розвитку українського мистецтва та національної культури.
Предметом особливої гордості є найбільша й найповніша в Україні колекція середньовічного українського сакрального мистецтва XII—XVIII століть. Це ікони, скульптура, рукописи і стародруки, декоративна різьба, металопластика та гаптовані церковні тканини. Епохи українського ренесансу та бароко представлені у творчості Івана Рутковича (Жовківський іконостас XVII ст.) і Йова Кондзелевича (Богородчанський іконостас, 1698—1705).
Вартісні пам'ятки писемної культури зосереджені у збірці рукописів та стародруків, формування якої розпочалося від часу заснування музею. Основу збірки заклали зразки, подаровані митрополитом А. Шептицьким, а її поповнення на науковій основі було продовжене професором І. Свєнціцьким. У музеї знаходиться одна з найцінніших у Європі збірок писемної культури та книговидавничої справи.
Водночас у фондах музею зберігаються шедеври й таких митців європейського значення, як Пінзель, Полейовський, Філевич та інші. Дуже вартісною у колекціях є підбірка української народної та професійної гравюри XVII—XVIII століть (близько 1000 одиниць збереження).
Розвиток українського мистецтва XIX — початку XX століть репрезентує збірка творів живопису художників Наддніпрянської та Західної України.
Справжньою гордістю музейної колекції є низка оригінальних творів Тараса Шевченка.
Де знаходиться Національний музей у Львові
Фото: Вікіпедія
Крім кількох філій (Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського, Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької, Художньо-меморіальний музей Івана Труша, Художньо-меморіальний музей Леопольда Левицького), головні експозиції музею діють у двох палацах: після придбання у 1911 році палацу Дуніковських на вулиці Драгоманова, 42 там був головний корпус музею, але від 1991 року головний корпус перемістився до проспекту Свободи, 20, де колись був палац "Міського промислового музею імені цісаря Франца Йосифа І".
Цікаво, що кожного року музей і його експозиції відвідує понад 150 тис. глядачів. Також щороку тут проводять близько ста регіональних, усеукраїнських і міжнародних виставок та інших мистецьких акцій, неухильно утверджує свою роль як один із провідних центрів наукової й науково-освітньої діяльності в Україні.
Детальніше з теперішніми виставками музею можна ознайомитися на сайті закладу.
- Нагадаємо, у кінці листопада у Національному музеї у Львові відкрили проєкт "Ковчег. Антологія сенсів", що має на меті дослідженням і відображенням українського буття через мистецтво
- Актуальне
- Важливе