"Як допомагати армії, не нашкодивши" – професійна військова волонтерка Галина Мороз

Громадська організація "Допоможи фронту", яка почала активну волонтерську діяльність 2014 року, після трьох років волонтерства перейшла на комерційні рейки та створила магазин "Резервіст". Зараз організація знову взялася допомагати захисникам України. Ці люди знають, що потрібно робити і як це робити правильно. Про те, як не нашкодити, допомагаючи фронту, розповідає одна з керівників ГО "Допоможи фронту" Галина Мороз.
 

"Резервіст"

Галина Мороз згадує: 8 років тому все почалося з волонтерського центру. Волонтери закуповували військове спорядження в Європі і продавали його в Україні за собівартістю – не цивільним, а виключно військовим і волонтерам.

"Але 2017 року більшість людей від волонтерства відійшли. Бо до того часу працівники, які в нас працювали, робили все безкоштовно. Ми не платили ні оренди ("Укрпошта" нам надала приміщення безкоштовно), ні податків, ні зарплат. І це дозволяло продавати товар за собівартістю.

2017 року ми залишилось утрьох. Тоді зрозуміли, що вже "не витягуємо", нам потрібно якось перекваліфіковуватись. Тому перевели це в комерційну площину – відкрили магазин "Резервіст". Нашою цільовою аудиторією були військові, а також люди, які займалися активними видами спорту. Йдеться про навколо-тактичну тематику – якісь стрілецькі клуби тощо. А 25% від прибутку ми відправляли на допомогу армії", – розповідає волонтерка.

Однак 24 лютого 2022-го все змінилося. За один день "Резервіст" знову перетворився на "Допоможи фронту". Тут почали займатися тим, що добре вміють, – допомогою військовим і закупівлею найважливішого обладнання, якого на фронті потрібно найбільше.

Окрім закупівлі військового спорядження за кордоном, тут також відкрили два виробництва. Одне – вишивка шевронів, нашивок, знаків розрізнення, військової символіки. Друге – виробництво тактичного спорядження, "розгрузки", ремінно-плечові системи, рюкзаки тощо.
 

"Спорядження для тиловиків у нас немає"

Пані Галина пояснює, що віддали увесь залишок товару, який був у магазині на момент  вторгнення, і повністю вичистили склади: просто безкоштовно спорядили людей. Скільки там було товару, не знають – глянуть у накладні вже після перемоги. 

"Точно сказати неможливо, але спорядження отримали тисячі людей. Перші п'ять днів після вторгнення ми видавали одяг, під магазином були постійні черги. Впродовж усього дня стояли по 50-100 людей постійно", – каже вона.

"Зараз наше виробництво повністю перекваліфікувалося. Ми отримуємо запити від підрозділів ЗСУ та тероборони, які закриваємо. Але не у Львові, а тих, хто перебуває в гарячих точках. Ми насамперед повинні закрити ті питання, які "горять". Якщо там усе буде забезпечено, то аж тоді будемо забезпечувати тилові підрозділи. Запити приймаємо лише від підрозділів, з повідомленням командира, який підтверджує, що такий запит на його підрозділ справді є. І якщо ми передаємо щось (а зазвичай це цінні речі – техніку, тепловізори), то передаємо ми їх не в руки солдату, від якого отримали запит. Ми передаємо це на підрозділ і повідомляємо командира, що в його підрозділі зараз є отакі прилади, хай він ними розпоряджається" – веде далі Галина Мороз.

Вона наголошує: індивідуальних запитів "Допоможи фронту" не приймає. Хоча родичі  новобранців часто звертаються – доводиться відмовляти.
 

"Ті, кого призвали зараз, відразу на передову не їдуть. Їх забезпечать. З кожним днем допомоги стає все більше – як волонтерської, так і тієї, що надходить на державному рівні. Але якщо когось тільки призвали, то спочатку він поїде в частину, потім на злагодження. Поки той чи інший військовий добереться до "передка", то вже його забезпечать. А розмови "мого сина вчора призвали, то давайте ми його тут вдягнемо"  – недоречні. Бо він ще два місяці тут на злагодження походить у бронежилеті, а на передовій хтось буде без бронежилета. Ми такі запити не можемо приймати" .

Основне правило: "Допомагай відповідально!"

Попри те, що українці в умовах війни активізувалися і кожен з них хоче допомогти спільній справі, волонерка каже: якщо мова про військове спорядження, то потрібно бути вкрай обережним.

"У кустарних умовах спеціалізовані речі краще не виготовляти. От, наприклад, сьогодні зранку мені скидають допис, який поширює якась дівчинка. Пише: "Якщо маєте вдома замочки якісь, чи цупку тканину, чи якщо маєте якісь фастекси – приносьте, я шитиму "розгрузки". Такого краще не робити! Відразу видно, що людина не орієнтується в темі.

Ця плитоноска має витримувати навантаження 10-15 кілограмів. Не одноразово, вона постійно в русі, має витримувати таку вагу, увесь час зачіпаючись, на ній будуть повзати. При цьому тканина і фурнітура мусять витримати. Тому існують спеціальні тканини і спеціальна фурнітура. Для цього військового спорядження будь-що не підійде. Якою цупкою вам би не здавалася ця тканина – вона навряд чи підійде, якщо це не є конкретно кордура. 

Кордура – це сертифікована тканина американського виробника, яку, власне, використовують для плитоносок та іншого військового спорядження. Тканина гіршої якості просто ненадійна. У мене головне питання – чи людина готова відповідати за те, що в момент, коли в солдата будуть стріляти, та плитоноска порветься і його через це вб’ють? Так отож, краще так не робити", – застерігає Мороз. 

Волонтерка каже: як би меркантильно це не звучало, але насправді допомогти їм можна тільки коштами.

"Якщо ви на цьому не спеціалізуєтеся, якщо ви не знаєте що робити, то краще не заважати і допомогти коштами тим людям, які знають, що робити. Я не кажу нам – можна допомогти будь-якому фонду. Є Притула, є "Повернись живим", є Сініцин. Тим паче, що ми всі перетинаємось і співпрацюємо. Просто допоможіть коштами будь-якому волонтеру чи фонду, якому ви довіряєте. А вони точно вже знають що придбати, де придбати і як найкраще це зробити. Ви його будете довго шукати, а в нас ці контакти вже давним-давно є.

Якщо ви збиратимете на один тепловізор, він матиме одну вартість, а коли ми купуємо – іншу. Наприклад, остання партія, яку ми завезли, – це було 300 приладів. Коли ми беремо таку партію, то маємо зовсім іншу ціну, ніж якби купували в малих кількостях.

Далі. Не факт що ви купите, що треба, тому що інколи мені присилають допомогу з-за кордону – тепловізори на 500 метрів, то це… можна на мишей у полі в них дивитися, та й то лише на тих мишей, що під ногами. Прилади повинні мати певні характеристики, щоб відповідати запитам військових.

Вам може пощастити й ви гарно виберете. Але ви купуєте те, що дешевше. А таке навряд чи підійде для війська. Максимум – для тероборони на Західній Україні, де немає боїв, а просто для галочки, що є якийсь прилад. Користі це не принесе, гроші будуть витрачені, зусилля, логістика буде задіяна.

Я розумію, що всі хочуть допомогти. Але іноді ця допомога просто заважає працювати на велику потужність. Найгірше – дуже забивається логістика. Скажімо, діаспора, маючи щирий намір допомогти, забиває логістику гуманітаркою. Її  багато – склади в Польщі просто забиті вживаним одягом для біженців. Натомість забивається логістика – фура мусить завантажитися і везе гуманітарку, яка часто виявляється непотрібною, замість того, щоб везти справді необхідні речі".

Втім Галина Мороз каже: якщо йдеться про діаспору, то тут гроші краще не пересилати. Адже їх все одно доведеться виводити за кордон – в Україні зараз мало що купують. Просто діаспорі краще зорганізуватися в якісь більші організації і, проконсультувавшись заздалегідь з кваліфікованими людьми з будь-якого фонду, який працює з 2014 року, купувати те, що зараз найнеобхідніше.

А людям в Україні волонтерка радить: якщо вони досі не робили дій, пов’язаних із виготовленням спорядження, то найбільш корисними вони будуть, якщо вийдуть на роботу і робитимуть те, що кожен із них вміє найкраще.

"Основний посил: "Допомагай відповідально!". Якщо конче хочеться щось зробити власноруч – у Львові є багато місць, де плетуть маскувальні сітки. Це хороша можливість допомогти. Ви там точно не нашкодите, там не треба якихось спеціальних знань. Можна піти й заодно зняти стрес ручною роботою".

Реквізити для допомоги військовим, ГО "Допоможи фронту"

Картка Приватбанку для збору коштів, прив'язана до рахунка ГО Допоможи фронту: 5169 3324 3004 2062 Масляк Богдан

ГО "Допоможи фронту"

ЄДРПОУ 40053587

розрахунковий рахунок

IBAN UA403052990000026006021010935

в ПАТ КБ Приватбанк

МФО 325321

розрахунковий рахунок в дол. США

IBAN Code

UA113052990000026004011031001

Назва банку / Name of the bank

JSC CB "PRIVATBANK", 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE

SWIFT code банку / Bank SWIFT Code

PBANUA2X

Адреса підприємства / Company address

UA 79026 Львiвська м Львiв вул Стрийська б.106 Банки кореспонденти / Correspondent banks

Рахунок в банку кореспонденті / Account in the correspondent bank

001-1-000080

SWIFT Code банку-кореспондента / SWIFT Code of the correspondent bank

CHASUS33

Банк кореспондент / Correspondent bank

JP Morgan Chase Bank, New York ,USA