"Воюю за свою сім’ю" – історія бійця 128 бригади з позивним Вілсон

Історію бійця переповіли на фейсбук-сторінці 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, передає "Еспресо.Захід".

Після закінчення контракту чоловік працював у Мукачеві на заводі. Але як тільки росія напала на Україну, сам пішов у військкомат і попросився у штурмовий підрозділ 128 бригади.

Сергій неодноразово мав контузії, поранення – осколкові й кульові. Під час служби на контракті отримав орден за те, що витягнув із поля бою пораненого командира. Це було під Опитним на Донеччині.

"А цього року знову воював у тих місцях на Бахмутському напрямку. Ми міняли там іншу військову частину, були новенькими, а ворог усе знав, пристрілявся. Пам’ятаю, нас тільки закинули і боєць із іншої бригади показував місцевість, пояснював, звідки росіяни можуть піти. Це було вночі при повному місяці. Він показує напрямок і я бачу, як звідти висувається ворожа диверсійно-розвідувальна група. Ми відразу відкрили вогонь, у відповідь по нас запрацював кулемет. Це були "вагнери", ми впізнали їх по тактиці – спочатку йде одна група, яка викликає на себе вогонь і виявляє наші вогневі точки, потім друга відкриває стрілянину, за ними йде третя й намагається закріпитися на нових позиціях. Іноді вони хитрували – намагалися через трофейні рації вийти на зв'язок, вдавати своїх і вивідати якусь інформацію", - згадує Вілсон.

Військовий каже, що на початку дуже не вистачало боєкомплекту, оскільки йшли постійні бої, тому витрата патронів, снарядів, мін і гранат була величезна.

"На Бахмуті я неодноразово бачив, як важко поранені "вагнери" повзуть уперед і намагаються далі вести бій. Коли в нашого бійця влучає куля, він паде і видно, що йому боляче, не до бою. А ті пруть далі, наче зомбі. Видно, обколоті чимось. Але ми втримали позиції…", - каже боєць.

На запитання, чому пішов у ЗСУ, чоловік стверджує, що через свою сім’ю. "Воюю в першу чергу за свою сім’ю – маму, сина, невістку, внучку. Саме вони для мене уособлюють Україну", - наголошує військовослужбовець.

• Раніше ми розповідали історію бійця ТрО з Рівненщини Андрія Мізинця. До повномасштабного вторгнення чоловік зі сім’єю жив у Словенії та був далекобійником.