Як підготуватись до управління дроном: нацгвардієць Євген Міклушка розповів про школи операторів БПЛА

Про це у ефірі Еспресо розповів пілот БПЛА Національної гвардії України Євген Міклушка. 

"Дрони настільки ж важливі, як і артилерія і піхота. Але важливим є, власне, цілий комплекс заходів, він може давати результат. Якщо це все буде автономно, без взаємодії, то результату не буде. На щастя, у нас, як на мене, доволі непогана комунікація, принаймні вже на 3-му році війни. Є взаємодія підрозділів. Підрозділи БПЛА  – це крило, яке здійснює розвідку і виявляє, а підрозділи підтримки – чи то міномети, чи артилерія, екіпажі БПЛА – вже вражають цілі. Військові мають розуміння де і на якій ділянці потрібні ті чи інші засоби ураження. Тоді можна досягати хороших результатів", – розповів воїн.

Як він пояснив, зараз для ЗСУ основним противником є РЕБи, адже Росія – одна з лідерів у цій галузі і є на крок попереду від більшості великих країн у засобах радіоелектронної розвідки. Метод боротьби, каже Міклушка, доволі простий  – нівелювати їхню перевагу за рахунок свого РЕБу.

"Ще один момент – нищити місця дислокації "ребістів" противника. Знаю приклади, коли потужні засоби радіоелектронної боротьби нищила наша львівська 103 бригада ТРО, інші бригади мали такий досвід. Зазначу, що наші дрони більш, аніж виправдали себе, коли був дефіцит артилерійських боєприпасів", – наголосив він.

"Використовуємо цивільну техніку, яка за своїм походженням не передбачена для військових цілей"

Військовий не впевнений, що FPV-дрони зможуть якимось чином замінити артилерію, але свою роботу вони виконують на всі сто відсотків. 

"Уявіть собі, навіть невеличкий дрон за 500 доларів може спопелити ворожий танк, вбити групу піхоти і завдати шалених збитків. Ці безпілотники є доволі універсальними. Зараз ми продовжуємо використовувати цивільну техніку, яка за своїм походженням не передбачена для військових цілей. От, для прикладу, звичайний мавік, про який усі чули – це і є цивільна техніка, яку ми, як журналісти, використовували для зйомок ще до початку повномасштабної війни. Спершу їх називали – "весільні дрони". Це та техніка, яка у вмілих руках виконує бойові завдання.", – пояснив Євген Міклушка.

За словами військового, FPV-дрони не придумували навмисне, аби вражати військову техніку чи особовий склад. Їх застосовували з метою спорту, розваги, знімання відео, але точно не з військовою метою. 

"Біда нас змусила апгрейдити цивільну техніку під свої військові потреби".

Оператор дронів про секрет успіху своєї роботи проти окупантів

Виготовлення дронів у кожній хаті – не таке просте завдання для пересічних українців, переконаний пілот БПЛА Національної гвардії України Євген Міклушка. 

Він вважає, що залучення цивільних до знищення окупантів вкрай потрібне, але наголошує – просто переглянути відео на ютубі, щоб створити безпілотник, який ефективно працюватиме, зовсім недостатньо.

"Мав неодноразово справу з так званими "зібраними на кухні дронами". Погано, коли люди не знають, що вони роблять, бо недостатньо подивитись два відео на ютубі, замовити з аліекспресу комплект, зібрати і сказати – летіть. Чесно кажучи, якщо нам приходять такі дрони доводиться ще дуже довго їх апгрейдити. Тому хочемо, аби цивільні люди робили ці дрони у комунікації із тими військовими, які безпосередньо будуть застосовувати їх", – додав нацгвардієць.

Він каже, що військовим значно простіше працювати, якщо дрони приїжджають партіями і всі однакові, а вони в свою чергу лише переналаштовують їх під себе. Також простіше працювати з однотипними дронами.

"Кустарні дрони, тобто дрони, зібрані на пересічними українцями вдома – це добре, бо вони, знаю, часом роблять феноменальну роботу. Але значно простіше, коли ця робота є централізованою", – вважає Міклушка

Військовий поділився своїм "секретом успіху, коли запускає "пташок" у роботу. Каже, що для розвідки перед вильотом завжди цілує їх. 

"Тоді мені здається, що вони літають довше і можуть жити навіть по кілька днів. Але я б не брався припускати, яка середня тривалість "життя" одного дрона. Бо він може прожити 3 хвилини, але виконати унікальну роботу, а може жити тижнями, але перенести більш простіші умови", – наголосив він.

Оператори БПЛА, не так безпечно, як уявляють цивільні 

Зараз у Силах оборони є чимало вакансій для операторів БПЛА. Часто одні бригади запрошують пілотів з інших підрозділів приєднатись до себе або проводять рекрутингову кампанію, націлену на осіб, які би хотіли керувати дронами.

"Люди хочуть ставати операторами БПЛА, бо існує така думка, що це дуже безпечно. Насправді не дуже, але точно безпечніше, ніж служити у класичній піхоті", – каже нацгвардієць.

Він також наголошує, що далеко не кожен може стати оператором БПЛА. Дехто відсіюється ще на старті підготовки.

"Причини бувають різні. От, наприклад, хтось хоче бути пілотом FPV-дрона, а в нього слабкий вестибулярний апарат і йому це не вдається. Інші хочуть спочатку працювати, а вже потім розуміють, що це не їхнє", – веде далі Міклушка.

Захисник каже, що, га його думку, аби стати оператором мавіка, достатньо 2-3 тижнів. Аби опанувати FPV-дрон знадобиться півтори місяця. 

"Зараз у нацгвардії практикують таку модель – осіб, які хочуть бути оператором БПЛА (чи рекрути, чи з числа діючих військових) ми відправляємо до цивільних шкіл, де вони проходять навчання за певним напрямом. Після цієї базової підготовки ми вже, як бойові інструктори, тренуємо людей до того рівня, щоб вони були готові їхати на лінію виконання бойових завдань і вже там ефективно працювали, як члени екіпажу", – підсумував Євген Міклушка.