Ворог в атаках на Львів застосував нову тактику: чи будуть вони продовжуватися, пояснює Сергій Згурець

Чи слід очікувати й надалі масованих дронових атак на західну частину країни, яка мета таких ударів і чим на це може відповісти Україна, Еспресо.Захід запитав у військового аналітика, директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця.

Сергій Згурець, український журналіст, військовий експерт, фото: Олена Чернінька

Ціль – військові об'єкти та інфраструктура – все, що може впливати на стійкість населення

В Україні фіксують стрімке зростання кількості атак з боку Росії із використанням безпілотників. Ворог не лише збільшує частоту ударів, а й масштаби операцій, окремі атаки включають до 700 дронів за раз. Половина з них – ударні БПЛА типу Shahed, решта дрони-приманки, метою яких є відволікання української системи протиповітряної оборони.

"Якщо ми говоримо про російські атаки з використанням безпілотників, то дійсно вони збільшуються, як у частоті, так і в кількості використання засобів нападу. Ми говоримо про ті окремі атаки, де ворог використав 700 безпілотників, половина з яких складала "шахеди", а решта дрони, які використовують на відволікання нашої системи протиповітряної оборони", –  зазначає експерт.

Якщо оцінювати цілі противника, то він переслідує дві основні цілі.

"Стандартна схема – розхитування стійкості опору, стомлення населення, провокування внутрішніх настроїв, що треба, мовляв, зголошуватись на мир на будь-яких обставинах, бо противник збільшує напад і фактично в таких умовах жити неможливо. Це, власне, те на що розраховує ворог в інформаційно-психологічній складовій", – пояснює фахівець.

Серед цілей, каже, обирають військові об'єкти, а побіжно й об'єкти інфраструктури, які можуть впливати на стійкість населення і його сприйняття. Це зона залізничних вокзалів, електрика, теплові мережі.

"Ворог обирає саме такі цілі. Підхід у противника не змінюється, лише останнім часом збільшується через оборонні можливості виробляти більше "шахедів" та інших дронів. І ситуація з ударами по заходу країни, зокрема по Львову, по інших великих містах в останні дні, які раніше вважались безпечними, в принципі в цю стратегію входить. На додачу до того, щоб і захід країни не почувався у безпеці. Це якраз складається у стратегію розхитування", – зазначає Сергій Згурець.

Масовані дронові атаки на захід країни, ймовірно, не будуть частими

Щодо атак на військові об'єкти, пояснює військовий аналітик, то удари по інфраструктурі впливають на спроможність забезпечувати певні військові потреби. 

"Удари по летовищах залишаються пріоритетними для противника, коли ми говоримо про окремі аеродроми, які теж могли бути під ударом. Повний перелік військових об'єктів ми не знаємо, тому висновки з останніх ударів по заходу країни робити не можемо. Можемо зробити висновок, що ворог використав значну кількість дронів у новій тактиці, коли вони парами заходили на інфраструктурні об'єкти, зокрема по Львову. Було щонайменше 4 заходи, по два шахеди, які намагались влучати в об'єкти поблизу залізничного полотна".

Цілями у західному регіоні, за словами експерта, є передусім летовища, газова енергетика і та інфраструктура, яку вважають критичною. Однак, вважає військовий аналітик, атаки по західних регіонах такою кількістю БПЛА навряд чи будуть частими – росіянам їх робити доволі складно.

"Головний наголос ворога – здійснення ударів по столиці. Крім того, здійснення ударів безпілотниками по заходу країни дещо ускладнено через тривалість траєкторії пересування. Росіяни намагались налаштовувати варіації, коли безпілотники рухались до кордону з Білоруссю, аби несподівано з'явитися на певних ділянках, але в будь-якому разі цей напрямок для ворога з погляду підготовки і забезпечення пусків дещо складніший, ніж по інших напрямках. Тому навряд чи слід очікувати, що ця історія буде частою. Але й не можна виключати, що час від часу якраз удари по заходу країни Росія буде використовувати в контексті посилення інформаційно-психологічного  впливу на наших громадян", – розповідає Сергій Згурець.

фото: Андріана Стахів

Промислові потужності Росії

Крім того, експерт сумнівається, що ворог поки що зможе втримувати темп атак по 700+ безпілотників за добу, продемонстрований на початку липня.

"700 дронів на ніч – це максимальний показник, тоді як середній показник за місяць складає приблизно 120 безпілотників за добу. Темпи виробництва шахедів у росіян ми оцінюємо в 90-100 на день. Додамо сюди ще 80 приманок типу "Гербера", які також використовують під час атаки. На новий рівень, коли буде можливість атакувати весь місяць кількістю в 700-1000 дронів щодоби, Росія вийде тоді, коли завершить будівництво заводу в Єлабузі з новими потужностями. Думаю, це питання пів року і більше. Зараз ці показники будуть все-таки коливатись у межах від 200 до 700", – зазначив Сергій Згурець.

Коли росіяни вже вирішують перевищити добову норму в кілька разів і запустити 700 дронів на ніч, то тоді, каже експерт, обирають такі цілі, щоб масові атаки були скеровані на одне місто. 

"Таким чином ускладнюється робота протиповітряної оборони і зразу виходить на перший план стратегія української сторони – яким чином вона буде протидіяти збільшенню кількості дронів по різних містах. А зараз, ми знаємо, що багато зусиль докладають до створення дронів-перехоплювачів, як одного з альтернативних рішень з точки зору ефективність-вартість. Це найбільш раціонально", – вважає аналітик.

Також Україна працює над збільшенням інших потужностей виробництва. Йдеться навіть про легкомоторну авіацію, а також інші способи, де не використовуються зенітні ракети. 

"Один БПЛА типу Shahed коштує в середньому 200 тис. доларів. Тому використання ракет, які коштують дорожче, не є раціональним. Дрони-перехоплювачі коштують в межах 5 тис. доларів і це якраз той напрямок, який зараз вкладається у нашу стратегію боротьби з переважаючою кількістю", – підсумував Згурець.