Регулярно відвідує передову: що відомо про Руслана Ткачука, який може очолити новий армійський корпус

Під командуванням Руслана Ткачука "Сталева Сотка" здобула славу за стійкість у боях на Донеччині та інших напрямках. "Еспресо.Захід" розповість детальніше про особистість полковника.

Початок кар’єри

Руслан Ткачук воює з росіянами з 2014 року, тобто від початку АТО. Відомо, що у 2015 році тоді ще майор воював на Луганщині, був авіанавідником. Там Ткачук наближався до ворожих позицій, щоб визначити координати для авіації чи артилерії, іноді коригуючи вогонь майже по собі. Його дії одного разу врятували підрозділ від оточення. 

Після цього боєць АТО отримав нове призначення у військкомат. У 2020 році стало відомо, що Гощанський об’єднаний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки очолюватиме майор Руслан Ткачук.

Ще у 2017 році Ткачука нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку. 

Управління 100-ю бригадою 

Під час повномасштабної війни, Руслана Ткачука призначили командиром волинської 100-ї окремої бригади територіальної оборони. Як відзначав сам Ткачук, основу бригади (90%) склали добровольці з Волині,  які пішли до війська, щоб захистити рідний край, зокрема, від можливої атаки з Білорусі. 

Перше бойове хрещення підрозділи отримали в березні 2022 року, коли батальйон Луцького району брав участь в обороні Київщини та Житомирщини. Попри брак досвіду, бійці вистояли в боях проти російської авіації, артилерії та танків. Після відступу ворога з-під Києва бригада провела інтенсивну підготовку та виконала масштабні інженерні роботи на волинському кордоні, готуючись до потенційного наступу.

У 2023 році бригада була перекинута на схід України: у березні батальйон Луцька воював у Бахмуті, а з квітня вся бригада виконувала завдання на Лиманському напрямку. Там вона протистояла елітним російським десантним і мотострілецьким підрозділам, утримуючи позиції та періодично просуваючись вперед. 

28 липня 2023 року 100-та окрема бригада ТрО ЗСУ отримала від президента України Володимира Зеленського відзнаку "За мужність та відвагу". Восени 2023 року її 51-й Камінь-Каширський батальйон підсилили танками, а бригада виконувала завдання на Лиманському напрямку. 

30 березня 2024 року бригаду реорганізували в 100-ту механізовану бригаду Сухопутних військ ЗСУ. У квітні 2024 року її передислокували на Донеччину, де вона зупинила наступ російської 30-ї мотострілецької бригади та інших підрозділів 41-ї армії під Очеретиним. За даними Forbes, минулого року бригада налічувала близько 2000 бійців, мала досвідчений склад, але відчувала нестачу важкої техніки.

Також Руслан Ткачук бере участі в засіданні ради оборони Волині. Зокрема, у січні 2024 року він розповів, що "Сталева Сотка" виконує бойові завдання на сході України з початку минулої весни і за цей час не здали ні однієї позиції. 

"Успіх нашої бригади у тому, що ми вчасно зрозуміли що потрібно та допомогли нам це забезпечити. Але війна – це дуже дорого, і є постійна втрата техніки. Втома шалена, але як би нам не було важко – ми знаємо що робити. Та найгірше те, що ми втрачаємо людей. Але ми не втратили потенціал і продовжуємо боротьбу", – сказав Руслан Ткачук.

Принципи роботи Ткачука

У своєму інтерв’ю Armyinform, полковник Ткачук розповів, що бойовий досвід здобувається лише в бою, але саме психологічна стійкість бійців – ключ до успіху. Він регулярно відвідує передову, щоб підтримувати моральний дух бійців. Полковник Ткачук особисто брав участь у боях, зокрема в атаці, яка призвела до ліквідації росіян. Він наголошує на згуртованості: кожен боєць має стояти за побратима.

"Кажу військовослужбовцю, який прибув зі мною: "Бери РПГ-7, а я автомат". Зайняли позиції та відкрили вогонь. Вже потім по радіоперехопленню почули, що в росіян два "200" і один "300". Напевно, вони займалися облаштуванням позицій, і нам пощастило заскочити їх зненацька. Це, безперечно, піднесло моральний дух особового складу", - згадує Ткачук. 

Часті російські фейки про "розформування" бригади через нібито великі втрати Ткачук сприймає спокійно. Він зазначає, що ворог добре знає бригаду через значні втрати, яких вона йому завдала.

З 2014 року для Ткачука Росія – ворог, а її війська – ціль для знищення. Він не відчуває емоцій, окрім прагнення перемогти. Його мета – ефективна боротьба з ворогом і захист України.

"Цю війну, на жаль, ми ще не закінчили. А коли й закінчимо, історія показала, що напоготові ми маємо бути завжди. Бо ж із таким підлим сусідом, як Росія, розслаблятися не можна ніколи. Та я вірю в Україну й українців, і особисто в мене немає сумнівів у нашій перемозі", - каже Ткачук. 

Довідково. В Україні планують створити повноцінні армійські корпуси як основні тактико-оперативні з'єднання Збройних Сил, сформовані на базі бригад. На відміну від нинішніх корпусів, які переважно займаються організацією, навчанням і доукомплектуванням військових частин (тобто генерацією сил), нові корпуси мають бути здатними до самостійного ведення бойових дій на визначених оперативних напрямах. Ідея полягає в тому, щоб створити ефективні, автономні об'єднання з чіткою структурою управління, які будуть мати не лише бригади, а й власну підтримку у вигляді артилерії, ППО, логістики та розвідки – тобто повний спектр засобів для участі у широкомасштабних наступальних або оборонних операціях.

Наразі українська армія воює невеликими з'єднаннями – бригадами по 5–7 тисяч людей та батальйонами (близько 500-900 людей). Натомість один армійський корпус – це орієнтовно 30-35 тисяч осіб. Ключовою перевагою переходу Сил оборони на корпусну систему експерти та прихильники реформи називають появу сталих органів управління та відповідальності, де кожен корпус утримуватиме 50-70 км. Таки корпусів планують створити близько 20, але наразі є проблема з пошуками офіцерів для повноцінного функціонування нових військових утворень.  

Читайте також: Ліквідував генерала РФ: що відомо про Василя Матіїва, який може очолити новий армійський корпус