На фронті зустріла багато посестер: історія служби виконавиці "Парової машини" Ярини Квасній з Франківщини

Про її службу із військовою поговорило Суспільне.

Наразі дівчина служить у Першому окремому медичному батальйоні. Ярина не має медичної освіти, тож займається евакуацією поранених та їхнім супроводом.

"Це — хірургічне відділення, де надають невідкладну допомогу пораненим бійцям. Моє завдання — зустріти, дізнатися особисті дані пораненого чи пораненої, зареєструвати. Задокументувати, які допомога і медикаменти надавалися. Потім — визначити, куди людину далі будуть евакуювати, тобто де вона лікуватиметься", — говорить Ярина Квасній.

Читайте також: Крайній бойовий вихід тривав 78 діб, – бойовий медик 80-ї Галицької бригади

Тато військової служить у лавах ЗСУ. Зараз він перебуває на Запорізькому напрямку. Саме приклад батька вплинув на рішення Ярини мобілізуватися. Піти до війська її надихнули також історії інших військовослужбовиць.

Читайте також: Пішов у військо за кілька місяців до повномасштабного вторгнення: медик із Закарпаття четвертий рік рятує життя бійців на фронті

"Дуже страшно кудись вступати, якщо не бачиш там нікого, схожого на себе. Але коли читаєш якийсь матеріал про дівчину-військовослужбовицю, твою ровесницю, в якої приблизно так само розвивалося життя до армії, ти думаєш: ну от який може бути тепер аргумент, щоб не піти?" — розповідає Ярина Квасній.

На фронті вона зустріла багато посестер.

"Пам'ятаю, як перевелася в теперішній свій батальйон. Ми їхали з полігону на напрямок. Дивлюся: у нашій машині — однакова кількість дівчат і хлопців. Думаю: фух, я не скажена, я не здуріла", — ділиться Ярина Квасній.

Ярина каже: зберегти здорову психіку під час служби їй допомагає гумор і компанія однодумців.

"Дуже хороший у мене колектив. Ця частина — не перша, в якій служу. Я зрозуміла, що це — чи не найвизначальніший фактор. Бо можна бути за 100-200 кілометрів від лінії фронту з людьми, які тобі не близькі по духу, і воно буде в рази важче, ніж за 15-20 кілометрів від лінії бойового зіткнення, але з людьми, з якими тобі хоча б весело", — каже Ярина Квасній.

Після служби Ярина мріє продовжити навчання та розвиватися у мистецькій сфері.

"Ці роки мене навчили, що будь-що може статися як в хорошому, так і в поганому сенсі. Єдине, що я точно знаю, хочу бути живою. Також хотілося б втілити дрібні й масштабні свої мрії. Наприклад, вступити на якийсь мистецький факультет, почати професійно займатися тим, що зараз є моїм хобі. Також хотілося б створити неподалік від мого рідного села творчу резиденцію, куди б могли приїжджати митці та мисткині. І щоб я могла цьому сприяти", — ділиться мріями Ярина Квасній.