"Мова на полі бою – це питання життя і смерті": боєць 80-ї Галицької бригади пояснив, чому на війні важливо говорити українською

Про це повідомили на фейсбук-сторінці 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ДШВ ЗСУ, передає Еспресо.Захід.

У бригаді оприлюднили історію військовослужбовця, який пояснив, чому вирішив повністю перейти на українську мову.

"Мова на полі бою – це питання життя і смерті. Це маркер "свій-чужий", – каже боєць.

Спочатку він не надавав мові великого значення – адже головним було те, що він зі зброєю в руках захищає свою країну на правильній стороні. Але жорстока реальність війни розставляє все по місцях. Коли бачиш, як від рук окупантів гинуть друзі та мирні люди, коли руйнуються цілі міста, приходить чітке усвідомлення: мова ворога несе лише зло, впевнений військовий.

За словами бійця, окрім морального, є й суто практичний, життєво важливий аспект для кожного воїна. У запалі бою, на максимальному адреналіні, вигукнута російською команда може стати фатальною. Свої ж побратими можуть подумати, що це кричить ворог, і відкрити вогонь.

"Я зрозумів, що мені треба відмовлятися від цієї мови з кінцями... Я перейшов на українську і дуже цьому радий", – резюмує десантник.

Про 80-ту окрему десантно-штурмову Галицьку бригаду

80-та ОДШБр – військове з’єднання у складі Десантно-штурмових військ ЗСУ. Навесні 2014 року вісімдесятка одна з перших відбивала російську агресію на північно-східному кордоні України. Військовослужбовці бригади взяли участь у першому бою війни на Донбасі – 13 квітня 2014 року під Семенівкою, згодом захищала від наступу амрії РФ Слов’янськ. З 2016 року бригаду переформували на десантно-штурмову і вона отримала танковий підрозділ.

Читайте також: "Ми майже не відпочивали, у нас щодня були задачі", – офіцер 80-ї Галицької бригади Єшка, який воює з 2014-го