Виганяв росіян із Харківщини, а зараз працює у ТЦК. Розмова з військовим Володимиром Гренюхом

Детальніше про бойовий шлях та роботу у ТЦК військовий розповів "Еспресо.Захід".

"31 травня 2023 року мене перевели з бойової бригади до Шевченківського РТЦК, спочатку на посаду командира відділення 2-го взводу роти охорони. Згодом я став головним сержантом взводу. Тобто займався особовим складом, їхньою підготовкою", – розповідає військовий.

"Спілкуюся з мобілізованими, всі все розуміють"

Загалом рота охорони охороняє об’єкти, які надають згідно з розпорядженням РТЦК. Зокрема, мова й про тимчасові пункти перебування мобілізованих.

"Це місце, де військовозобов’язані, визнані придатними, чекають на оформлення документів і  звідки після цього відправляються на полігон. Тут їх годують, надають спальне місце, загалом забезпечують усім необхідним. Сюди можуть приїжджати родичі мобілізованих, з ними зустрічатися. Це не тюрма, як хтось собі міг би подумати", – пояснює Володимир.

Працівник ТЦК розказує, що часто спілкується з мобілізованими, переважно конфліктів немає. Особливо – після звичайної адекватної розмови.

"Як показує практика, всі все розуміють. Ми спілкуємося з військовозобов’язаними, пояснюємо їм ситуацію і непорозумінь практично немає. Буває, що кажуть "а чого я маю йти". Ми стараємося діяти в таких ситуаціях, щоб не нашкодити ні собі, ні військовозобов’язаному. Звичайно, у себе в голові я думаю, що так не має бути. Усі мають іти захищати свою країну. Ми там уже були, на війні залишили своє здоров’я, дехто життя. Коли це пояснюєш, тоді спілкування легше проходить", – пояснює він.

Читайте також: Після важких боїв і поранення працює у ТЦК. Розмова з військовим Віктором Всяким

"Зі 100% людей, які отримали повістки, приходять лише 2%"

Щодо мобілізації, то Володимир зазначає, що не розуміє, як інакше мала б діяти держава в такій ситуації:

"Те, що зараз відбувається, є правильним. Зі 100% людей, які отримали повістки, приходять усього 2%. У мене є побратими, які вже загинули, а є ті, яких треба міняти. Зрозумійте правильно: бригади по 2-3 роки перебувають у зоні бойових дій, треба робити заміни. Мобілізація для цього й потрібна".

Повномасштабне вторгнення: від Самооборони Львова до звільнення Харківщини

До повномасштабного вторгнення Володимир займався хімчисткою авто, а ще раніше, у 2016-2018 рр. проходив строкову службу в Києві у Нацгвардії. 

"Коли почалася повномасштабна війна, до ТЦК були великі черги. Нас записували, створювали групи й після цього казали очікувати на повідомлення близько тижня. Але не міг я просто сидіти й чекати. У Львові тоді створювали Самооборону міста, ми ходили та патрулювали вулиці", – пригадує він.

У цей час йому подзвонив товариш і розповів, що у Львові формують 103-тю бригаду ТрО.

"Не вагався й одразу з усіма необхідними документами прибув туди, мене взяли у роту розвідки. Це було 18 березня 2022 року, а 24 квітня вже вирушили в зону бойових дій, а саме у Краматорськ", – каже військовий.

Володимир пригадує, що найбільше запам’ятав бойове завдання, коли вони мали зайти в населений пункт Білогорівка:

"З 8 на 9 травня нам прийшов наказ зайти у Білогорівку. Вночі ми прибули у Золотарівку, це перед Білогорівкою. Ми тоді сховалися в посадці, бо почався обстріл, мій перший. По нас прилетіло близько 80 снарядів установки "Град". Тоді в нас десь 80% особового складу чи не вперше тримали в руках автомат і сильно розхвилювалися. Спершу почався хаос, та нам вдалося згуртуватися врешті й піти на Білогорівку, під "градами". Це запам’яталося найбільше".

Він зазначає, що робота розвідки полягає не у вступі у бій, а в передачі інформації, і згадує свою успішну роботу в Малій Пискунівці.

"Пам’ятаю, якось у Малій Пискунівці ми виявили колону російської техніки. Ми передали тоді точні координати нашій артилерії, вони відпрацювали на всі 100%. Це така радість була – бачити, як воно все горить", – наводить військовий приклад своєї роботи на фронті.

Також Володимир брав участь у звільненні Харківщини. Каже, що зараз важко дивитися на нові спроби росіян наступати на область:

"Важко зараз спостерігати, як росіяни знову пробують захопити Харківщину. По відчуттях це як зрада з боку нашої влади. Але хлопці сильні й назад відіб’ють території".

Після активних бойових дій чоловіка перевели до роти матеріального забезпечення. Володимир мав 2 контузії, на лікування яких не мав часу. Згодом у військового почалися серйозні проблеми зі здоров’ям.

"Ще 14 лютого 2023 року ми з моєю дружиною одружилися. Вона також військова, на передовій провела понад рік. Коли вона була вагітною, її перевели на службу до Сихівського РТЦК. З часом до центру комплектування перевели (Шевченківського РТЦК) й мене, зважаючи на здоров’я та сім’ю. Зараз у нас вже є доця, їй 9 місяців", – розповів Володимир.