Після важких боїв і поранення працює у ТЦК. Розмова з військовим Віктором Всяким

Сам Віктор родом з Одеси, але вже 7 років живе у Львові, одружений і виховує маленьку донечку. 

"У 2021 році підписав контракт з 24-ю бригадою. Уже через кілька днів виїхав на передову, тобто в листопаді 2021 року я вже був на Луганщині. Я знав, куди йду і що мене може очікувати. Я з 12 років готував себе до армії", – розповідає чоловік "Еспресо.Захід".

Там же, на передовій, Віктор зустрів повномасштабне вторгнення Росії в Україну – близько 04:30 над їхніми позиціями вже літали ворожі винищувачі.

На фронті: "Найважчі бої, які я пам’ятаю, були у Попасній"

Віктор Всякий пригадує перші важкі бої на Донбасі після 24 лютого. Він з бригадою перебував біля міста Золоте.

"Уже під час повномасштабки пригадую 1 березня, коли на нас йшли росіяни. Там був міст через Катеринівку, щоб вийти на Золоте. Рашисти хотіли пройти через нас і в результаті було дуже жарко, довелося зірвати міст. Але це був лише початок", – каже він.

Далі була Попасна. Зі слів Віктора, це були найважчі бої:

"Нас били постійно. У таких боях мозок відключається і людина працює інтуїтивно. Мені допомогло те, що мав досвід і багато корисного пригадав з військових зборів. До того ж багато чого нового навчився, завдяки чому я тут з вами розмовляю. Скажу так, коли нас відправляли у Попасну, то ми розуміли, що для більшості це був квиток в один кінець".

Один день із тих часів військовий запам’ятає назавжди. Це було 11 квітня 2022 року. 

"Один день запам’ятався навіки. Коли мій товариш сапер, Роман, був поранений. Найважче було, коли я тримав його на своїх колінах і він повільно вмирав. Йому знесло нижню щелепу й осколки зайшли в черевну порожнину. Він помирав дві години, а ми не могли його евакуювати. Як тільки він помер, то відразу мій близький товариш, чиїй мамі я пообіцяв його повернути додому живим, біг до мене з дірою у грудях. Я використав 3 аптечки, щоб таки закрити його рану. На щастя, він вижив", – пригадує Віктор.

Згодом військовий і сам отримав поранення та довгий час лікувався у Львові.

"Мав осколкові поранення в обличчя, контузію. Був дуже довгий період лікування, мав 2 операції на обличчі, досі маю 8 осколків там. Їх не витягували, аби лице ще більше не нівечити. До всього в мене були серйозні провали у пам’яті, що сильно мене лякало. До прикладу, не міг запам’ятати одну цифру більш ніж на 5 хвилин. Тепер постійно треную пам’ять, щось вчу", – каже він.

Чоловікові довелося працювати й з психологом. Каже, що тоді його дратували люди, не розумів, як вони спокійно можуть собі жити, коли там, на фронті, таке відбувається. Віктор додає, що знадобилося близько пів року, аби більш-менш влитися у суспільство.

Робота в ТЦК: "Є загальний воєнний стан, який стосується кожного"

З 1 травня 2023 року Віктор Всякий працює у ТЦК та їздить на оповіщення населення. Розказує, що спочатку було важко.

"Коли тебе вчать півтора року вбивати, а потім тобі треба працювати в зовсім іншому профілі, то вже тяжко, бо не розумієш, що робити", – коментує військовий.

Каже, що дуже багато проблем від того, що люди не дотримуються процедури й не розбираються, як відбувається мобілізаційний процес.

"Є така процедура, як перевірка документів. Є дуже багато людей, які не знають, що таке розшук. Є такі, які не знають, що таке порушення правил ведення військового обліку. Люди цим не цікавляться, але вони зобов’язані це знати. Не я маю до них приходити та вказувати на порушення, вони самі мають за цим стежити", – пояснює Віктор.

Додає, що є люди, які просять, щоб їх скерували у їхній військкомат в іншій області. Але працівники ТЦК не можуть такого робити, бо це перевищення їхніх обов’язків.

"У мене є певні обов’язки – я виявив людину, яка перебуває на моїй території. Я її доставив і на цьому моє завдання закінчено. Не я займаюся скеруванням в інші військкомати", – каже він.

Віктор також розповів, що забирають людей до ТЦК, у яких є невідповідності в документах чи вони вже перебувають у розшуку, і це легко перевірити в системі "Оберіг", до прикладу. 

Окрім того, нагадує, що після 18 травня у військовозобов’язаних буде 60 днів на оновлення своїх даних.

"У першу чергу зараз я звертаю увагу на те, чи взагалі людина стоїть на обліку, чи сходяться всі дані. Я ж бачу всю інформацію і зіставляю її. Якщо забирають у ТЦК, то для цього точно є причина. Щоб з документами все було в порядку – це відповідальність військовозобов’язаного. Після 18 травня, якщо людина не оновить своїх даних, то її подаватимуть у розшук", – каже Віктор.

Військовий додає, що останнім часом конфліктів з військовозобов’язаними поменшало. Головне – це грамотно все пояснити людям: 

"Ніхто не хоче йти служити, дуже мала кількість охочих. При спілкуванні люди бувають агресивними, але коли я пояснюю їм деякі нюанси мобілізації, вони заспокоюються. Деколи й мені важко тримати себе під контролем. Часто люди говорять такі речі неприємні, але вони ж не знають, хто я, що робив. На цей час конфліктних ситуацій з цивільними поменшало".

Поменшало й відмов від мобілізації.

"Зрештою, я пояснюю, що після відмови та суду, навіть коли дають людині умовний термін, її знову викликають у ТЦК. Тоді для чого ці всі зайві проблеми? Якщо людина ще раз пише відмову, тоді вона отримує реальний тюремний термін".

Військовий пригадує, що йому траплялися хлопці, які в лютому 2022 року хотіли потрапити чи в ТрО, чи кудись ще. 

"Питаю: що ж заважає їм зараз іти захищати країну, а вони відповідають – так там ж людей убивають. І це при тому, що зараз немає такого, що відразу відправляють на передову. Спочатку йде підготовка базова, потім ще фахова", – розповідає Віктор.

Розповідає Віктор і про те, що дуже часто люди вирішують тікати від працівників ТЦК. 

"Багато у нас переселенців, з Луганська, Донецька – часом вони й утікають. Переважно всі ці провокації, які відбуваються, роблять вони. Такі люди нам кажуть, що вони не для того тікали від війни, щоб туди повертатися. Народ, я все розумію, але в мене дім тут і я пішов туди, щоб до мого дому не прийшли. А ви все кинули, приїхали сюди… То я вам чимось зобов’язаний виходить? Чи та маса людей, яка віддала вже своє життя", – коментує військовий і додає, що люди зі статусом ВПО мають зобов’язання стати на військовий облік, однак цього не роблять. 

Працівник ТЦК каже, що воєнний стан стосується кожного – і жінок, і чоловіків. Аргументує тим, що люди народжуються не лише з правами, а й з обов’язками перед державою.

"Людина при народженні отримує права й обов’язки. Якщо вона хоче в повному обсязі користуватися своїми правами, тоді має виконувати і свої обов’язки не тільки перед сім’єю, а й перед державою", – каже він.

Читайте також: Про мобілізацію жінок, роботу ТЦК та російський полон. Розмова з військовою Аллою Сенченко