У Львові прощатимуться із трьома загиблими захисниками

Про це повідомляє Львівська міська рада, передає "Еспресо.Захід". 

Чин похорону військовослужбовців розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, а об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Про героїв

Володимир Тим’як (06.04.1961-23.01.2024). Кадровий військовий, полковник. У 1986 році вступив на військову службу та обіймав посади начальника радіостанції і командира взводу у складі військової частини 70425 у м. Рівному.

Впродовж останнього періоду був начальником зв’язку-начальником відділення зв’язку та інформаційних частин 103-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України. У вільний час активно вдосконалював знання іноземних мов.

Впродовж 2019-2020 років виконував бойові завдання у зоні проведення операції Об’єднаних сил. За особисту мужність та вірність військовій присязі був нагороджений численними відзнаками: Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Срібний хрест" , Почесним нагрудним знаком Начальника Генерального штабу "За досягнення у військовій службі" I-го ступеня, відзнакою президента України "За оборону України" та ін.

З початком повномасштабного вторгнення РФ став на захист Батьківщини від російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет держави на Харківщині. 

У Володимира Тим’яка залишилися мама, дружина та син.

Руслан Франчук (07.04.1987-23.01.2024). Уродженець села Підгородище Львівської області. Згодом родина Руслана Франчука переїхала до Львова. Протягом останнього періоду працював у будівельній сфері. Був винятково позитивною людиною.

Після початку повномасштабного вторгення боронив територіальну цілісність та суверенітет держави у складі 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Донеччині.

У Руслана Франчука залишилися четверо сестер та двоє братів.

Анатолій Петрук (09.10.1980-22.01.2024) уродженець Луцька. Будучи талановитим інженером, чоловік співпрацював зі світовими компаніями та долучався до масштабних будівельних робіт у Латинській Америці: конструювання мостів, космодрому та будівництва заводів.  ​У вільний час активно займався спортом: брав участь у марафонах та захоплювався боксом. 

​У перші дні повномасштабного вторгнення РФ залишив роботу над проєктом у Латинській Америці та одразу повернувся на Батьківщину. Добровольцем вступив до лав 5-ї окремої штурмової Київської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. За особисту мужність був неодноразово відзначений командуванням.

У нього залишились батьки, дружина та четверо дітей.