Спротив мобілізації та зв’язки з Росією. Які рухи в Україні діють на руку ворога

У квітні 2024 року в Хмельницькій області, у приміщенні територіального центру комплектації та соціальної підтримки (ТЦК) міста Дунаївці, стався інцидент за участю представниці організації "Доста Україна". За повідомленнями медіа, жінка здійснила фізіологічну потребу всередині будівлі центру. 

У Molfar детальніше розглянули діяльність організація "Доста" та інших подібних їм рухів.

"Доста": зв’язок з криміналом та саботаж ТЦК

Організація "Доста" активно веде свою діяльність через соціальні мережі. У Facebook існує дві сторінки, ймовірно пов'язані з цією організацією: сторінка "ГО Доста Україна" з 8,5 тисячами підписників і сторінка "Доста" з 9,2 тисячами підписників. Важливу роль у діяльності організації в соцмережах відіграє особа під іменем Юлія М., яка активно публікує відео і дописи. Вона також знімає відео для YouTube-каналу "Доста Павлов Павло". Деталі щодо особи Павлова розглянемо згодом, але зараз зосередимось на його контенті.

На початку жовтня 2024 року на каналі з'явилося відео, де активістка переслідує машину, заявляючи, що в ній перебував її брат, якого, за її словами, незаконно затримали співробітники ТЦК. Доказів цього твердження у відео немає, а подальший розвиток подій не був висвітлений.

Ще 23 травня 2024 року на Facebook-сторінці ГО "Доста Україна" було опубліковано відео з критикою системи ТЦК, у якому лунає фраза, що "лише наївні продовжують ходити відмічатися у ТЦК".

YouTube-канал "Доста Павлов Павло" містить також відео, в якому ймовірна представниця вінницького осередку ГО "Доста" ділиться сумнівами щодо COVID-19. Вона стверджує, що люди, які не потрапляли до лікарні, хоча й переносили хворобу важко, все ж таки виліковувалися, а багато хто з тих, хто потрапив у лікарню, нібито не виживали. У тому ж відео спікерка зазначає, що організація "Доста" бореться проти дій працівників ТЦК, газових і електричних служб, які, на їхню думку, є незаконними.

Крім того, в цьому відео активістка заявляє, що в Україні, за її дослідженнями, не існує органів місцевого самоврядування. В одному з постів на Facebook-сторінці організації проголошено, що "ТЦК та всі державні структури – незаконні".

Таким чином, діяльність організації "Доста Україна" спрямована на активну протидію тому, що вони вважають "державним тиском" і "обмеженням прав громадян". Через соцмережі вони намагаються залучити увагу до своїх ідей, і варто більш уважно розглянути людей, які відкрито заявляють про свою причетність до цієї організації.

YouTube-канал "Доста Павло Павлов" має значну аудиторію, нараховуючи 66 тисяч підписників. На момент публікації статті канал містить близько 1400 відео.

Ймовірно, Павло Павлов є засновником ГО "Доста". За повідомленнями деяких ЗМІ, його пов'язують з кримінальними колами Закарпаття. У березні 2021 року Павлова було засуджено до 6 років позбавлення волі через обвинувачення в ДТП зі смертельними наслідками, що сталася в Ужгороді. За інформацією медіа, 5 грудня 2017 року Павлов збив на пішохідному переході 59-річного жителя Ужгорода та залишив місце події. Пізніше, як повідомляється, його було знайдено в Київській області, де він перебував під вартою за підозрою в іншому злочині, пов'язаному з незаконним зберіганням боєприпасів.

Ймовірний заступник Павлова, Іван Бовкун, також має кримінальну історію. Згідно з повідомленнями у ЗМІ, його було затримано в березні 2022 року за підозрою у вимаганні грошей. Раніше, у 2009 році, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, він, за інформацією медіа, побив і зґвалтував жінку у місті Хуст.

Остап Стахів і "Живі люди"

Окрім "Доста" в Україні діють й інші громадські організації, які мають подібне спрямування та ідеологію. 

Наприклад, ГО "Самоврядна Громада". На сайті організації є стаття, де також стверджується, що чинні державні органи "нелегітимні й незаконні". 

Прихильники "Живих людей" прагнуть відмовитися від терміну "фізична особа". Висловлювання "я — жива людина" часто звучить від різних активістів. Зокрема цим терміном послуговувався Остап Стахів. "Живі люди" або "суверени" — спільнота, яка відома з 2017 року у Росії. Прихильники руху закликають відмовитися від документів, які посвідчують особу. Виступають проти терміна "фізична особа". Він начебто переводить їх "у статус раба". У розпал пандемії 2020-2021 року вперше зʼявились "Живі люди" й в Україні. Нині ця ідеологія трансформувалася — учасники стверджують, що маючи статус "живої людини — суверена". Відтак їм начебто можна не отримувати повістку та не служити у ЗСУ. 

У листопаді 2021 року львівські депутати звернулися в СБУ з приводу діяльності антивакцинатора Стахіва і перевірити наявність російського впливу на його рух. Згодом йому вручили підозру та звинуватили у закликах до повалення конституційного ладу в Україні та співпрацею з Російською Федерацією.

Коли розпочали справу проти Стахіва, за нього заступився Кирило Стрємоусов. На той час проросійський активіст та антивакцинатор з Херсона, відреагував на арешт Остапа Стахіва, вирушивши вночі до Львова на підтримку свого однодумця. Після окупації Херсона Стремоусов перейшов на бік Росії. 9 листопада 2022 року, за день до звільнення Херсона, Кирило Стремоусов, представник російської окупаційної влади на Херсонщині, загинув у ДТП. Того ж вечора Володимир Путін посмертно нагородив його орденом за мужність.

Як повідомляють в СБУ, під час одного зі своїх прямих ефірів у соцмережах вже під час повномасштабного вторгнення, Стахів публічно озвучив точну локацію розташування одного з підрозділів українських захисників, чим наразив їх на небезпеку. Крім того, на своїх "журналістських курсах", серед іншого, навчав своїх послідовників протидіяти мобілізації в Україні. Вартість курсів становила 7 тис. грн з одного слухача. По завершенню навчання обіцяв своїм клієнтам посвідчення журналістів міжнародного зразка. 

Під час обшуків, які провели 25 вересня 2024 року, за місцем проживання фігуранта виявлено мобільні телефони та інші речові докази злочинної діяльності. Наразі зловмиснику повідомили про підозру за двома статтями Кримінального Кодексу України: шахрайство та несанкціоноване поширення інформації про розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану.

Читайте також: Антивакцинатор, друг колаборанта та псевдожурналіст: що відомо про Остапа Стахіва

Де діють псевдоактивісти

Під час аналізу аналітики Molfar виявили, що організації та групи, подібні до "Доста Україна", "Живі люди" та "Суверени", функціонують у численних регіонах України. Нижче наведено карту, на якій позначено місцезнаходження представників цих організацій, які публічно демонструють свою підтримку та підтверджують приналежність до них: понад 30 організацій, в яких ймовірними членами є 374 особи. Виявлено, що серед них — 54 особи мають звʼязки з Росією через соціальні мережі, близьких родичів у Росії, підписки на пропагандистські пабліки у російській соцмережі VK. 

Важливо: більшість цих "організацій" є неформальними об'єднаннями громадян. Це рух, учасники якого називають свою приналежність до нього. Їх обʼєднують певні ідеї, а не юридичні рамки. 

Слово "організації"  Molfar використовують у розумінні "обʼєднання людей", які не обовʼязково обʼєднанні юридично.

Осінтери наводять детальніший список неформальних організацій, рухів, членів яких виявлено у ході розслідування, і які мають певні звʼязки з РФ. Більшість з цих рухів відмовляються визнавати закони України та існування її як держави, тому не реєструють ніяких юридичних осіб.

Чим загрожують організації національній безпеці?

Маргінальні групи, такі як рухи "Суверенних громадян" або "Живих людей", не лише поширюють дезінформацію та підтримують російську пропаганду, а й можуть становити серйозну загрозу національній безпеці через практику "паперового тероризму". Цей термін описує діяльність, яка включає масове надсилання безпідставних позовів, фальшивих запитів, клопотань та інших документів, що перевантажують судову систему і державні органи.

Згідно з думкою посадовців, значна частина таких звернень має ознаки зловживання правом на доступ до публічної інформації. Це не лише витрачає час, а й зазвичай призводить до непотрібних витрат державних коштів.

Дані опитування, проведеного ПРООН, показують, що для обробки одного звернення працівники органів державної влади витрачають в середньому 9 годин, а співробітники місцевих органів самоврядування — 5,5 годин. Час, необхідний для обробки такого звернення, може значно варіюватися в залежності від складності запиту, і іноді ці витрати можуть тривати від кількох годин до кількох тижнів.

Читайте також: Агенти Медведчука: адвокат зі Львівщини розгорнув мережу заради дискредитації військових

Читайте також: Агенти Медведчука: блогери через соцмережі готують сепаратизм на заході України