На Курахівському напрямку рік не зрушили з місця: де і як воює 33-тя бригада з Ужгорода

"Еспресо.Захід" поспілкувався з Назаром Войтенковим, в.о. пресофіцера 33-ї бригади, про її бойовий шлях, складнощі бойових дій та психологічну підтримку бійців.

Розкажіть про бойовий шлях бригади

Наприкінці весни 2023 року бригада вийшла на свій перший бойовий напрямок на Запоріжжі: це Мала Токмачка, Оріхове, Вербове й т.д. Закінчилися бої на цьому напрямку під Роботиним, де наша бригада однією з перших брала участь у контрнаступі та визволенні цього населеного пункту і нашими зусиллями вдалося визволити понад 30 км.кв. Роботинської землі. 
Цей напрямок був дуже важким, поруч воювали і 3-я штурмова, і 47-а, та й інші бригади, які мали більше бойового досвіду. Нам вдалося взяти під контроль населений пункт наприкінці осені, власне осінню там вже тривала оборона.

Поки частина бригади тримала оборону на Запоріжжі, то деякі наші підрозділи, як от, наприклад, один з наших артилерійських дивізіонів, який стріляє натівським 155-м калібром, вивели на Харківський напрямок в підпорядкування іншої бригади, де вони на Куп’янщині відстрілювалися від росіян і знищували невимовну велику їх кількість. 

Також бригада брала участь у боях у Часовому Ярі, біля Авдіївки, у Кліщіївці та Андріївці.

Вже в січні прийшло розпорядження про те, що нам треба вийти на Донеччину, ось, і ми рушили всією бригадою сюди. Частина бригади, Правий Сектор, до окупації Авдіївки тримала цей населений пункт. 

Всі підрозділи тепер повністю виконують свої обов'язки біля населеного пункту Побєда, Донецької області, не так далеко від Мар'янки. Ми тут стоїмо вже близько року, за цей час ми не поступились нашими позиціями й закріпилися міцно настільки, що росіяни тут не мають жодного просування. 

Яка ситуація у бригаді із забезпеченням?

Наш шеврон – це меч і Адамовий череп. Середньовічний меч означає західну зброю, якою накачали бригаду – це танки Leopard, артилерійські самохідні системи М109L, броньовані машини М113, а також голландський YPR-765, це переробка з М113, іноземні ПТРК, стрілецька зброя, мали MaxxPro, але, на жаль, техніка втрачається через ведення бойових дій. Череп же означає участь у тих самих боях, а саме штурмах. Наші штурмовики проявили свою особливу мужність під час боїв на Запоріжжі.

Можете розказати особливості ведення бойових дій саме на вашому напрямку і ваш досвід роботи з FPV чи іншими видами дронів

Щодо використання нами безпілотних систем, якраз таки на Запоріжжі сформувалась спочатку наша рота ударних безпілотників, зараз це вже батальйон безпілотних систем, які активно використовують FPV різних типів. Маємо власну майстерню та використовуємо великі бомбери, як от Баба Яга. Nemesis використовуємо також для того, щоби знищувати росіян в окопах, бліндажах, укриттях, ну просто їх бомбити з повітря і знищувати, наскільки це можливо.

А яке співвідношення сил на вашому напрямку?

У росіян всього більше, бо їх більше. І техніки більше, тому так, ми потребуємо підтримки українців в тилу, які досі ще не воюють, аби ті закривали наші збори й збори інших бригад. 

Є така собі натівська формула 5, що одного штурмовика має забезпечувати 5 в тилу. Звісно, це говориться про логістику і підрозділи, які є в складі Сил оборони, але ми зараз говоримо більше про цивільне населення, тому що в нас є, ну я кажу про загальне поняття, не тільки бригадне, брак особового складу, і важко рівнятися із російською армією, яка просто в кільканадцять разів більша. Ви бачите інформацію про велику кількість знищених одиниць росіян, просто тому, що у них всього багато і все, тому нам треба підтримку українців.

Ви майже рік на цьому напрямку і вам вдається стримувати ворога. Чи можете виділити важливі чинники, які вам у цьому сприяють.

Є два чинники – це колективний зв'язок і колективна оборона. Не може один воїн в полі воювати, йому треба рація, йому треба підтримка з неба, йому треба логістика, йому треба їжа, йому треба боєприпаси, йому треба побратими, які разом з ним будуть стежити за противником,  треба зброя, відпочинок, йому треба ротація, техніка, яка його привезе і відвезе, йому треба підтримка артилерії, підтримка проти танкістів. Тобто ми всі працюємо злагоджено.

Всі говорять про війну безпілотниками. В цьому контексті мушу запитати за артилерію, наскільки важливу роль вона відіграє зараз у бойових діях.

Це озброєння, яке зустрічає ворога на підступах, скажімо. Завдання артилеристів, окрім того, щоб прикрити піхоту, не дозволити противнику доїхати до позиції: або їх повністю знищити, або поранити, підбити й т.д. 

Зазвичай, росіяни під час своїх штурмів доїжджають до нас уже пораненими або вбитими. Вони пораненими воювати не можуть ефективно, і досить часто, коли працює артсистема і багато снарядів падає поруч, це очевидний стрес для противника, вони вже приїжджають дезорієнтованими. Їхня техніка блукає в полях, гублячи маршрут та шукаючи своїх, і в цей час ми їх уже знищуємо або артилерією, або FPV. 

Проте, у нашої армії брак артилерії…

Я не кажу, що її бракує, бо вона є в нашої армії, але порівняно з росіянами, звісно нам треба її набагато більше. Противник займає широку ділянку фронту, тому нам треба арти дуже багато, нам треба багато снарядів різних калібрів. Умовно за день артилеристи можуть використати, залежно від активності бойових дій, до 50 снарядів. 

Ми використовуємо наші снаряди точково,  бо намагаємося їх економити й влучати з першого або з другого разу. Росіяни стріляють навмання, оскільки вони можуть собі це дозволити, вони можуть там, наприклад, розстрілювати посадку, якщо виявили, що там може щось бути. Зокрема, поки нас не штурмує російська техніка з піхотою, вони готують шляхи наступу та намагаються артилерією і мінометами зачищати найближчі до них позиції, ймовірні позиції Сил оборони, знищуючи інженерні споруди, бліндажі, окопи траншеї, інші укриття. 

Наскільки ваша бригада укомплектована та чи є у вас рекрутинг?

Про комплектування не можу сказати, але в нас були втрати і нам треба їх поновлювати. Центри рекрутингу, на жаль, поки ще не маємо, але влітку у нас була місія: близько місяця наші рекрутери їздили містами заходу із компанією по рекрутингу. Зокрема показували техніку, яку ми використовуємо в нашій бригаді, включно і з безпілотними системами, які є зараз сучасним видом озброєння і дуже добре себе показують на полі бою. Загалом, ми працюємо над рекрутингом щодня і залучаємо щодня до нашої бригади нових рекрутів, добровольців, які хочуть захищати свою Батьківщину.

Чому про 33-тю бригаду довгий час було мало чути в інформаційному полі?

Триває комунікація з медіа, зокрема, багато говоримо на прямих включеннях про успіхи бригади, про оперативну ситуацію на напрямку Курахівському. Рідко відео успішної бойової роботи підхоплюють собі інші інфоресурси, звісно, цього хочеться більше. Іноземні медіа до нас приїжджають, українські медіа також. 

Інформаційна сітка навантажена і є досить бригад, які також воюють, можливо якісь повідомлення губляться. Поза як порівняно з літом 23-го року, літом 24-го року про бригаду стали говорити частіше та більше, це пов'язано також зокрема зі зміною командування бригади.

Вже неодноразово піднімалось питання залежностей серед військових. Як у вас в бригаді реагують на таку проблему?

Армія - це люди як вмотивовані, так і мобілізовані з цивільного життя. Очевидно, що ті, хто могли собі дозволити випити чи ще щось, це продовжуватимуть робити навіть і у військах. Процедури боротьби з алкоголізмом існують, але враховуючи контекст важкої війни, все залежить від лояльності командира підрозділу до таких явищ. Юридичний спосіб боротьби з алкозалежними – це часткове або повноцінне позбавлення їх матеріальних переваг - премій.

Чи діє у вас психологічна підтримка для воїнів у бригаді

Звісно! У нас на рівні батальйонів, а також на рівні бригади є пункти відновлення, які можуть відвідувати військовослужбовці, скажімо, реабілітувати свою психіку, відпочивати, аби потім далі ефективно повертатися на поле бою.  Для військовослужбовців також існують програми відновлення. Це робочі відрядження, в які вони можуть їздити разом зі своїми родинами в різні реабілітаційні центри чи просто ну на відпочинок. 

За відновлення військовослужбовців і їхній психологічний стан у нас відповідає психологічна підтримка персоналу. Це просто необхідно робити під час війни, ми це розуміємо в бригаді.