"Пропаганда ще сильніша, ніж була в Радянському Союзі": Амет Бекір про нинішню ситуацію в Криму

Саме з Криму Росія почала окупацію України у 2014 році. І саме киримли одними з найперших вийшли давати відсіч росіянам голіруч. 25 лютого того року під будівлею кримської Верховної Ради відбувся мітинг, на якому учасники акції вигукували проросійські гасла та вимагали відокремлення від України через референдум. У ЗМІ з'явилася інформація про те, що на сесію можуть винести питання про вихід Криму зі складу України.

Наступного дня, 26 лютого, десятки тисяч кримців і українців вийшли під Верховну Раду Криму в Сімферополі, щоб відстояти цілісність України. 

З 2020 року згідно з указом президента 26 лютого встановлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як щорічну пам'ятну дату.

"Еспресо.Захід" поговорив із представником кримськотатарського культурного центру у Львові, громадським діячем Аметом Бекіром, який 11 років тому після окупації Криму переїхав сюди разом з сім'єю. Зараз працює вчителем в одній із львівських шкіл. 

"Мій народ швидко зреагував саме тому, що ми вже багато років знаємо з ким маємо справу. На нашій землі в Криму ми розуміли, що на цього ворога треба швидко реагувати", – розповідає кримський татарин Амет Бекір.

Крим у 2014-му

Пригадуючи ті трагічні дні, коли росіяни вчергове відбирали у них рідну землю, Амет Бекір розповів, що кримські татари робили все можливе, аби зберегти цілісність своєї батьківщини.

"У Криму тоді почався перший волонтерський рух, саме кримські татари стали першими волонтерами, бо готували плов – нашу кримськотатарську страву, яку ми "перевезли" з Узбекистану. Готували їжу військовим у частинах, купували й передавали цигарки, адже їх повністю заблокували росіяни. Це була моральна і фізична підтримка", – розповідає Бекір.

Потім киримли зорганізувались і кожна громада контролювала свій осередок.

"Я був у мікрорайоні Бахчисарая, ми виходили на спротив з дерев'яними палками, битками, більше нічого не мали", – зізнається кримчанин.

Він пояснив, чому саме 26 лютого Україна встановила день спротиву кримчаків російській окупації.

"Саме 26 лютого ми як кримські татари, корінний народ України, визначилися: Крим – це Україна. І ці події, які відбувались біля Верховної Ради, показали всьому світові, що кримські татари як народ України, Криму – за Україну. 

Ці події мені дуже болять, бо навіть тут у Львові, працюючи вчителем, чую від 10-річних дітей, що все їхнє життя – це війна. А ще болить тому, що там, у Криму, наші кримськотатарські діти, які так само 10-11 років не просто у війні, вони в окупації. Це дуже страшно", – розповідає Амет Бекір.

Крим сьогодні

Зараз на тимчасово окупованому українському півострові працює неймовірна пропаганда Росії, розповідає громадський діяч. 

"Пропаганда зараз набагато гірша, ніж була в Радянському Союзі. Але Україна тримається, мій народ в окупації тримається завдяки тому, що в багатьох родинах кримських татар нагадують і наголошують: наша батьківщина – Україна. По-перше, якщо раніше, при СРСР, дисидентам давали три-чотири роки [ув'язнення], по кілька разів, то зараз дають одразу 20 років. Росіяни починають забороняти наші кримськотатарські символи, наш прапор", – додав Бекір.

Він пригадав, як росіяни після свого приходу відразу заборонили український прапор, але він до останнього висів на будівлі Меджлісу.

Останній український прапор на будівлі Меджлісу кримськотатарського народу в Сімферополі російські окупанти зняли 29 вересня 2014 року. Ця подія сталася після силового виселення Меджлісу з його офісу. Російські силовики спочатку захопили будівлю, а потім зняли український прапор, який залишався там навіть після окупації в березні 2014 року.

Головна проблема кожної кримськотатарської родини –  в будь-який час можуть прийти й забрати голову родини. Цей страх, зізнається киримли, є в кожного.

"У нас в пам'яті це так само закарбувалося після депортації. Батько мій народжений у 1939 році. І йому було п'ять років, коли 1944 року його силою виселяли. Моїй маленькій доньці у 2014 році було так само п'ять років, коли ми вимушені були виїжджати. І про що це свідчить? Про постійний контроль над нами. Ця біда нас з українським народом поєднує – Росія також постійно хотіла контролювати українську націю. Це сенси, що об'єднують кримських татар і українців".

Як приклад Бекір наводить релігію. Адже так, як в Україні забороняли УГКЦ і біблію, що була підпільною, так само в них забороняли Коран.

"Символічно, що ми постійно 23 лютого вшановували постать Номана Челебіджихана.  У цей день 1918 року його закатували на смерть. Це наш національний герой, перший голова уряду проголошеної в 1917 році Кримської Демократичної Республіки, перший муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі, Білорусі й України. У ті ж роки була проголошена Українська народна республіка. Тобто наші історії дуже пов'язані", - додає він.

Довідково

За інформацією Кримськотатарського ресурсного центру, жертвами окупації Криму стали 385 політичних в'язнів і переслідуваних за кримінальними "справами". 236 із них – представники кримськотатарського народу. Крім того – 60 загиблих за період окупації Криму, 28 з яких – представники кримськотатарського народу. 24 жертви насильницьких зникнень, 18  з яких – представники кримськотатарського народу.

До річниці вторгнення росіян кримські татари  на сторінці КРЦ презентували відеоролик "Боролися тоді, переможемо зараз", як нагадування про події 2014 року, про репресії щодо проукраїнського населення півострова та про повномасштабну війну.